Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, березень, 2018/№10
Друкувати

Розрахунковий період для відпускних і лікарняних: визначаємо правильно

Гуль Татьяна, эксперт по вопросам оплаты труда, Савченко Елена, эксперт по вопросам оплаты труда
Здавалося б, що може бути прос­тіше. Визначаємо розрахунковий період. Але ні! Для його правильного визначення передусім потрібно знати, для розрахунку яких виплат ми його визначаємо. При рівних початкових даних для розрахунку «середньої» для відпускних та для лікарняних правила визначення розрахункового періоду і відповідно розрахунку «середньої» — різні. Через це бухгалтери часто плутаються при розрахунку «середньої». Давайте розставимо всі крапки над «i». На прикладах, зрозумі­ло.

Стаж роботи — більше 12 календарних місяців

Для розрахунку відпускних (компенсації за невикористану відпустку) розрахунковим періодом є 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (компенсації), — абз. 1 п. 2 Порядку № 100*. Для розрахунку лікарняних (декретних) розрахунковим періодом є 12 календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266**). У цій ситуації порядок визначення розрахункового періоду ідентичний.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.

** Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Приклад 1. Працівник прийнятий на роботу 14.03.2016 р. З 12.02.2018 р. йому надана щорічна основна відпустка. Розрахунковий період для визначення відпускних — 12 календарних місяців, що передують місяцю виходу у відпустку (лютий 2017 року — січень 2018 року).

Приклад 2. Приймемо ті ж умови, що і в прикладі 1. Працівник прийнятий на роботу 14.03.2016 р. З 12.02.2018 р. він захворів. Розрахунковий період для визначення лікарняних — 12 повних календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку (лютий 2017 року — січень 2018 року).

Важливо! При розрахунку лікарняних/декретних місяць, який не був повністю відпрацьований з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключають з розрахункового періоду. Усього в п. 3 Порядку № 1266 перелічено чотири поважні причини: тимчасова непрацездатність; відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком; відпустка без збереження заробітної плати, надана згідно із законом.

Замінювати виключені з розрахункового періоду місяці новими не потрібно!

При розрахунку «відпускної» середньої зарплати період, протягом якого працівник згідно із законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

Період роботи менше 12 календарних місяців

Для розрахунку відпускних (компенсації за невикористану відпустку) розрахунковим періодом є фактичний час роботи (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка) (абз. 2 п. 2 Порядку № 100). Для розрахунку лікарняних (декретних) розрахунковим періодом є фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26 Порядку № 1266).

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 24.04.2017 р. З 12.02.2018 р. йому надана щорічна відпустка. Працівник пропрацював менше 12 календарних місяців. Середню заробітну плату для оплати періоду відпустки в цьому випадку слід обчислювати за фактичний час роботи (з 1-го до 1-го числа), що передує місяцю надання відпустки. Отже, розрахунковим періодом для цього прикладу будуть 9 календарних місяців, а саме травень 2017 року — січень 2018 року.

Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу 24.04.2017 р. З 12.02.2018 р. він захворів. Порядком № 1266 передбачено, що якщо працівник відпрацював у роботодавця менше 12 місяців, у розрахунок середньої «лікарняної» зарплати потраплять повні календарні місяці, що передують місяцю, в якому працівник захворів. У наведеному прикладі розрахунковий період такий же, як і в прикладі 3: травень — січень 2018 року.

Перший робочий день ≠ Перший календарний день

Ситуація. Працівник прийнятий на роботу в перший робочий день, який не є першим календарним днем місяця. Наприклад, це могло статися 3 квітня, 3 травня, 3 липня або 2 жовтня 2017 року. Які особливості визначення розрахункового періоду в цій ситуації? Так, для розрахунку відпускних компенсації за невикористану відпустку такий місяць роботи вважається повним і включається в розрахунковий період. На це вказують фахівці Мінсоцполітики. При цьому в розрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді необхідно враховувати всі календарні дні «неповного» місяця, який увійшов до розрахункового періоду.

Див. лист Мінпраці від 12.03.2010 р. № 2515/0/14-10/18, від 06.10.2014 р. № 493/18/99-14.

Приклад 5. Працівник прийнятий на роботу 03.04.2017 р. і йде в щорічну відпустку з 26.02.2018 р. Розрахунковим періодом, за який визначається середня зарплата, у цьому випадку буде квітень 2017 року — січень 2018 року, оскільки 3-тє число — перший робочий день квітня 2017 року (1, 2 квітня — вихідні дні). При цьому за квітень 2017 року в розрахунок відпускних ви повинні включити 29 календарних днів (30 - 1), де 30 — кількість календарних днів за повний квітень 2017 року; 1 — неробочий день 16 квітня (Пасха).

А ось при розрахунку лікарняних/декретних місяць, у якому працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, але не з першого календарного дня, не включається в розрахунковий період. Це прямо виходить з положень п. 25 Порядку № 1266.

У розрахунковий період потрапляють тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах — з першого до першого числа місяця.

Див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880.

Приклад 6. Працівник прийнятий на роботу 03.04.2017 р. З 26.02.2018 р. він захворів. Розрахунковим періодом для розрахунку лікарняних буде травень 2017 року — січень 2018 року. Квітень 2017 року в розрахунковий період не включається.

Період роботи менше одного календарного місяця

Для розрахунку відпускних (компенсації за невикористану відпустку) в цій ситуації потрібно користуватися положеннями п. 4 Порядку № 100. Так, якщо в розрахунковому періоді працівник із законодавчих причин або не зі своєї вини не мав заробітку або відпустку надають у перший робочий день, середньоденну зарплату розраховують виходячи з окладу, встановленого працівникові (без урахування доплат, надбавок, премій тощо)

Див. лист Мінсоцполітики від 08.04.2016 р. № 383/13/84-16.

Приклад 7. Працівник прийнятий на роботу з 8 січня 2018 року, а з 12 лютого йому надають «навчальну» відпустку. У працівника- «новачка» немає повністю відпрацьованого місяця, тому середньоденну зарплату визначають виходячи з окладу, встановленого такому працівникові. Припустимо, що оклад дорівнює 4000 грн. Визначимо «умовний» розрахунковий період. Початок відпустки припадає на лютий 2018 року, «умовним» розрахунковим періодом буде лютий 2017 року — січень 2018 року. Розрахуємо середньоденну зарплату: 4000 грн. х 12 міс : (365 - 12)*** = 135,98 грн.

*** Див. листи Мінсоцполітики від 08.05.2013 р. № 498/13/84-13; від 08.04.2016 р. № 383/13/84-16.

А як же в аналогічній ситуації розрахувати лікарняні? Для розрахунку лікарняних розрахунковим періодом буде фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням хвороби (п. 27 Порядку № 1266).

Приклад 8. Працівник прийнятий на роботу з 8 січня 2018 року, а вже 12 лютого він захворів. Розрахунковий період — з 8 січня по 11 лютого 2018 року включно.

Розрахунковий період: ніби є, ніби й немає

За цією ситуацією можна навести безліч прикладів. Працівниця: не виходячи на роботу з відпустки до трьох (шести років), звільняється; не виходячи на роботу з відпустки до трьох (шести років), знову йде в декретну відпустку; вийшла на роботу після відпустки до трьох (шести років) і в цьому ж місяці йде у відпустку (звільняється); вийшла на роботу після відпустки до трьох років (шести років) і пішла на лікарняну або в декретну відпустку. В усіх цих випадках розрахунковий період номінально в працівниці є (12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення, виходу у відпустку, у декрет, на лікарняний). Але весь цей період вона не працювала. Тому в цій ситуації розрахунок середньої зарплати як за Порядком № 100, так і за Порядком № 1266 потрібно проводити виходячи з окладу працівниці.

Приклад 9. Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, 16 лютого 2018 року вирішила звільнитися. Кількість днів відпустки, що підлягають компенсації, — 10. Посадовий оклад працівниці — 4000 грн. Працівниця звільняється в лютому 2018 року. Проте в розрахунковому періоді (лютий 2017 року — січень 2018 року) у неї немає заробітку із законодавчих причин (відпустка для догляду за дитиною до 3 років). У зв’язку із цим середньоденна зарплата для розрахунку компенсації за невикористану відпустку розраховується виходячи з окладу, встановленого працівниці.

Сума компенсації в цьому випадку розраховується так: 4000 грн. х 12 міс. : (365 к. дн. - 12 к. дн.) = 135,98 грн.

135,98 грн. х 10 к. дн. = 1359,80 грн. де 10 к. дн. — кількість днів відпустки, що підлягають компенсації при звільненні працівниці; 4000 грн. — посадовий оклад працівниці на момент обчислення середньої зарплати; 12 міс. — розрахунковий період: лютий 2017 року — січень 2018 року; 365 к. дн. — кількість календарних днів за розрахунковий період; 12 к. дн. — кількість святкових і неробочих днів, що встановлені ст. 73 КЗпП і припадають на розрахунковий період.

Приклад 10. Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, надала листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами на другу дитину тривалістю 126 календарних днів з 16.02.2018 р. Посадовий оклад працівниці — 4000 грн. У цій ситуації в розрахунковому періоді (лютий 2017 року — січень 2018 року) у працівниці немає заробітку з поважної причини (відпустка для догляду за дитиною до 3 років). Тому середньоденну зарплату для розрахунку декретних визначаємо виходячи з окладу, встановленого працівниці. При цьому згідно з п. 5 Порядку 1266 середньоденну зарплату в цьому випадку знаходять діленням окладу на середньомісячне число календарних днів (30,44).

Це передбачено п. 28 Порядку № 1266.

Розрахуємо середньоденну зарплату: 4000 грн. : 30,44 к. дн. = 131,41 грн. Сума оплати відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами складе: 131,41 грн. х 126 к. дн. = 16557,66 грн.

Приклад 11. Працівниця вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3 років і приступила до роботи з 12.02.2018 р. З 16 лютого 2018 року вона йде у відпустку. Посадовий оклад працівниці — 4000 грн. У цій ситуації (аналогічно прикладу 9) у розрахунковому періоді (лютий 2017 року — січень 2018 року) у працівниці немає заробітку із законодавчих причин (відпустка для догляду за дитиною до 3 років). Тому відпускні розраховуємо виходячи з окладу. Середньоденну зарплату знаходимо так: 4000 грн. х 12 міс. : (365 к. дн. - 12 к. дн.) = 135,98 грн., де 4000 грн. — посадовий оклад працівниці на момент обчислення середньої зарплати; 12 міс. — розрахунковий період: лютий 2017 року — січень 2018 року; 365 к. дн. — кількість календарних днів за розрахунковий період; 12 к. дн. — кількість святкових і неробочих днів, що встановлені ст. 73 КЗпП і припадають на розрахунковий період.

На цьому сьогодні все.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться