Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2018/№1-2
Друкувати

ПДВ-новинки 2018 року

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Традиційні новорічні зміни в ПКУ не обійшли стороною і ПДВ. Цього разу вони не «глобальні». І є навіть приємний «подарунок» у вигляді тимчасового призупинення блокування податкових накладних. Щоправда, задовольнятися ним доведеться, на жаль, недовго. Давайте поглянемо, що приготували нам законодавці в частині ПДВ цього разу. При цьому говоритимемо про зміни, передбачені Законом № 2245*, з яким ми вже знайомилися на проектній стадії.

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 р. № 2245-VIII.

Блокування податкових накладних — тимчасовий перепочинок. Основна зміна — це тимчасове призупинення системи блокування податкових накладних (ПН) і розрахунків коригування (РК). Пункт 74.2 ПКУ, згідно з яким ПН/РК підлягали постійному автоматизованому моніторингу відповідності критеріям ризиковості, виключений. У зв’язку із цим мінфінівські критерії, за якими проводилося блокування ПН/РК, стали «поза законом».

Далі блокування ПН/РК відбуватиметься в порядку і на підставах, визначених КМУ (п. 201.16 ПКУ). Його йому ще потрібно затвердити. Поки не затвердять — ПН/РК можна буде реєструвати без блокування .

Інакше кажучи, безблокувальний режим триватиме:

початок — з дня, наступного за днем опублікування Закону № 2245 (абз. 2 п. 1 розд. II Закону № 2245, тобто з 31.12.2017 р.);

Починаючи із цієї дати всі ПН/РК, які подаватимуться на реєстрацію (незалежно від того, коли вони складені), під блокування не потраплятимуть .

закінчення — з дати прийняття КМУ порядку блокування.

На розробку порядку блокування Закон № 2245 відводить КМУ 2 місяці (тобто строк до 1 березня 2018 року). Але КМУ може «спрацювати» і значно оперативніше. Відповідно, не виключено, що безблокувальний режим триватиме менше двох місяців.

Автоматичне розблокування раніше заблокованих ПН/РК. Законом передбачені спеціальні «перехідні» положення для ПН/РК, заблокованих до настання антиблокувального режиму (п. 571 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Усе залежатиме від того, коли були заблоковані ПН/РК.

1. Якщо ПН/РК були заблоковані в грудні 2017 року (з 01.12.2017 р. по дату набрання чинності антиблокувальних норм Закону № 2245, тобто по 30.12.2017 р. включно).

Зверніть увагу: неважливо, коли вона була складена, головне — щоб її реєстрацію було зупинено в грудні 2017 року.

Такі ПН/РК розблоковуватимуться в старому порядку — тобто в тому, який діяв у 2017 році. Платникові потрібно буде подати на розгляд комісії ДФСУ «розблокувальні» документи.

Але є «родзинка»! Якщо за такими ПН/РК податківці не встигнуть протягом 5 робочих днів з дня подання пояснень і копій документів прийняти та/або направити рішення про реєстрацію або відмову, реєстрація таких ПН/НК буде проведена за мовчазною згодою на наступний робочий день за днем закінчення цього строку (п. 571 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

2. Якщо ПН/РК заблоковані до 01.12.2017 р. Такі ПН/РК повинні зареєструвати автоматично 02.01.2018 р. (за наявності регліміту, зрозуміло), окрім тих:

1) щодо яких станом на 01.12.2017 р. не подані пояснення і документи для розблокування;

2) у реєстрації яких відмовлено і станом на 01.12.2017 р. за якими не почали процедуру оскарження (судову або адміністративну).

Тобто «автомат» стосуватиметься тих заблокованих ПН/РК, за якими до 01.12.2017 р. були подані «розблокувальні» документи і:

1) не надійшла відмова в їх реєстрації (потрібно розуміти, що це той випадок, коли податківці взагалі не надіслали жодного рішення, тобто ПН/РК, як і раніше, перебувають на розгляді комісії);

2) надійшла відмова в реєстрації, але станом на 01.12.2017 р. платник почав оскарження такого рішення.

Тут виникає запитання: що вважати початком процедури оскарження?

Вважаємо, що початком процедури оскарження буде дата подання скарги (позову) за умови, якщо орган приймає справу до розгляду. Тобто якщо ви встигли подати скаргу (позов) до 01.12.2017 р. і орган прийняв справу до розгляду (неважливо до чи після цієї дати), то вважається, що ви почали процедуру оскарження до 01.12.2017 р.

Тут, звичайно, є свої запитання: як, наприклад, бути, якщо платник почав процедуру оскарження до 01.12.2017 р., але отримав відмову в задоволенні скарги? На наш погляд, розраховувати на автоматичну реєстрацію 02.01.2018 р. у цьому випадку можна, якщо платник продовжує процедуру оскарження (тобто ПН/РК, як і раніше, перебувають у статусі оскарження).

Якщо ж процедура оскарження розпочата вже після 01.12.2017 р., то ПН/РК, судячи з усього, зареєструють, якщо буде прийнято позитивне рішення за скаргою.

А що ж з ПН/РК, які були заблоковані до 01.12.2017 р., але за якими станом на 01.12.2017 р. не встигли подати «розблокувальні» документи? Сюди, наприклад, могли потрапити і ті ПН/РК, які були подані на реєстрацію в останніх числах листопада 2017 року і за якими фізично неможливо було подати документи для розблокування до 01.12.2017 р. З такими ПН/РК ситуація досі незрозуміла (вони взагалі ніяк не врегульовані перехідними положеннями). Однозначно зрозуміло — що жодної автоматичної реєстрації 02.01.2018 р. для них не буде.

Стоп «залізному праву» на податковий кредит. На весь період безблокувального режиму законодавець вирішив «симетрично» призупинити і норму про «залізне право» на податковий кредит, яка передбачена абз. 3 п. 201.10 ПКУ (п. 571 підрозд 2 розд. XX ПКУ).

На перший погляд, здається, що це не такий уже й істотний момент (адже знаємо, як на практиці податківці ставилися до цієї норми). Але! Слід врахувати, що в ПКУ не залишається жодної «захисної» норми для ПН/РК, що містять помилки в обов’язкових реквізитах («ліберальної» норми про незначні недоліки вже немає). Тому будьте уважними з ПН/РК, зареєстрованими в період тимчасового безблокувального режиму. Якщо в них буде допущена помилка в обов’язковому реквізиті — податківці можуть чіплятися до такої ПН/РК.

Реєстрація «зменшуючого» РК. Граничний строк реєстрації «зменшуючого» РК, виписаного на платника ПДВ, тепер (з 01.01.2018 р.) складає 15 календарних днів з дня його отримання покупцем (абз. 17 п. 201.10 ПКУ). Тобто відлік ведеться з дати отримання РК, а не дати його складання.

Це добра новина! Адже іноді складалася ситуація, коли покупець фізично не міг зареєструвати РК вчасно, оскільки отримав його від продавця вже після спливу граничних строків реєстрації РК.

Зрозуміло, новий строк реєстрації діє стосовно РК, складених починаючи з 01.01.2018 р. Питання є стосовно РК, складених до цієї дати (з 16 по 31 грудня 2017 року). Вважаємо, що і за ними діє новий строк.

Але останнє слово, знову ж таки, буде за податківцями.

Для «збільшуючих» РК строк реєстрації залишився тим же!

«Компенсуючі» податкові зобов’язання (п. 198.5 ПКУ). У п. 198.5 ПКУ нарешті прописали, що «компенсуючі» податкові зобов’язання нараховуються тільки за придбаннями з ПДВ. А ось якщо товар/послугу/необоротний актив придбали без ПДВ — то жодні «компенсуючі» податкові зобов’язання не нараховуються.

Хоча нічого нового в цьому і немає. Адже податківці і раніше дотримувалися цієї позиції (див., зокрема, листи ДФСУ від 19.06.2017 р. № 708/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17 і від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17).

Тепер це просто закріпили безпосередньо в ПКУ.

Ставка 7 % за медвиробами. Тепер (з 01.01.2018 р.) ставка ПДВ 7 % застосовується до всіх медвробів, які «внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні». Раніше, нагадаємо, застосування ставки ПДВ 7 % у частині медичних виробів обмежувалося переліком, затвердженим постановою КМУ від 03.09.2014 р. № 410 (ср. 025069200).

А ось використовувати ставку ПДВ 7 % для постачань на митній території України та імпорту лікарських засобів, медвиробів та/або медобладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, вже не можна.

СЕА-ПДВ. Є невелике уточнення стосовно того, яким саме чином можна поповнювати електронний ПДВ-рахунок у СЕА. Тепер з п. 2001.4 ПКУ виходить, що поповнювати його можна і з чужого поточного рахунка, а не тільки власного (слово «власного» виключене).

«Книжкова» пільга для дитячих видань. «Книжкова» пільга тепер поширюється і на дитячі книжкові видання вітчизняного виробництва. Маються на увазі видання до 48 сторінок.

Тепер виготовлення (друк на папері або запис на електронному носієві) і розповсюдження цих видань звільнятиметься від обкладення ПДВ.

Нагадаємо, що виготовлення і прозповсюдження видання понад 48 сторінок (тобто книг) і раніше звільнялося від обкладення ПДВ.

ПДВ-пільга для програмної продукції. Уточнили пільгу з ПДВ для постачання програмної продукції (п. 261 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Під пільгу потрапляють і операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті.

При цьому «розширили» і саме визначення програмної продукції. Зокрема, уточнили, що до неї належать також:

— примірники, копії комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду(ів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин у формі коду(ів) для активації комп’ютерної програми або в іншій формі;

— будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціонала комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу.

Власне кажучи, податківці і раніше не заперечували проти того, що все вищесказане потрапляє під ПДВ-пільгу.

Див., зокрема, Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536.

Так, податківці визнавали, що постачання примірників програмної продукції (у тому числі для кінцевого використання) підпадають під ІТ-пільгу.

Та й платежі за техпідтримку, якщо послуги передбачали будь-які зміни в самому програмному забезпеченні (оновлення, вдосконалення, модернізацію, виправлення помилок у програмному продукті), теж визнавалися фіскалами пільгованими.

Тож фактично нічого не поміняється.

Розстрочення ввізного ПДВ при імпорті устаткування. Вводиться можливість отримання безвідсоткового розстрочення (без нарахування штрафів і пені) при ввезенні на митну територію України в митному режимі імпорту устаткування за кодами УКТ ЗЕД, названими в п. 65 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Розстрочення можливе, якщо устаткування ввозиться для власних потреб (а не для перепродажу). Розстрочення можна буде отримати строком не більше ніж на 24 місяці. Для цього потрібно буде подати заяву контролюючому органу.

Можливість розстрочення діятиме до 01.01.2020 р. (п. 61 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Розстрочення не надається, якщо устаткування вироблене країною-агресором або ввозиться з території країни-агресора або окупованих територій України.

Сільське господарство. Пільги. Спочатку проект № 6776-д передбачав звільнити з 1 березня 2018 від обкладення ПДВ експорт технічних культур товарних позицій 1201, 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД.

А це означало позбавлення права на бюджетне відшкодування і необхідність нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань за покупками, призначеними для використання в таких операціях. Але потім цю норму переглянули.

У кінцевому підсумку від обкладення ПДВ звільнили експорт (п. 63 підрозд. 2 розд. XX ПКУ):

— з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року — соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);

— з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року — насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

Бюджетна дотація. Сума дотації розраховуватиметься виходячи з розміру ПДВ, указаного в ПН, складених (і зареєстрованих) на постачання дотаційної продукції (з кодом 2 у ПН). Тобто її обсяг залежатиме не від суми сплаченого ПДВ, а від вартості поставленої продукції.

КМУ повинен буде затвердити новий порядок виплати дотації.

Крім того, внесли зміни до Закону «Про державну підтримку сільського господарства України». Так, у 2018 році втрачають право на отримання бюджетної дотації виробники м’яса курей свійських та яєць курей свійських.

Також нагадаємо, що з 1 січня 2018 року сума всіх видів держпідтримки не може перевищувати 150 млн грн. на одного сільгосптоваровиробника на рік — з урахуванням пов’язаних з ним осіб.

Електроавтомобілі. Звільнили від обкладення ПДВ і акцизом операції з ввезення на митну територію України і постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електродвигунами (одним або декількома), які вказані в товарній підкатегорії 8703901010 УКТ ЗЕД (у тому числі вироблених в Україні).

Пільга діятиме до 31 грудня 2018 року.

Посилки. Зміни стосуються звичайних фізосіб. У 2018 році — усе залишається по-старому, і будь-яка посилка із загальною вартістю товарів до 150 євро митом і ПДВ не обкладається**. А ось з 2019 року без сплати мита і ПДВ можна буде ввозити всього три посилки на місяць (вартістю не більше 150 євро). Тобто починаючи з четвертої посилки товари обкладатимуться митом і ПДВ (п. 196.1.17 ПКУ).

** Не стосується підакцизних товарів (ввезення яких дозволене) — їх пересилання повинне обкладатися і митом, і іншими податками (ч. 3 ст. 234 МКУ).

«Човникарі». До 2018 року без сплати податків можна було ввозити товари в багажі вартістю в аеропортах — до 1000 євро, а через наземний кордон — до 500 євро і вагою до 50 кг раз на добу, у тому числі і не перебуваючи за кордоном більше 24 годин.

Нова норма: в аеропортах, як і було — до 1000 євро, а ось у ручному або супроводжуваному багажі фізособі, що перебуває за кордоном мінімум 24 години, можна ввозити товари сумою до 500 євро і вагою до 50 кг, не частіше за один раз протягом 72 годин. У разі перебування за кордоном менше 24 годин або порушення часового інтервалу в 72 години ліміт безмитного ввезення товарів автоматично знижується до 50 євро.

АТО/Крим. Минулого року в ПКУ з’явилася норма (п. 38.10 підрозд. 10 розд. XX ПКУ) про те, що необоротні активи, які придбані (збудовані, споруджені, створені) до 14.04.2014 р. і станом на 01.01.2017 р. знаходяться на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, для цілей обкладення ПДВ не вважаються:

— використовуваними або призначеними для використання в негоспдіяльності;

— невиробничими.

Тепер цю норму підкоригували. По-перше, вказали, що норма поширюється і на ті необоротні активи, які знаходяться на території населених пунктів на лінії зіткнення вільної економічної зони «Крим».

А по-друге, поширили цей принцип і на товари, які були придбані, виготовлені до 14.04.2014 р. і станом на 01.01.2017 р. знаходяться на тимчасово окупованій території.

Положення пп. «в» і «г» п. 198.5 ПКУ, що вимагають нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань, до них не застосовуються.

Пільги для космічної діяльності. Звільнення від обкладення ПДВ космічної діяльності (п. 3 підрозд. 2 розд. XX ПКУ) стосується всіх суб’єктів космічної діяльності, які підпадають під дію Закону України «Про космічну діяльність».

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться