Зависли гроші в проблемному банку: коли заборгованість можна визнати безнадійною?

Щойно в банку вводиться тимчасова адміністрація, низка його операцій відразу підпадає під мораторій (ч. 5 ст. 36 Закону 4452*). Зокрема, цей мораторій стосується і повернення коштів з поточних рахунків підприємств. Для підприємств — клієнтів банку це означає, що грошові кошти, які знаходилися на поточних рахунках, відкритих у ньому, не можуть бути використані для поточних операцій. Тому такі «завислі» кошти потрібно перевести до складу дебіторської заборгованості (Дт 377 — Кт 311).

* Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI. Зверніть увагу: незважаючи на свою назву, сфера дії цього Закону набагато ширша, ніж забезпечення гарантування вкладів фізосіб.

Причому оскільки в погашенні такої заборгованості є невпевненість, вона вважається сумнівним боргом (п. 4 П(С)БО 10). Про це свого часу повідомив і Мінфін (лист від 17.03.2010 р. № 31-34000-10-27/5857). Чиновники також додали, що під таку заборгованість потрібно створювати резерв сумнівних боргів (нагадаємо: не створювати цей резерв мають право підприємства, що складають Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва). У бухобліку його нарахування показують проводкою Дт 944 — Кт 38.

Наступна подія для підприємства — прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії і ліквідацію банку. Не пізніше ніж через 7 днів з дня прийняття НБУ цього рішення Фонд гарантування вкладів повинен опублікувати ці дані в газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України» (ст. 45 Закону № 4452). Цей строк дуже важливий! Протягом 30 днів з дня публікації цих відомостей кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду свої вимоги до банку.

Якщо ви пропустили цей строк. У цьому випадки ваші вимоги до банку вважаються погашеними (ст. 49 Закону № 4452). Таким чином, фактично вже наступного дня після закінчення такого строку заборгованість банку перетвориться на безнадійну, тому її можна списувати (якщо створювався резерв, то проводкою Дт 38 — Кт 37).

Якщо ваше підприємство відображає різниці з податку на прибуток, ситуація, на жаль, не радісна. Щоб облікувати таку суму в податкових витратах (шляхом зменшуючої різниці згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ), вона повинна відповідати ознакам безнадійності з п.п. 14.1.11 ПКУ. Серед них найвідповіднішим для нашого випадку є п.п. «з» п. 14.1.11 ПКУ — «заборгованість суб’єктів господарювання, припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією». Тобто для податкових цілей заборгованість вважатиметься безнадійною тільки після ліквідації банку із записом про це в ЄДР. При цьому навіть після ліквідації банку податківці, найімовірніше, не дозволять показати зменшуючу різницю за п.п. 139.2.2 ПКУ, і фактично така заборгованість не буде облікована в податкових витратах. Це пов’язано з тим, що, на думку ДФС, відобразити таку зменшуючу різницю при списанні заборгованості можна за умови, що вами вживалися заходи з її стягнення — головним чином, через виконавчу службу. При цьому, пропустивши строк пред’явлення вимоги, у вас такої можливості вже не буде.

Якщо ви різниці не відображаєте, проблем з податковими витратами у вас не виникне.

Якщо вимоги до банку подані в строк. У цьому випадку вас повинні включити в Реєстр акцептованих вимог кредиторів. Реєстр складається протягом 90 днів з дня публікації відомостей про ліквідацію банку у зазначених вище газетах (ч. 2 ст. 49 Закону № 4452). Протягом 20 днів після його затвердження уповноважена особа Фонду повинна сповістити вас про те, що ваші вимоги акцептовано, на офіційному сайті Фонду і в приміщеннях неплатоспроможного банку.

А далі залишається чекати. При цьому шансів на те, що гроші вам повернуть, практично немає (адже вимоги з повернення коштів з поточного рахунка можуть бути погашені лише в 7-му чергу (ч. 1 ст. 52 Закону № 4452). Але оскільки теоретично повернення можливе — так просто списати заборгованість банку в обліку не можна.

По суті, для цілей бухобліку заборгованість банку вважатиметься безнадійною, у випадку якщо майна банку не вистачить для задоволення вимог клієнта. Для податкових цілей безнадійною в цьому випадку заборгованість банку може бути визнана, якщо вона відповідає вимогам п.п. 14.1.11 ПКУ (ср. ). Як ми зазначали вище, найбільше в нашому випадку підходить підстава «з» цього підпункту — «ліквідація банку».

Тому найлогічніше списувати виниклу заборгованість банку — у періоді його ліквідації (підтвердженням факту ліквідації банку будуть відомості з ЄДР). При цьому зазначимо: якщо ліквідація банку затягується (як у вашому випадку), посилатися на сплив позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ) для списання заборгованості, на жаль, не можна.

Що стосується питання про нестворення резерву під завислі на банківському рахунку грошові кошти, то, з урахуванням актуальної позиції ДФСУ, це зараз не впливає на право показати таку заборгованість у складі податкових витрат підприємствами, що відображають різниці. Головне — щоб така заборгованість уписувалася в поняття «безнадійної» в розумінні п.п. 14.1.11 ПКУ (це підтверджують і податківці в категорії 102.13 ЗІР).

У цьому випадку в обліку все пройде так: у періоді визнання заборгованості безнадійною ви покажете проводку Дт 944 Кт 37. У додатку РI до декларації з податку на прибуток (якщо ви відображаєте різниці) в періоді списання заборгованості ви покажете списану суму безнадійної заборгованості одночасно в ряд. 2.1.1 і 2.2.3.

Хоча, безумовно, нестворення резерву сумнівних боргів розцінюється як порушення порядку ведення бухобліку. Як вихід, можна нарахувати резерв за період, коли він мав бути створений, у порядку виправлення помилки — шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (Дт 44 Кт 38 на підставі бухдовідки). Але, на жаль, цей формально правильний шлях може створити перешкоди для відображення такої заборгованості в податкових витратах.