Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, вересень, 2018/№39
Друкувати

Роздрібно-пивні запитання: збірка рішень

Шевчук Михаил, налоговый эксперт
Пропонуємо до вашої уваги збірку запитань (і, звісно ж, відповідей на них), що стосуються роздрібної реалізації пива суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Тобто поговоримо про акциз­ний податок, заповнення декларації і додатка 6 до неї, а також інших «принадах», що супроводжують роботу таких осіб.

Роздрібна торгівля «далеко від домівки»: куди сплачувати «роздрібний» акциз?

Приватний підприємець зареєстрований у Черкаській області, а діяльність веде в м. Києві. Куди сплачувати «роздрібний» акциз на пиво?

Пряма відповідь на це запитання міститься в п.п. 222.3.2 ПКУ. Вона свідчить, що особа — суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів. Тобто в цьому випадку сплачувати податок потрібно в м. Києві.

При цьому важливо правильно визначитися з податковою інспекцією, для кожної торгової точки обравши інспекцію, де така точка розташована.

При цьому перелік рахунків для зарахування надходжень до бюджету розміщений на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/) в розділі «Бюджетні рахунки». Також ви можете знайти їх на веб-сторінках Казначейства та Головних управлінь Казначейства в областях і м. Києві.

Важливо! З 02.07.2018 р. змінилися реквізити рахунків для зарахування надходжень до бюджету, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства. Введені в дію рахунки з реквізитами банку отримувача — Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998. При цьому старі бюджетні рахунки закриті з 11.09.2018 р.

Із зазначеної дати кошти, які виплачуються платниками на такі рахунки, не зараховуються до бюджетів, а повертаються їм як незясовані надходження.

Декларація з «роздрібного» акцизу: загальні риси

Допоможіть щодо декларації акцизного податку з пива. Цікавить, які рядки/графи основної частини декларації і додатка 6 необхідно заповнювати?

Розпочнемо з того, що форма декларації акцизного податку затверджена наказом № 14*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 23.01.2015 р. № 14.

Далі важливо розібратися, «скільки і куди». У цьому нам допоможе роз’яснення в категорії 116.07 ЗІР:

«Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території, підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один код КОАТУУ), складає та подає декларацію акцизного податку та заповнює один додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації відповідно до цього КОАТУУ.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на територіях, підпорядкованих різним органам самоврядування (різні коди КОАТУУ), що обслуговуються різними контролюючими органами, складає та подає декларацію до кожного контролюючого органу та заповнює додаток 6 до декларації окремо за кожним КОАТУУ.

Якщо у суб’єкта господарювання пункти продажу розташовані в декількох органах самоврядування (різні коди КОАТУУ), які обслуговуються одним контролюючим органом, то платник подає до такого контролюючого органу одну декларацію з кількістю додатків 6, що відповідає кількості кодів КОАТУУ».

Далі вирушаємо до потрібного для роздрібної реалізації пива додатка 6.

При цьому до однієї декларації може йти декілька додатків 6. Це якщо у суб’єкта декілька торгових точок у різних органах самоврядування (різні коди КОАТУУ), які обслуговуються одним податковим органом.

При заповненні заголовної частини додатка 6 в графі «Розділ» зазначається буква «Д» і зазначається код операції «Д1.1». Якщо до декларації йдуть два додатки 6, то в одному значитиметься «Д1.1», а в іншому — «Д1.2» і т. д.

Потім, оскільки говоримо про реалізацію пива, заповнюємо рядок 1.3 «Пиво» — графи 3, 4 і 5.

Зверніть увагу: при цьому в графі 3 необхідно зазначати вартість підакцизних товарів, реалізованих у роздрібній торговій мережі та в мережі громадського харчування з урахуванням ПДВ та без урахування «роздрібного» акцизу.

У графі 4 зазначаєте ставку 5 %, а в графі 5 наводите суму податкового зобов’язання, яка підлягає сплаті до бюджету. Вона дорівнює добутку граф 3 і 4.

Також не забуваємо про рядок «Усього за розділами I і II» додатка 6.

Заповнили додаток/додатки 6, переходимо до декларації — розділ Д. До графи «Сума акцизного податку» при цьому потрібно переносити значення графи 5 додатка 6, а в графі «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» зазначати відповідний код.

До рядків Д1.1 — Д1.2 і т. д. при цьому переносите значення рядка «Усього» графи 5 розділу I кожного окремого додатка 6 (у випадку якщо до декларації подавалося декілька додатків 6), а в рядку Д1 знаходите загальну суму «роздрібного» акцизу.

Важливо! Заповнювати додаток 1 і розділ А («присвячені» пиву рядки А2, А16, А 16.5, А17 і А17.3) декларації у разі, якщо пиво продається лише уроздріб, не потрібно.

Немає реалізації: що додати до «порожньої» декларації?

Подавала декларації з акцизного податку, два місяці не було реалізації, тому «порожні». Чи потрібно подавати і «порожній» додаток 6?

Запитання «підігрівається» такими обставинами: податківці погрожують штрафом за неподання , оскільки немає додатка 6 і декларація вважається не прийнятою, хоча всі квитанції про прийняття є.

Спочатку спробуємо знайти відповідь на запитання, чи потрібно до «порожньої» декларації подавати ще й «порожній» додаток 6? Законодавство прямої відповіді не надає .

Пункт 49.21 ПКУ лише говорить про те, що декларацію потрібно подавати. Податківці теж обмежуються тільки загальними фразами (роз’яснення у категорії 116.07 ЗІР).

Подивимося у Порядок № 14**, теж отримаємо — «з одного боку, з іншого боку».

** Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджений наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14.

Платники заповнюють розділи та подають додатки до декларації акцизного податку лише щодо тих операцій, за якими виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизу (п. 2 розд. І Порядку № 14; виноска 3 до вступної частини декларації). Але той же пункт Порядку (і та ж виноска) уточнює, що платник, який є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає тільки розділ Д та додаток 6 до декларації.

Знову ж таки згідно з п. 46.1 ПКУ додатки до декларації є її невід’ємною частиною, і податківці вважають за можливе декларацію, подану без обов’язкового додатка, вважати неподаною за п. 48.7 ПКУ.

Тобто, у принципі, податківці можуть пред’явити «штрафні» претензії, якщо «порожня» акцизна декларація буде подана без додатка 6. Але… на що важливо звернути увагу.

Пункт 11 розд. ІІІ Порядку № 14 свідчить, що декларація, надана платником, вважається прийнятою за умови дотримання умов, визначених ст. 48 та 49 ПКУ.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ, забороняється.

Що повинна робити податкова при порушенні платником зазначених умов? Відповідь — у п.п. 49.11.1 ПКУ і п. 12 розд. ІІІ Порядку № 14: вона зобов’язана надати такому платнику письмове повідомлення про відмову в прийнятті декларації із зазначенням причин такої відмови. Причому у разі отримання декларації в електронному вигляді — протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.

У нашому випадку ця вимога виконана не була. Тому, отримавши податкове повідомлення-рішення про накладення штрафу, можете спробувати оскаржити його. Хоча результат справи передбачити складно.

Звітність і сплата — за юридичною адресою: як виправити?

Попередній бухгалтер заплатила акциз за юридичною адресою і є нарахування. Виходить, і декларацію подавали за юрадресою? Як тепер бути? Почати платити і подавати за місцем діяльності?

Як ми вже з’ясували, декларувати та сплачувати «роздрібний» акциз потрібно за місцем здійснення реалізації підакцизних товарів.

Вихід із ситуації, що склалася, — прибрати всі наявні за основним місцем обліку нарахування (шляхом подання уточненої(их) декларації(ій).

За неосновним місцем обліку доведеться подати звітні декларації за помилкові періоди, нарахувавши відповідну суму податкових зобов’язань.

Сплата податкового боргу, що утворився за неосновним місцем обліку, згідно із п.п. «а» п. 87.1 ПКУ має бути проведена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника). Але цей момент краще у податківців уточнити.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам