Зведені «ритмічні» ПН: запитання та відповіді

Основною особливістю зведеної ПН є те, що вона складається не на кожне постачання, а на певний підсумок постачань. Інакше кажучи, така ПН дозволяє об’єднати відразу декілька постачань і головне — не орієнтуватися на звичне правило «першої події». Складання ПН можна відтягнути до кінця місяця. Зведена ПН складається не пізніше останнього дня місяця (п. 201.4 ПКУ).

При цьому спочатку коротко нагадаємо загальні норми, які стосуються складання зведених «ритмічних» ПН.

Зведену ПН можна скласти в разі, якщо постачання товарів/послуг має безперервний або ритмічний характер (п. 201.4 ПКУ).

Безперервними постачаннями фіскали традиційно вважають постачання комунальних, телекомунікаційних послуг / послуг мобільного зв’язку (див., наприклад, лист ДФСУ від 13.11.2018 р. № 4811/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). А ось орендні послуги вони не визнають безперервним постачанням, якщо акт орендних послуг складається не частіше за один раз на місяць (див., наприклад, лист ДФСУ від 30.01.2018 р. № 342/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча із цим можна посперечатися.

Причому цікаво, що відшкодування комунальних послуг у межах оренди (якщо вони компенсуються окремо від орендної плати) фіскали визнають безперервними постачаннями. Тобто, виходячи з таких роз’яснень: ПН на орендні платежі повинні складатися з орієнтиром на дату першої події, а ПН на компенсацію комунальних послуг можна виписувати зведену (не пізніше останнього дня місяця).

Ритмічним же, виходячи з п. 201.4 ПКУ, вважається постачання товарів/послуг одному покупцеві два і більше разів на місяць.

Ще такі моменти:

1. Складати чи не складати зведену ПН — це ваше право, а не обов’язок.

2. Скласти зведену ПН можна, навіть якщо постачання одному контрагентові два і частіше разів на місяць здійснюється в межах різних договорів (101.16 ЗІР).

3. Якщо в поточному місяці спочатку була передоплата, яка закрилася постачаннями, що носять ритмічний характер, у поточному місяці, то ми складаємо зведену ПН кінцем місяця (тобто на дату передоплати ПН не складаємо).

4. Якщо аванс не перекрився постачаннями поточного місяця, то не пізніше останнього числа місяця на непокриту постачаннями суму авансу складаємо «звичайну» ПН (п. 201.4 ПКУ).

Особливості заповнення зведених «ритмічних» ПН:

1) у полі «Зведена податкова накладна» ставимо код ознаки «4»;

2) у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» в табличній частині ПН зазначаємо всю номенклатуру товарів/послуг, поставлених протягом періоду, за який така ПН складається. В іншому її заповнюють у звичайному порядку.

Якщо ПН складається на неплатника, то:

1) у шапці ПН: (1) у полі «Зведена податкова накладна» проставляємо код ознаки «4»; (2) у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)…» — тип причини «02»;

2) у полях, відведених для зазначення даних покупця: (1) у полі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник»; (2) у полі «індивідуальний податковий номер» — «1000000000000»; (3) поле «Податковий номер…» не заповнюється.

Нагадаємо. На всі ритмічні постачання неплатникам ПДВ можна скласти одну зведену ПН (п. 201.4 ПКУ), а не на кожного неплатника.

А тепер переходимо до запитань.

Формально — так. Зараз для виписування зведеної ПН встановлена, по суті, лише одна умова — наявність ритмічного/безперервного постачання товарів/послуг покупцеві.

У свою чергу, ритмічним постачанням, як ми зазначили вище, вважається постачання товарів/послуг одному покупцеві два і більше разів на місяць. Будь-які інші умови (наприклад, про наявність постійних зв’язків з покупцями) в п. 201.4 ПКУ не згадуються.

Тому, у принципі, якщо протягом місяця у вас буде два і більше постачання (відвантаження) товару покупцеві, що буде підтверджено документами на відвантаження, ви маєте право скласти зведену ПН.

Проте, зазначимо, що якщо поглянути на роз’яснення фіскалів, то вони завжди згадують про те, що висновки про ритмічність постачання платник робить самостійно, виходячи з умов договору (див., наприклад, роз’яснення в категорії 101.16 ЗІР).

Відповідно, ідеальний варіант, якщо в договорі також буде зазначено, що постачання здійснюється двома частинами і на постачання складатиметься зведена ПН.

Справедливо це й у тому випадку, якщо йдеться не про разову угоду, а ви постійно працюєте з контрагентом, але раніше завжди виписували постачальникові ПН за першою подією. Якщо ви раптом вирішили разово скласти зведену ПН, то це може викликати підозри у фіскалів. Та й контрагентові-покупцеві така ПН може не сподобатися.

Тому тут потрібно оцінити ризики для себе. Формально, якщо у вас будуть два постачання на місяць із контрагентом — цього достатньо, щоб скласти зведену ПН, посилаючись на визначення ритмічного постачання з п. 201.4 ПКУ (ср. ). Але щоб позбавити себе від запитань з боку фіскалів, краще ритмічність постачань / зведеність ПН «проговорити» в договорі.

ПКУ цього не вимагає. Формально можна складати зведену ПН і без жодних застережень у договорі. Головне, щоб було два і більше постачання товарів/послуг покупцеві на місяць. Проте якщо ви — обережний платник, то, звісно, краще, щоб:

1) з договору було зрозуміло, що постачання матимуть ритмічний характер. Наприклад, до договору буде додано графік (періодичність) відвантажень;

2) у договорі було прописано, що сторони складатимуть зведену ПН останнім днем місяця (чи можна визначити якусь іншу періодичність складання ПН). Ну або хоча б щоб договір не містив «суперечного» застереження про те, що ПН складаються виключно на кожне постачання. Так, начебто формально це не впливає на можливість скласти ПН на підставі п. 201.4 ПКУ, але зайві підозри викликає.

У такому разі зі зведеною ПН (правом її складання) проблем не виникне.

Читаючи буквально визначення ритмічного постачання з п. 201.4 ПКУ — «постачання товарів/послуг одному покупцеві два і більше разів на місяць» — начебто можна.

Але тут та ж історія, що й у першому запитанні. Насправді фіскали, коли розглядають такі запитання, говорять, що якщо протягом одного дня було здійснено два і більше відвантаження одному покупцеві, можна скласти одну загальну ПН. Але вони мають на увазі, що потрібно скласти одну загальну ПН датою відвантаження товарів. А не кінцем місяця. У кінці місяця, за їх роз’ясненнями, можна скласти одну зведену ПН щодо тих постачань, які носять ритмічний характер. А ритмічний характер постачання визначається умовами договору.

Ритмічний характер постачання за ідеологією більш характерний для договору постачання, коли є певна регулярність/періодичність таких постачань.

Тому знову ж таки для себе потрібно визначити, чи готові сперечатися з фіскалами з приводу права складання зведеної ПН у випадку, що розглядається нами.

Формально, якщо з договору випливає, що постачання товарів/послуг носять ритмічний характер, то постачальник може керуватися нормою п. 201.4 ПКУ. Тобто на залишок передоплати, непокритої постачаннями протягом місяця, скласти «звичайну» ПН кінцем місяця (як би він діяв, якщо б ритмічні постачання все-таки відбулися).

Але обережніший варіант, звісно, — скласти «звичайну» на дату отримання авансу.

На наш погляд, таку ПН можна і не виправляти. Адже код ознаки зведеності (або відмітка «Х», яка раніше проставлялася в полі «Зведена податкова накладна») — не обов’язковий реквізит ПН.

На це раніше звертали увагу й фіскали — лист ДФСУ від 11.09.2018 р. № 3962/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Відсутність коду ознаки зведеності ніяк не заперечує того факту, що ПН складена за підсумками роботи за місяць і є зведеною.

Але якщо ви хочете виправити помилку, то слід врахувати, що виправити її вийде тільки шляхом анулювання «помилкової» ПН і складання нової ПН з кодом ознаки зведеності «4».