Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, березень, 2018/№11
Друкувати

Карта «ключ до рахунку»: КПК чи чекова книжка?

Біляєва Олена, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Чи можна за допомогою карти «ключ до рахунку» Приватбанку зняти готівку на виплату зар­плати співробітникам, повернути гроші підзвітній особі тощо? Чи правильно, що карта «ключ до рахунку» — це аналог чекової книжки? Чи потрібно прибуткувати в касі готівку, зняту з цієї карти, і як це правильно оформити? Подібні запитання дедалі частіше надходять до нашої редакції. Тому ми вирішили відповісти на них на сторінках журналу.

Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705, передбачає можливість емісії банками для суб’єктів господарювання (юросіб і фізосіб-підприємців) корпоративних електронних платіжних засобів. Це так звані корпоративні платіжні картки (далі — КПК).

Щоб отримати КПК, підприємство повинне відкрити поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (простіше кажучи, картковий рахунок). Згідно з Планом рахунків бухобліку банків України, затвердженим постановою Правління НБУ від 11.09.2017 р. № 89, карткові рахунки госпсуб’єктів починаються цифрами «2605».

У чому ж відмінність карти «ключ до рахунку» від звичайної КПК?

На відміну від КПК, карта «ключ до рахунку» надає прямий доступ до розрахункового рахунку підприємства (тобто до рахунку «2600»). Щоб отримати карту-ключ, не потрібно відкривати додаткового карткового рахунку.

Важливо! Але незважаючи на всі ці відмінності, вважаємо, що карта-ключ — це все той же корпоративний електронний платіжний засіб (КПК). Випуск інших електронних платіжних засобів (карток) для суб’єктів господарювання чинні нормативно-правові акти не передбачають.

Більше того, до 01.01.2019 р. банки повинні поступово перейти на здійснення операцій з використанням платіжних карток із застосуванням балансових рахунків «2600».

Пункт 5 постанови Правління НБУ від 11.09.2017 р. № 89.

Тобто скоро всі КПК надаватимуть доступ безпосередньо до розрахункового рахунку підприємства, потреби у відкритті окремого карткового рахунку не буде.

Отже, ми з’ясували, що карта «ключ до рахунку» — це не аналог чекової книжки, а КПК з особливими умовами використання. Виходячи із цього, давайте розберемося, чи можна зняти з карти-ключа готівку для виплати зарплати або погашення заборгованості перед підзвітною особою.

Інструкція № 492* забороняє використовувати кошти з поточного рахунку юрособи і фізособи-підприємця за допомогою електронного платіжного засобу для отримання зарплати, інших виплат соціального характеру, здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну й інвестицій резидентів за її межі (п. 8.3 Інструкції № 492).

* Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Тобто якщо «прямо в лоб», то впираємося в заборону. Але можливість направити зняті з КПК (карти-ключа) грошові кошти на виплату зарплати або заборгованості перед підзвітною особою, не порушуючи законодавчі обмеження, все ж є.

Для цього цю операцію потрібно оформити документально таким чином. Довірена особа знімає гроші з картки на госппотреби, після чого, пославшись на неможливість виконання наданого їй доручення через ті чи інші об’єктивні обставини, повертає їх у касу підприємства як невикористаний аванс.

Зверніть увагу! Згідно з п. 20 розд. II Положення № 148** фізособи — довірені особи підприємств, які відповідно до законодавства України отримали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, повинні подати в бухгалтерію звіт про використання готівки разом із підтверджуючими документами.

** Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

У нашому випадку працівник підприємства — довірена особа: не витрачає грошові кошти, зняті з карти-ключа, а повертає готівку в повному обсязі в касу.

До речі, строк для цього — 2 робочих дні, включаючи день отримання готівки під звіт (п. 19 розд. II Положення № 148).

Важливо! Незважаючи на те, що готівка не використовувалася, вже той факт, що працівник отримав гроші за допомогою КПК (карти-ключа), зобов’язує його надати авансовий звіт. Зробити це можна протягом 5 банківських днів (п.п. 170.9.2 ПКУ).

Цікавий нюанс! ПКУ дозволяє повернути невитрачені підзвітні суми до або одночасно з поданням авансового звіту (тобто протягом 5 банківських днів). У той час як Положення № 148 вимагає повернути такі кошти протягом 2 робочих днів, включаючи день їх отримання. Тому щоб уникнути проблем при поверненні готівки, краще орієнтуватися на 2-денний строк.

Заповнити авансовий звіт не складе труднощів: зазначити доведеться лише розміри отриманих коштів і поверненого залишку (вони збігатимуться). Зворотна сторона звіту залишиться порожньою.

І не забудьте! До такого авансового звіту необхідно підколоти оригінали документів, що підтверджують отримання готівки з поточного рахунку (наприклад, чек банкомату).

Готівку, повернену працівником у касу підприємства, потрібно відповідним чином оприбуткувати: оформити прибутковий касовий ордер і заповнити касову книгу.

Повернені гроші можна, не здаючи до банку, використати для видачі зарплати або на інші цілі (видати аванс на відрядження, погасити заборгованість перед підзвітною особою тощо).

Зверніть увагу! Для такої готівки не діє «зарплатний» (5 днів) строк зберігання понад установлений ліміт.

Виплату зарплати, як завжди, оформляйте видатковими касовими ордерами та/або відомостями на виплату готівки.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться