Повернути своє з ПДВ-рахунку і не лише…

Повернення зайвих коштів з ПДВ-рахунку

Вільно розпоряджатися грошовими коштами на ПДВ-рахунку не можна. Ці кошти призначені для сплати ПДВ-зобов’язань до бюджету за поточною декларацією (п. 200¹.5 ПКУ). І тільки коли за такими коштами утворюється «надлишок», у платника з’являється право повернути ці кошти.

Як ці кошти могли потрапити на ПДВ-рахунок? Це кошти, якими платник поповнював ПДВ-рахунок, щоб зареєструвати «вихідні» податкові накладні (ПН) у ЄРПН або сплатити поточні зобов’язання з ПДВ-декларації. Тобто ті, які при зарахуванні збільшували регліміт через показник ∑ПопРах.

Справедливо вищесказане і для коштів, які «впали» на ПДВ-рахунок через «поворотну» норму з п. 43.4¹ ПКУ. Адже на ПДВ-рахунок іде повернення надміру сплаченого ПДВ, зарахованого до бюджету саме з ПДВ-рахунку.

Чи «складно» повернути кошти з ПДВ-рахунку? У принципі — ні. Механізм повернення на практиці реально працює. Щоправда, щоб не мати проблем з поверненням коштів, треба уважно ознайомитися з усіма умовами і (!) правильно заповнити заяву — додаток Д4.

Умови повернення коштів з ПДВ-рахунку прописані в пп. 200¹.5 — 200¹.6 ПКУ і п. 21 Порядку № 569*. Спершу потрібно визначити, чи дійсно є «надлишок» грошових коштів на ПДВ-рахунку.

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Надлишок є, якщо (!) на дату подання поточної декларації з ПДВ сума коштів на електронному ПДВ-рахунку (дізнатися про неї можна з Витягу за формою J/F 1402301) перевищує суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету згідно з даними поточної ПДВ-декларації (ряд. 18 декларації). «Надлишок» грошових коштів можна:

1) або повернути на поточний рахунок;

2) або «пустити» в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, який виник після 1 липня 2015 року.

І в першому, і в другому випадку для повернення коштів з ПДВ-рахунку потрібно подати заяву (п. 200¹.5 ПКУ) — додаток Д4 до декларації з ПДВ. Причому подати її можна тільки у складі поточної декларації. Окремо — не можна. Для першого випадку (якщо повертаються кошти на поточний рахунок) заповнюються таблиці 2 і 3 додатка Д4, а для другого випадку (коли направляємо надлишок у рахунок погашення податкового боргу) — таблиця 4.

Але це ще не все. У разі повернення коштів на поточний рахунок є ще додаткові умови:

1) сума ПДВ за даними ПН/РК, складеними у звітному періоді і зареєстрованими в ЄРПН, не повинна перевищити суму податкових зобов’язань, задекларованих у звітному періоді.

Таке перевищення може виникнути, наприклад, якщо у звітному періоді була зареєстрована датована цим же періодом «помилкова» ПН (яка не відображається в декларації), але не був зареєстрований «анулюючий» РК до неї. Або в результаті банальної розбіжності в копійках через округлення в декларації.

Тому перш ніж заявляти суми до повернення, потрібно порівняти суму ПДВ, зазначену в усіх ПН, складених у звітному періоді і зареєстрованих в ЄРПН, з сумою ПДВ-зобов’язань, задекларованих у цьому ж звітному періоді;

2) достатньо регліміту (суми ∑Накл). Сума коштів до повернення на поточний рахунок не повинна перевищувати наявну суму регліміту (∑Накл) на момент подання декларації з ПДВ (п. 200¹.6 ПКУ). Повернення коштів не повинне призвести до появи від’ємного регліміту.

Варто пам’ятати: щойно ви подасте заяву — додаток Д4 на повернення коштів з ПДВ-рахунку (причому незалежно від того, будуть вони повертатися на поточний рахунок чи направлятися в рахунок погашення податкового боргу, що виник після 1 липня 2015 року) — тут же (на дату її подання) на суму повернення у вас спишуть регліміт шляхом зменшення показника ∑ПопРах (п. 21 Порядку № 569) .

Якщо всі умови для повернення виконуються — можемо переходити до заповнення додатка Д4.

Отже, як вже було сказано вище, у разі повернення коштів з ПДВ-рахунку на поточний рахунок — заповнюємо таблиці 2 і 3 додатка Д4.

У заповненні таблиці 2, на перший погляд, здається все легко — дотримуйся назв граф, та й усе. Але! Якщо наприклад, у вас сума регліміту на дату подання декларації (∑Накл) виявиться меншою, ніж сума коштів на ПДВ-рахунку — то в гр. 1 таблиці 2 потрібно зазначати не всі наявні кошти на ПДВ-рахунку, а суму, яка дозволяє вийти на «дозволену» суму з гр. 4 (щоб сума за гр. 4 відповідала сумі, що повертається, і вписалася в обмеження з регліміту).

Таблиця 2

У таблиці 3 додатка Д4 потрібно проставити реквізити поточного рахунку, на який має бути зарахована переплата.

Якщо в заяві закралася помилка… Якщо ви, заповнюючи додаток Д4, допустили «сумову» помилку, то уточнюючий розрахунок ви подати не зможете . Адже, як роз’яснюють податківці, надлишкові кошти з ПДВ-рахунку можуть бути перераховані на поточний рахунок, тільки якщо додаток Д4 заповнений правильно. У разі помилки заявити до повернення кошти з ПДВ-рахунку можна тільки в наступному звітному періоді.

Коли повернуть кошти? Після граничного строку, встановленого для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань за поточною декларацією, формується Реєстр на повернення коштів у СЕА. Зазначені Реєстри направляються до Казначейства. Казначейству на «заявлене» перерахування коштів з електронного ПДВ-рахунку відведений строк у 5 робочих днів з граничної дати сплати податкових зобов’язань за декларацією. Щоправда, якщо протягом наступних 5 робочих днів (тобто 10 робочих днів після закінчення граничного строку сплати сум податкових зобов’язань) сума переплати так і не буде «спрямована в потрібне русло» (на поточний рахунок платника або до бюджету), зменшення регліміту має бути відсторновано (останній абзац п. 21 Порядку № 569).

«Бюджетні» переплати (на «особовому рахунку»)

Звернемо увагу і на ситуацію, коли переплата з ПДВ утворилася на бюджетному рахунку. Тут потрібно розрізняти ситуації.

Ситуація 1. Якщо «зайві» кошти потрапили з ПДВ-рахунку. Як таке могло статися? Припустимо, ви подали ПДВ-декларацію, а через час виявили, що зобов’язання, задекларовані до сплати в ній, — завищені. Подаєте УР «на зменшення». Але якщо сума зобов’язань за декларацією вже списана з ПДВ-рахунку, — то подання такого УР сформує переплату на особовому рахунку.

При цьому варто врахувати такий момент. Якщо на особовому рахунку обліковується переплата, то ПДВ-зобов’язання за поточною декларацією все одно доведеться сплачувати з електронного ПДВ-рахунку. Після того, як ви подасте податківцям декларацію з ПДВ, фіскали подадуть Держказначейству реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку за декларацією (п. 200¹.6 ПКУ, п. 20 Порядку № 569). Тому при першій же появі коштів на ПДВ-рахунку вони будуть списані Казначейством у погашення зобов’язань за поточною декларацією (п. 22 Порядку № 569). Звичайно ж, за наявності переплати на особовому рахунку (що покриває суму зобов’язань за поточною декларацією) недоплати не буде (тобто штрафів за прострочення сплати узгоджених податкових зобов’язань не буде).

Важливо! У випадку якщо переплата на особовому рахунку утворилася за рахунок коштів, які «зайшли» з електронного ПДВ-рахунку, то повернути переплату можна виключно на ПДВ-рахунок (п. 43.4¹ ПКУ). Повернення можливе, якщо не минуло 1095 днів з моменту виникнення переплати на особовому рахунку. Для цього потрібно подати заяву податківцям у довільній формі. Причому зробити це можна і через Електронний кабінет (використовуючи меню «Листування з ДФС»).

Увага! Розраховувати на те, що при поверненні коштів на ПДВ-рахунок збільшиться регліміт, не варто (показник ∑ПопРах на цю суму не збільшиться ). На це звертають увагу і фіскали в категорії 101.17 ЗІР. У цьому є логіка. При списанні до бюджету коштів з ПДВ-рахунку — реліміт не зменшувався, відповідно немає підстав для його збільшення при поверненні коштів на ПДВ-рахунок.

Якщо на момент подання заяви реєстрація платника ПДВ вже анульована й електронний ПДВ-рахунок відсутній, то повертати кошти будуть шляхом перерахування їх на поточний рахунок платника податків (п. 43.4¹ ПКУ).

Коли чекати повернення коштів на ПДВ-рахунок? Не пізніше ніж за 5 роб. дн. до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником заяви на повернення коштів податківці повинні подати висновок Держказначейству про зарахування відповідної суми на електронний ПДВ-рахунок (п. 43.5 ПКУ). Ще 5 роб. дн. відводиться Держказначейству для зарахування таких коштів.

Ситуація 2. Переплата з ПДВ на бюджетному рахунку не пов’язана з відповідними перерахуваннями з ПДВ-рахунку. Утворитися вона могла, наприклад, при сплаті ввізного ПДВ або коли зобов’язання з ПДВ помилково були сплачені безпосередньо до бюджету повз ПДВ-рахунок.

У цьому випадку вищезгаданий п. 43.4¹ ПКУ про повернення коштів на ПДВ-рахунок не працює. Оскільки ці кошти не були зараховані з ПДВ-рахунку (вони йшли повз ПДВ-рахунок) — повертаються вони на поточний рахунок платника (тобто в загальному порядку — як і для повернення переплат з інших податків). На це звертають увагу і податківці в листі ДФСУ від 13.02.2017 р. № 3576/7/99-99-07-02-03-17.