Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2018/№25
Друкувати

«Хвости з минулого життя», або Підприємницький борг після ліквідації

Алешкина Наталья, налоговый эксперт
Колись підприємцеві, що побажав знятися з держреєстрації, необхідно було пройти довгий шлях: перевірки, погашення боргів та інші обов’язкові процедури. Але з кінця 2014 року припинення підприємницької діяльності проходить за один день — сьогодні подали документи держреєстраторові і не пізніше наступного робочого дня — усе goodbyе! А якщо на момент такої розреєстрації були борги? Що буде з ними? Про це читайте в нашій статті.

Не вдаватимемося до подробиць припинення підприємницької діяльності, скажемо тільки, що саме на дату отримання відомостей про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності припадає дата зняття платника податків з обліку в податкових органах (ч. 1 п. 11.18 Порядку № 1588*). Але при цьому фізособа продовжує обліковуватися в контролюючих органах як фізична особа — платник податків, який отримував доходи від здійснення підприємницької діяльності. Така фізособа повинна забезпечити остаточні розрахунки з податків від здійснення підприємницької діяльності, у встановлені строки подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію (119.07 ЗІР). Річ у тому, що припинення підприємницької діяльності не знімає з фізособи обов’язків з погашення грошових зобов’язань, що виникли при здійсненні такої діяльності, як і відповідальності за їх невиконання (п.п. 65.10.8 ПКУ, п.п. 4 п. 11.22 Порядку № 1588). Тож підприємцеві доведеться погасити всі нараховані податкові зобов’язання у встановлені законодавством строки. Забути про свої підприємницькі борги перед кредиторами теж не вийде. Аргументи наведемо нижче.

* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12. 2011 р. № 1588.

Не підприємець, але боржник

Відразу скажемо: втрата фізособою свого підприємницького статусу не позбавляє її від необхідності відповідати за зобов’язаннями, що виникли раніше, у тому числі в межах її підприємницької діяльності. Пояснюється це просто:

— по-перше, припинення підприємницької діяльності ФОП (окрім банкрутства) не є підставою для погашення його зобов’язань або визнання заборгованості безнадійною (гл. 50 ЦКУ, п.п. 14.1.11 ПКУ);

Подібна підстава передбачена лише при ліквідації юрособи — кредитора або боржника (ч. 1 ст. 609 ЦКУ, абзац «з» п.п. 14.1.11 ПКУ).

— по-друге, на відміну від юросіб, які після ліквідації, де-факто, більше не існують, фізособа, втративши статус підприємця, нікуди не зникає. До того ж ЦКУ не виділяє окремо такого учасника цивільних відносин, як підприємець (ст. 2 гл. 1 ЦКУ).

Іншими словами, зобов’язання, які виникли у фізособи у межах її підприємницької діяльності, належать безпосередньо такій конкретній фізособі.

При цьому абсолютно не важливо, що в договорі вона фігурує як підприємець, погашати такі борги в будь-якому разі доведеться особисто їй (фізособі — колишньому підприємцеві).

«Цивільні» доходи

На дату припинення підприємництва цілком може залишатися непогашеною не лише кредиторська, але й дебіторська заборгованість (за відвантажені товари, виконані роботи (послуги) фізособою в межах підприємницької діяльності).

Важливо (!): з цієї дати всі надходження з «минулого життя», які не потрапили під оподаткування в період підприємництва, включатимуться в «цивільний» дохід такої фізособи — колишнього підприємця.

Отже, в «підприємницьку» Книгу обліку доходів (і витрат) такий дохід записувати не потрібно.

При цьому порядок оподаткування «цивільного» доходу залежатиме від статусу боржника, що його виплачує.

Так, якщо надходження — від податкового агента, то саме він (податковий агент) зобов’язаний утримати і сплатити ПДФО (18 %) і військовий збір (1,5 %). Одержувач (колишній підприємець) звільняється від обов’язку сплачувати такі податки (ст. 127 ПКУ). Очевидно, що і звітувати за ними теж не потрібно. Але зверніть тут увагу на такий нюанс. На підставі листа ДФСУ від 24.05.2017 р. № 353/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, у якому розглядається саме наш випадок, можна дійти висновку, що податковий агент зобов’язаний контролювати статус контрагента на дату виплати доходу. Якщо на цю дату ФОП уже буде розреєстрований, то податковому агентові доведеться розглядати виплату як звичайному громадянинові.

Зі свого боку зазначимо: якщо інформація про розреєстрацію надійшла до дати виплати доходу, безпечніше вже на дату отримання цієї інформації перевести заборгованість у статус цивільної і застосувати до неї правила п.п. 168.1.5 ПКУ про сплату податку за нарахованими і невиплаченими доходами фізособі в місячний звітний період.

А ось коли дохід виплачує не податковий агент (наприклад, громадянин або іноземець), одержувач (колишній підприємець) самостійно після закінчення року на підставі поданої «цивільної» декларації (подається до 1 травня року, наступного за звітним, — п.п. 49.18.4 ПКУ) повинен сплатити ПДФО і військовий збір з усієї суми надходжень.

Майте на увазі: якщо, незважаючи на зняття з держреєстрації, фізособа продовжує вести підприємницьку діяльність, то їй загрожує штраф з можливою конфіскацією майна (п.п. 65.10.8 ПКУ, ст. 164 КУпАП).

Водночас якщо йдеться тільки про погашення боржниками зобов’язань, що виникли перед колишнім ФОП у межах його підприємницької діяльності, то склад правопорушення відсутній.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться