Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2018/№29
Друкувати

Від руколи до перепелиць: закуповуємо сільгосппродукцію в населення

Александрова Олеся, эксперт по кадровым и налоговым вопросам
Про зворотний для бухгалтера бік медалі говорити не будемо (що, коли і в кого закуповувати). Поговоримо про важливіші речі : документи, податки, довідки і звітність. Що потрібно облікувати, щоб комар носа не підточив? Адже ця сфера дія­ль­­ності має цілу низку нюансів. Про це — далі.

Нюанси підзвіту

Зазвичай організація закупівлі сільгосппродукції побудована через підзвітних осіб за готівку. Пунктом 19 Положення № 148* передбачено особливі строки видачі готівки під звіт** на закупівлю сільгосппродукції не більше 10 робочих днів з дня видачі, включаючи день їх отримання під звіт.

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

** Якщо спочатку працівник купує товари для потреб роботодавця за рахунок власних коштів, гроші під звіт йому не видавалися, то можуть виникнути проблеми з ПДФО/ВЗ оподаткуванням. Детальніше — у статті «Працівник купив за свої: далі буде» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 22).

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка на відрядження і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільгосппродукції в населення), то строк, на який видана готівка під звіт на такі завдання, може бути продовжений до завершення строку відрядження.

Важливо! На готівкові розрахунки при закупівлях сільгосппродукції у фізосіб-НЕпідприємців (у цій статті говоримо саме про таких продавців) поширюється 50-тисячне обмеження, встановлене Положенням № 148.

Підзвітна особа, яка придбаває сільгосппродукцію в декількох осіб протягом дня, повинна дотримуватися обмеження за кожним продавцем окремо.

Відповідно, загальна сума готівкового розрахунку протягом дня може бути і більше 50 тис. грн. — якщо підзвітна особа розраховується з декількома продавцями.

Виконавши доручення, підзвітна особа повинна подати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841):

до закінчення 5-го банківського дня, що настає за днем, у якому працівник завершує виконання цивільно-правової дії (закупівлю сільгосппродукції) за дорученням і за рахунок роботодавця, який видав гроші під звіт, або завершує відрядження, якщо закупівля сільгосппродукції здійснювалася у відрядженні;

до закінчення 3-го банківського дня після закінчення відрядження, якщо розрахунки здійснювалися готівкою, знятою з корпоративних платіжних карток.

Залишок коштів має бути повернений підзвітною особою до каси або на банківський рахунок підприємства до або під час подання Звіту. Важливо! При цьому мають бути дотримані строки, встановлені п. 19 Положення № 148 (див. вище).

До Звіту підзвітна особа додає документи, що підтверджують здійснені витрати, тобто закупівельні акти або закупівельну відомість (про них трохи нижче). Крім того, якщо застосовувалася пільга з ПДФО, має бути додана також копія Довідки за формою № 3ДФ (див. лист ДФСУ від 24.05.2017 р. № 323/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Паперові формальності

При оформленні закупівлі сільгосппродукції у фізосіб-НЕпідприємців як первинні документи можна використовувати:

1) закупівельний акт (у разі, якщо закупівля відбувається в однієї фізичної особи). Форма закупівельного акта наведена в додатку 5 до Методрекомендацій № 157***. При цьому її можна модернізувати «під себе», оскільки вона носить рекомендаційний характер ;

*** Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Мінекономіки від 17.06.2003 р. № 157.

2) закупівельну відомість (у разі придбання сільськогосподарських товарів у декількох фізичних осіб). Форму такої відомості підприємство може розробити самостійно, взявши за основу відомість на виплату грошових коштів за формою додатка 1 до Положення № 148.

У п. 26 Положення № 148 є декілька підказок щодо наповнення форми відомості. Свої рекомендації щодо реквізитів, які повинні містити закупівельні акти і закупівельні відомості, свого часу надавали Мінфін (див. лист від 03.12.2004 р. № 31-03430-01-10/22335) і ДПАУ (див. лист від 29.04.2005 р. № 3732/6/17-2116).

Таким чином, у закупівельних документах доцільно передбачити такі реквізити:

1) місце і дату закупівлі;

2) відомості про продавця: П. І. Б., його адресу, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи — платника податків (або серію і номер паспорта, якщо він має відмітку в паспорті про відмову від реєстраційного номера, п. 70.12 ПКУ);

3) реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок, форма якої затверджена наказом Міндоходів від 17.01.2014 р. № 32 (далі — Довідка за формою № 3ДФ). Ця Довідка є підставою для неутримання ПДФО/ВЗ з доходів, отриманих фізичною особою від реалізації власної сільгосппродукції. Конкретно варто зазначити номер, дату і ким виданий такий документ.

Якщо здійснюється закупівля продукції тваринництва, Довідка за формою № 3ДФ не потрібна;

Відповідно, її реквізити в закупівельні документи не вносять.

4) найменування продукції, ціну одиниці продукції, обсяг проданої продукції;

5) загальну суму доходу;

6) суму утриманого ПДФО/ВЗ (за потреби);

7) суму виплачених коштів;

8) підпис продавця про отримання коштів і підпис особи, яка виплатила кошти.

Що з ПДФО/ВЗ, ЄСВ?

Будь-яка сільгосппродукція, окрім продукції тваринництва. Питання обкладення ПДФО доходів від продажу сільськогосподарської продукції регулює п.п. 165.1.24 ПКУ. Так, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи доходи, отримані від продажу власної сільгосппродукції, вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої, виробленої, обробленої та/або переробленої безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй згідно зі ст. 121 ЗКУ для ведення певної діяльності. Наведемо їх у таблиці нижче.

Земділянки, на яких може вирощуватися «звільнена» сільгосппродукція

Призначення земельної ділянки

Граничний розмір земельної ділянки

Примітка

Ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості)

Не більше 2 га

У Довідці за формою № 3ДФ площа цих земель зазначається окремо, проте для обкладення ПДФО важливо, щоб їх загальна площа не перевищувала 2 га. При цьому в розрахунок 2 га не беруться земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються)

Садівництво

Не більше 0,12 га

Площі земельних ділянок (якщо фізособа має декілька видів ділянок) не підсумовуються. Наприклад, у громадянина є 0,1 га земділянки, виділеної для індивідуального дачного будівництва, і 2 га земельної ділянки, виділеної для особистого селянського господарства. Незважаючи на те, що в сумі вони перевищують 2 га, пільга застосовується. Крім того, якщо у фізособи є земельні ділянки (паї), виділені в натурі (на місцевості), які не використовуються нею (здаються в оренду або обслуговуються), це також не є перешкодою для застосування пільги

Будівництво й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки)

У селах — не більше 0,25 га; у селищах — не більше 0,15 га; у містах — не більше 0,10 га

Індивідуальне дачне будівництво

Не більше 0,10 га

Питання про утримання/неутримання ПДФО/ВЗ при закупівлі сільгосппродукції (окрім продукції тваринництва) безпосередньо залежить від наявності земельних ділянок у фізособи-продавця.

Підтверджує їх наявність Довідка за формою № 3ДФ. Отже, щоб не утримувати ПДФО з доходу, який виплачується, покупець сільгосппродукції повинен отримати від продавця копію Довідки № 3ДФ. Оригінал Довідки залишається в продавця.

Цей документ продавець сільгосппродукції отримує самостійно в сільській, селищній, міській раді або раді об’єднаних територіальних громад за своєю податковою адресою (місцем проживання). «Строк придатності» Довідки за формою № 3ДФ — 5 років.

Покупець сільгосппродукції — податковий агент повинен переконатися в наявності в цій Довідці всіх необхідних реквізитів і обов’язково перевірити, чи не «прострочена» вона.

Не виключено, що в продавця на руках виявиться Довідка за старою формою, затвердженою ще наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 975 (втратив чинність з 21.02.2014 р.). Але якщо при цьому інформація, зазначена в Довідці, не змінювалася і строк її дії не закінчився, то вона цілком згодиться.

Така консультація фіскалів наведена в підкатегорії 103.04 ЗІР.

У формі № 1ДФ неоподатковуваний дохід, виплачений (нарахований) фізособам — власникам сільгосппродукції, покупець (податковий агент) відображає з ознакою «148». При цьому графи 4а і 4 не заповнюють (у паперовому варіанті форми № 1ДФ ставлять прочерки).

Якщо ж продавець не подав такої Довідки або в її заповненні є огріхи (наприклад, не наведений розмір земельної ділянки), то сума виплаченого фізособі доходу включається до складу його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У такому разі ставка ПДФО, за логікою, має бути 5 % (п. 173.1 ПКУ), але за фактом (у тому числі через проблеми з базою оподаткування, яка у випадку з об’єктами рухомого майна визначається не нижче оціночної вартості об’єкта) використовується варіант податківців — 18 %. Ставка ВЗ — 1,5 %. Оподатковуваний дохід відображаємо в розділі I форми № 1ДФ з ознакою «148», а в графах 4а і 4 проставляємо суму ПДФО.

У цьому випадку доцільно розробити інструкцію, відповідно до якої потрібно діяти підзвітній особі, якщо продавець не подає Довідки за формою № 3ДФ або така Довідка не відповідає формі.

Працівник повинен чітко розуміти, як слід утримувати суми ПДФО і ВЗ. Крім того, важливим є своєчасне перерахування цих сум до бюджету.

На жаль, ПКУ не передбачає спеціальних правил сплати ПДФО і ВЗ у цій ситуації. А отже, доводиться керуватися загальними нормами.

Оскільки в цьому випадку виплата здійснюється готівкою, слід діяти за приписами п.п. 168.1.4 ПКУ. Тобто перерахування сум ПДФО і ВЗ до бюджету повинне здійснюватися протягом 3 банківських днів, що настають за днем виплати доходу продавцеві сільгосппродукції.

У зв’язку із цим, якщо продавець сільгосппродукції не подав Довідки за формою № 3ДФ, підзвітна особа повинна своєчасно повідомити бухгалтерії про суми ПДФО і ВЗ, утриманих з доходів від реалізації сільгосппродукції.

Продукція тваринництва. Для власників продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 і 41 УКТ ЗЕД діють особливі правила оподаткування доходу від її реалізації.

До такої сільгосппродукції належать:

— живі тварини і продукти тваринного походження (групи 01 — 05 УКТ ЗЕД);

— жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження (група 15 УКТ ЗЕД);

— готові харчові продукти з м’яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних (група 16 УКТ ЗЕД);

— шкури необроблені (крім натурального та штучного хутра) і шкіра вичинена (група 41 УКТ ЗЕД).

Такий дохід не є оподатковуваним, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 ПКУ). При цьому фізособи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання Довідки за формою № 3ДФ.

У 2018 році ПДФО не утримується із суми доходу, отриманого від продажу продукції тваринництва, у розмірі 186150 грн. сукупно за рік.

Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, тоді фізособа — власник продукції тваринництва зобов’язана подати податківцям довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодівлю цієї продукції, видану в довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад за місцем податкової адреси (місцем проживання) фізособи. Якщо така довідка буде подана, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінзарплати.

У разі коли платник податків не підтверджує самостійне вирощування (розведення, відгодівлю) такою довідкою, весь дохід від продажу продукції тваринництва обкладатиметься на загальних підставах.

Але на кого покладається обов’язок щодо утримання ПДФО/ВЗ з таких доходів? Проаналізувавши норми п.п. 165.1.24 ПКУ, можна дійти висновку, що покупець продукції тваринництва робити цього не зобов’язаний. Адже підтверджувати право на пільгу з ПДФО за допомогою Довідки, що засвідчує факт самостійного вирощування зазначеної продукції, продавець-фізособа повинен не покупцеві, а фіскальному органу.

Підприємство-покупець у результаті такої операції повинно всього лише відобразити дохід, виплачений продавцеві-власникові продукції тваринництва, у формі № 1ДФ з ознакою «179» .

Сам продавець, якщо отриманий ним протягом року дохід від продажу продукції тваринництва перевищить 50 розмірів мінзарплати, повинен подати до фіскального органу річну декларацію про доходи.

ЄСВ. ЄСВ не буде в будь-якому разі, оскільки доходи за договорами купівлі-продажу не є об’єктом нарахування цього внеску.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам