Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2018/№30
Друкувати

«Договірний штраф» за прострочення реєстрації ПН

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Чи мають юридичну силу договірні санкції (у вигляді штрафу або відшкодування збитків) за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (ПН) контрагентом? Верховний Суд (ВС) у ряді своїх рішень ставить остаточну крапку в цьому питанні і вважає, що застосувати до контрагента госпсанкції за подібні «податкові» порушення не можна . Розбираємося.

Після того, як скарга на контрагента за формою Д8 припинила відігравати свою головну роль — рятівника податкового кредиту, платники ПДВ почали активно використовувати договірний захист. А саме встановлювати «договірні» штрафні санкції за нереєстрацію / несвоєчасну реєстрацію або неналежне оформлення ПН продавцем, керуючись ст. 216 і 217 ГКУ.

Водночас юридична сила подібних застережень у договорі викликала сумніви. Адже вимога належним чином скласти і зареєструвати ПН — це обов’язок, передбачений податковим законодавством. І ця вимога не може вважатися господарським зобов’язанням, що виключає і можливість застосовувати госпсанкції за таке порушення.

Проте раніше судова практика в цьому питанні була достатньо різношерстою. Одні суди не визнавали правомірності застосування госпсанкцій за «податкові» порушення, вважаючи, що госпсанкції можуть застосовуватися лише за порушення основного господарського зобов’язання, а зобов’язання зареєструвати ПН — це взагалі негосподарське зобов’язання. Інші суди, навпаки дотримувалися позиції — що якщо сторони включили відповідне зобов’язання в договір, то зобов’язані його виконати. І визнавали правомірність застосування госпсанкцій. Причому таких «позитивних» рішень було чимало. Та, власне кажучи, такі висновки простежувалися в судових рішеннях навіть ВГСУ. Так, у постанові ВГСУ від 23.11.2016 р. у справі № 917/852/16 суд визнав право покупця стягнути збитки з продавця в сумі недоотриманого податкового кредиту.

Див., наприклад, рішення госпсуду Київської області від 18.01.2017 р. у справі № 911/3725/16, рішення госпсуду Полтавської області від 09.11.2016 р. у справі № 917/1444/16 та ін.

Але! Тепер, схоже, ВС ставить крапку в цьому питанні. Так, є ряд «свіжих» рішень ВС (від 12.03.2018 р. № 918/216/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72645158); від 13.04.2018 р. № 902/380/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73353301); від 02.05.2018 р. № 908/3565/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73761535); від 05.06.2018 р. № 917/877/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74478888), у яких звучить висновок, що вимога зареєструвати ПН не є господарським зобов’язанням. Тому за невиконання цього зобов’язання, госпсанкції у вигляді штрафу або відшкодування збитків (навіть якщо вони передбачені договором), застосовуватися не можуть :

«не здійснення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності невиконанням господарського зобов’язання, оскільки обов’язок зі складання та реєстрації податкових накладних виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Тому невиконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій».

Звернемо увагу і на позицію ВС стосовно відшкодування збитків у вигляді недоотриманого податкового кредиту в результаті нереєстрації/несвоєчасної реєстрації ПН (ухвала ВС від 05.06.2018 р. № 917/877/17, постанова ВС від 12.03.2018 р. № 918/216/17). Так, у ході судових розглядів позивач спробував довести, що в результаті нереєстрації ПН він зазнав збитків у вигляді втраченого податкового кредиту. При цьому дотримуються всі чотири умови, необхідні для стягнення збитків, а саме:

1) є неправомірна поведінка особи, яка полягає в нереєстрації ПН;

2) наявність збитку — у вигляді втраченого податкового кредиту;

3) є причинно-наслідковий зв’язок між збитками і протиправною поведінкою — адже право на відображення податкового кредиту безпосередньо залежить від факту відображення реєстрації ПН;

4) провина особи, що завдала шкоди, — бездіяльність продавця у виконанні обов’язку з реєстрації податкової накладної.

Водночас ВС не взяв до уваги всіх вищеназваних аргументів, роблячи акцент знову ж таки на тому, що відсутність реєстрації ПН не є порушенням господарського зобов’язання, а компенсація недоотриманого податкового кредиту не перебуває в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин.

Крім того, аналізуючи наявність причинно-наслідкового зв’язку між збитками і протиправними діями продавця, ВС зазначає, що позивачем не були надані докази щодо використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації права на податковий кредит. Це так суд натякає на норму ст. 201.10 ПКУ, яка передбачає право подати на «недбалого контрагента» скаргу разом з декларацією з ПДВ (за формою додатка Д8). Щоправда, варто зазначити, що ВС посилається на стару редакцію цієї статті, коли податковий кредит можна було відображати на підставі скарги Д8. І це при тому, що в цих справах ідеться про ПН, складені вже (!) після 01.01.2015 р.

Суд не враховує того, що з 01.01.2015 р. сам факт подання скарги Д8 не надає покупцеві права на податковий кредит і не гарантує того, що таке право взагалі в покупця з’явиться .

Варто зазначити, що зараз суди перших інстанцій при розгляді подібних справ орієнтуються на нинішню позицію ВС (наприклад, рішення госпсуду м. Києва від 02.07.2018 р. у справі № 910/4959/18) .

Підсумувавши вищесказане, зазначимо, що прописувати «договірні» санкції за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН у договорі можна — але, виходить, як захід психологічної дії на контрагента і з розрахунку на його обов’язковість. Але ось якщо справа дійде до суду, то стягнути госпсанкції з контрагента, судячи з нинішньої позиції ВС, навряд чи вийде.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться