Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2018/№42
Друкувати

Зміна у складі вигодонабувачів: ваші дії

Шевчук Михаил, налоговый эксперт
У підприємства «ХХХ» 2 заснов­ники-юрособи, у яких на момент створення було 4 кінцеві бенефіціари (у першої юрособи — 1 фізособа й у другої юр­особи — 3). Нещодавно власник першої юрособи вніс доповнення до складу засновників, унаслідок чого в першої юрособи стало 2 кінцеві бенефіціари. Що робити підприємству «ХХХ»? Чи потрібно йому вносити зміни про кінцевих бенефіціарів? Розбираємося в ситуації!

Загальне про бенефіціарів. Який «фурор» свого часу викликала тема внесення даних про кінцевих вигодонабувачів до даних ЄДР, нагадувати, гадаємо, не варто1. Багато води утекло відтоді, але обов’язок повідомляти держреєстратора про бенефіціарів2 нікуди не подівся. Закріплений він ст. 641 ГКУ.

1 Якщо хочете провести екскурс в історію , підніміть статті «Не забудьте внести до ЄДР свого вигодонабувача» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 18-19), «Ішло 25 травня, у черзі я був 531-м… Що буде, якщо не встигнути подати форму 4 (бенефіціари)?» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 21) і «Можуть же, коли захочуть… Строк подання форми 4 продовжили» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 22).

2 Так, з вашого дозволу, далі називатимемо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Вона свідчить: підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.

Що стосується Закону № 7553, то з часів баталій , що мали місце у зв’язку з унесенням даних про бенефіціарів до ЄДР, він був докорінно змінений. Про обов’язок вносити інформацію про бенефіціарів свідчить той факт, що згідно з п. 9 ч. 2 ст. 9 цього Закону в ЄДР повинні міститися, зокрема, такі відомості про юрособу4, як інформація про її бенефіціара, у тому числі бенефіціара її засновника, якщо засновник — юрособа.

3 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

4 Крім державних органів та органів місцевого самоврядування — юридичних осіб.

Не стосується обов’язок повідомляти про своїх бенефіціарів цілої низки юросіб, перелічених у п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 (громадських формувань, адвокатських об’єднань, ОСББ тощо).

Така інформація включає: (1) П. І. Б. (по батькові — за наявності), (2) дату народження, (3) країну громадянства, (4) серію та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, (5) місце проживання, (6) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), (7) дату народження, а також (8) повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юрособи, в якій ця особа є бенефіціаром.

Але є важлива деталь! Якщо засновниками юрособи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, то інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.

Але якщо не всі фізособи-засновники є бенефіціарами, інформацію подати потрібно, повідомивши лише про тих засновників, які до того ж є бенефіціарами.

У нашому випадку серед засновників узагалі значаться юрособи, тому розбираємося далі.

Who is who? Щоб зрозуміти, хто з фізосіб-засновників (або засновників юросіб-засновників і далі ланцюжком) є бенефіціаром, зазирнемо у визначення цього поняття з п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 17025.

5 Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII.

Бенефіціар — це фізособа, яка відповідає хоча б одній з двох таких ознак.

Ознака 1: така фізособа незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління/господарську діяльність юрособи (безпосередньо або через інших осіб), що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права:

— володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною;

— вирішального впливу на формування складу (схоже, мається на увазі склад органів управління юрособи), результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності;

— давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління.

Ознака 2: така фізособа має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фіз- або юрособу) володіння самостійно або спільно з пов’язаними фіз- та/або юрособами часткою в юридичній особі в розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу/прав голосу в юрособі.

При цьому бенефіціаром не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу/ прав голосу в юрособі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Тобто бенефіціари — це, в загальному випадку, засновники, учасники та/або власники. А ось директори, члени правління (інших органів управління) бенефіціарами не є, якщо не можуть здійснювати вплив на підприємство в зазначених вище формах.

Бенефіціарами можуть бути як резиденти, так і нерезиденти.

Часто бенефіціарів буває декілька. У такому разі в ЄДР має бути інформація про кожного з них.

Щоб було простіше визначити бенефіціарів, важливо розуміти, що це завжди фізособа/фізособи, що реально (а не формально) володіє або управляє підприємством. При прозорій структурі власності проблем з визначенням бенефіціарів не повинно виникати. Але іноді навіть самі посадові особи підприємства не знають, хто є їх бенефіціаром , що пов’язано з непрозорою структурою власності.

Власне, навіть штрафи, передбачені ст. 16611 КУпАП, не завжди лякають реальних власників підприємств, які не бажають «світитися» в ЄДР.

Штраф у розмірі від 5100 до 8500 грн. на директора юрособи або на особу, уповноважену діяти від імені юрособи (виконавчого органу).

Тим паче, що така інформація може потрапити до рук конкурентів або інших небажаних користувачів. Але давайте вже перейдемо до головного питання нашої статті.

Зміна у складі бенефіціарів юрособи-засновника. Саме це питання (див. преамбулу) стало приводом для написання статті.

Так ось, як ми вже з’ясували, підприємства зобов’язані не лише встановлювати свого бенефіціара, але й регулярно оновлювати інформацію про нього та надавати її державному реєстратороу у випадках та в обсязі, передбачених законом.

Відомості про бенефіціарів містяться в ЄДР, відповідно зміна цих відомостей повинна мати наслідком внесення відповідних змін до ЄДР. При цьому надавати держреєстратору потрібно в тому числі оновлену інформацію про бенефіціара(ів) свого засновника-юрособи (якщо у складі його бенефіціарів відбулися зміни).

За логікою Закону № 755, якщо засновником підприємства є юрособа, то до ЄДР потрібно вносити (актуалізувати) дані й про бенефіціарів цієї юрособи незалежно від розміру її частки в статутному капіталі підприємства, що нас цікавить.

Таким чином, якщо у засновника-юрособи кінцевих бенефіціарів стало 2 замість 1, то підприємству формально потрібно зареєструвати відповідні зміни.

У принципі, усе це непогано «лягало» на стару форму 3 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»6.

6 Затверджена наказом Мін'юсту «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 18.11.2016 р. № 3268/5.

Але ось після останніх змін, що зачепили в тому числі цю форму7, залишається більше запитань, аніж відповідей. Такої причини, як зміна складу бенефіціарів, у принципі, немає в переліку причин для подання заяви .

7 Затверджені наказом Мін’юсту від 29.08.2018 р. № 2824/5.

Мало того, бачимо вже абсолютно інший підхід до визначення кінцевих бенефіціарів. По суті, ігнорується принцип Закону № 755, що за засновником-юрособою в будь-якому разі показуємо його кінцевих бенефіціарів. У випадку із засновником-юрособою потрібно орієнтуватися на опосередковане бенефіціарне володіння часткою в юрособі, що нас цікавить, 25 і більше відсотків.

Виходить, якщо частка засновника юрособи менше 25 відсотків, інформацію про його бенефіціарів формально взагалі можна не наводити?

У зв’язку із цим навіть не до кінця зрозуміло, як підприємству внести відповідні зміни до ЄДР. Із відповідним запитом, очевидно, краще звернутися до держреєстратора.

Знову ж таки адмінштраф, передбачений ст. 16611 КУпАП, може бути накладений лише у разі неподання юрособою держреєстратору інформації про його бенефіціара(ів), передбаченої Законом № 755 (ср. 025069200).

Відповідно, якщо таку інформацію вже внесли до ЄДР, але не актуалізували (чітких строків для такої актуалізації, до речі, немає), підстав для накладення цього штрафу, вважаємо, немає.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться