Заокруглення суми готівкових розрахунків: як провести через РРО?

¹ Постанова Правління НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 р. № 25. Першому ознайомленню з цим документом присвячена стаття «Готуємося до заокруглення сум готівки в чеках» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 16.

Заокруглення сум готівки в чеках. Припустимо, покупець придбав у магазині товари на загальну суму: (а) 396,96 грн.; (б) 397,04 грн. Розрахунок провів готівкою, при цьому ні він, ні продавець не мали можливості провести розрахунок на точну суму операції. Унаслідок цього згідно з п. 4 постанови № 25 продавець провів заокруглення загальної суми покупки до 397,00 грн. (як у варіанті «а», так і у варіанті «б»). У такому випадку продавець унаслідок проведення заокруглення отримав: (а) додаткову вигоду в розмірі 4 коп.; (б) додаткові витрати в розмірі 4 коп.² Як же показати це у фіскальному чеку, який друкує РРО?

² Податківці навели приклади заокруглення на сторінці: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/344481.html.

ДФСУ в категорії 109.10 ЗІР радить діяти в такому випадку так:

— після рядка 7 фіскального чека перед рядком 8 додати нові рядки: «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» — тут продавець повинен відобразити суму 396,96 грн. — варіант «а» або 397,04 грн. — варіант «б»; «заокруглена знижка/заокруглена надбавка» — при варіанті «а» отримуємо надбавку в розмірі 0,04 грн., а при варіанті «б» — знижку в тому ж розмірі;

— у рядку 8 фіскального чека «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення».

Саме зазначена сума (у нашому випадку — 397,00 грн.) вважається, на думку податківців, сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

Пояснюють такі свої «побажання» податківці тим, що згідно з п. 5 розд. І Положення № 13³ розрахункові документи, що друкуються РРО на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані.

³ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13

У свою чергу, п. 5 постанови № 25 вимагає від суб’єктів господарювання «під час проведення готівкових розрахунків зазначати в чеках, актах про видачу коштів та інших документах, що оформляються під час повернення коштів у разі повернення товару, загальні суми до заокруглення та після заокруглення, використовуючи правила, зазначені в пункті 4 цієї постанови».

До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту відповідно до пп. 15 і 17 Вимог № 199⁴ повинен потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), а це, як вважає ДФСУ, сума з розрахункових документів після заокруглення.

⁴ Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.

Усе б нічого, але втілити в життя такі «побажання» НБУ/податківців складно . Тому більшість торговців схильна акцентувати увагу на тому, що заокруглення потрібно лише «у випадку відсутності монет дрібних номіналів» (п. 4 постанови № 25).

А деякі взагалі йдуть шляхом надання знижки до найближчих десяти копійок (як постійно діючої акції), внаслідок чого виключається необхідність застосування постанови № 25.

Є й інші, цілком законні способи уникнення заокруглення.

Оприбуткування готівки. У цілях оприбуткування ключову роль також повинна відігравати саме сума після заокруглення. Тобто говорити про неповне оприбуткування готівки (дуже, як знаєте, штрафонебезпечне), якщо товарів ви продали на загальну суму 397,04 грн., але від покупця отримали тільки 397,00 грн., не доводиться.

Переконує нас у цьому п.п. 18 п. 3 Положення № 148⁵, згідно з яким оприбуткування готівки є «проведенням суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень…». Тобто важливим є не те, скільки в сумі коштує проданий товар, а скільки готівки фактично надійшло. Відповідно, жодних штрафів за неповне оприбуткування не може бути.

⁵ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Що в податковій накладній? Це ще одне важливе запитання. Вважаємо, що визначальною для цілей ПДВ-обліку має бути сума, отримана після заокруглення.

Дивіться: будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів/послуг після їх постачання спричиняє коригування суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника й одержувача. Але в нашому випадку така зміна відбувається при заокругленні, тобто практично одночасно з продажем товарів (робіт, послуг). Відповідно, немає сенсу спочатку показувати податкові зобов’язання виходячи з точної вартості товарів (робіт, послуг) і відразу ж їх коригувати.

Податкові накладні потрібно складати виходячи із сум після заокруглення.

Також виникає запитання: як розподілити заокруглену суму покупки на товари (роботи, послуги) в ПН? «Кидати» все на один товар або рівномірно розподілити по всіх товарах з переліку?

Вважаємо, тут можна діяти на власний розсуд.