Підприємці VS платіжні картки: зобов’яжуть чи ні?

* Знайти його можна на сайті Мінекономрозвитку за посиланням: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=4cab767a-bdc9-4147-ac15-b41175553bae&title=ProektPostanoviKabinetuMinistrivUkrainipro ZatverdzhenniaVimogDoSubktivGospodariuvanniaSchodoPriimanniaElektronnikhPlatizhnikh ZasobivVOplatuZaProdaniNimiTovari-nadaniPoslugi-.

Спершу розберемося, чого ж усе-таки хотіло Мінекономрозвитку. Головне гасло Міністерства, — «ЗА безготівкові розрахунки». Як це зробити? Забезпечити покупцям-фізособам можливість розраховуватися карткою в будь-якому місці: при купівлі товарів, робіт чи послуг.

Нагадаємо, що сьогодні, якщо продавець згідно із законом зобов’язаний застосовувати РРО, то повинен забезпечити прийом у покупця карток. Виняток зроблений тільки для «маленьких» суб’єктів та населених пунктів з п. 2 постанови № 878**.

** Постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 р. № 878.

«Стимулами» слухатися є відчутні штрафи (за відмову покупцеві в його праві розплатитися електронним платіжним засобом):

1) 8500 грн. (п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів);

2) 1700 — 3400 грн., а за повторне протягом року порушення: 8500 — 17000 грн. (ст. 163¹⁵ КпАП).

Так ось, мабуть Мінекономрозвитку вирішило, що «за бортом» на сьогодні залишається надто багато суб’єктів, які звільнені від прийому карток. І час таким «дрібним» торговцям «іти в Європу», тобто обов’язково приймати в оплату від покупців платіжні картки. Для цього і розробило обговорюваний проект.

По кому «вдарять» зміни? По підприємцях і юрособах. Незалежні професіонали (нотаріуси, адвокати, доктори, артисти, аудитори, бухгалтери, оцінювачі та ін.) під дію обговорюваного проекту не потрапляють, тому поки що можуть не хвилюватися .

Наскільки швидко? Про це — у таблиці.

Із «жертвами» визначилися. Тепер про те, що власне вимагається робити з указаних дат: «забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв та/або сервісів».

Далі не завадить розшифрувати використані вище терміни, з чим нам допоможе «першоджерело» — Закон № 2346***.

*** Закон України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Електронний платіжний засіб — це платіжний інструмент, який, серед іншого, надає можливості його утримувачеві ініціювати переказ коштів. Це може бути платіжна картка. Але не обов’язково .

Так, у Законі № 2346 згадуються і мобільні платіжні інструменти.

Але для застосування мобільних платіжних інструментів потрібні особливі безконтактні POS-термінали. Плюс з кожним роком кількість різних електронних платіжних засобів неухильно зростатиме. Тож як тоді суб’єкту господарювання виконати цей обов’язок? Ми б розуміли це так, що йдеться про виконання програми-мінімум, тобто про обов’язковий прийом банківських карток.

Далі. Платіжний пристрій — це технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів.

Платіжний сервіс у Законі № 2346 не розшифрований. Але, потрібно розуміти, це може бути в тому числі програмне рішення, що дозволяє ініціювати переказ коштів.

Мінекономіки в аналізі проекту постанови говорить, що це можуть бути інтернет-банкінг, мобільні пристрої, електронні гроші . Але в нас ці слова не викликають нічого, окрім запитань...

Іншими словами, ми розуміємо логіку КМУ таким чином, що торговцеві, клієнт якого не хоче розраховуватися готівкою, а хоче ініціювати безготівковий переказ коштів за допомогою картки, ставиться в обов’язок це бажання задовольнити. Не важливо, здійснюється купівля через Інтернет чи ні.

Для цього суб’єкт господарювання може обзавестися POS-терміналом. Напевне, це може бути і мобільний POS-термінал, який «чіпляється» до мобільних пристроїв.

Також, вважаємо, можлива установка в торговому залі термінала самообслуговування (ПТКС), через який можна розрахуватися карткою.

Що стосується дистанційний продажів в Інтернеті, то тут знадобиться укладення договору інтернет-еквайрингу, що дозволяє приймати в оплату картки в Інтернеті.

Знову ж таки не вбачаємо проблеми, якщо у звичайному магазині продавець буде надавати покупцеві смартфон/планшет/ноутбук тощо з доступом до Інтернету і платіжним сервісом для здійснення платежу з картки (нібито покупка здійснювалася в Інтернеті).