Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2019/№32
Друкувати

Банківська комісія в підприємця: розбираємося на прикладах (ч. 2)

Мирошниченко Виталина, налоговый эксперт
У попередньому номері ми з’ясували, коли можна і коли не можна облікувати банківську комісію. Сьогодні продовжимо цю тему і розберемося, зокрема, з тим, як відобразити дохід, якщо він «крапнув» на рахунок за вирахуванням комісії банку.

Приклад 1: переказуємо гроші з особистого рахунку на підприємницький.

Часто підприємці запитують, чи можна переказати гроші зі свого особистого рахунку на підприємницький? Звичайно, можна .

Про це прямо сказано в ст. 320 ЦКУ: фізособа має право використовувати своє майно для бізнесу. Причому для загальносистемників таке поповнення підприємницького рахунку не є доходом (із цим погоджуються й податківці — категорія 104.04 ЗІР).

А ось від єдиноподатників фіскали часто вимагають включати в дохід кошти, «перекинуті» з особистої картки на підприємницький рахунок .

Що ж до комісії банку, яка утримується при «перекиданні» грошей, то, як нам уявляється, раз платіж проходить із карткового рахунку фізособи — податківці заперечуватимуть зв’язок таких витрат з госпдіяльністю (і відповідно, заперечують можливість облікувати їх при підрахунку чистого доходу).

Приклад 2: знімаємо з підприємницького рахунку кошти для надання позики/матдопомоги працівникові.

Ключовий момент у цій ситуації: є надання позики/матдопомоги працівникові госпдіяльністю підприємця чи ні? У прикладі 1 ми з’ясували, що основна мета госпдіяльності — це отримання прибутку.

У цьому світлі надання працівникові безвідсоткової позики (позика під відсотки — це справа банків) або матдопомоги — навряд чи можна вважати діяльністю, спрямованою на отримання прибутку. Тож краще розрахунково-касове обслуговування за такими операціями у витрати не ставити.

Приклад 3: технічне і сервісне обслуговування РРО. Якщо підприємці на загальній системі торгують за готівку або приймають платіжні картки, у них має бути РРО.

І тут виникає запитання: а чи можна включити у витрати вартість РРО і витрати на його технічне та сервісне обслуговування? Податківці говорять «так» (ІПК ДФСУ від 29.08.2018 р. № 3763/С/99-99-13-01-02-14/ІПК).

І хоча в згаданій ІПК витрати на обслуговування РРО податківці назвали розрахунково-касовим обслуговуванням, воно не має жодного відношення до розрахунково-касового обслуговування банку (див. Перелік № 73*). Таке обслуговування здійснює сервісний центр, а не банк.

* Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статей 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування, затверджений постановою Правління НБУ від 01.08.2017 р. № 73.

Утім, оскільки РРО — не основний засіб подвійного призначення, його цілком можна амортизувати і цілком можна облікувати витрати на його технічне та сервісне обслуговування (на підставі п.п. 177.4.4 ПКУ як «витрати на ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності»).

Приклад 4: виписка банку — підтвердний документ. Витрати на розрахунково-касове обслуговування відображаються в банківській виписці. Чи достатньо її для підтвердження таких витрат?

Податківці вважають, що достатньо (категорія 104.05 ЗІР, лист ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2673/6/99-99-19-02-02-15).

При цьому вони нагадують, що у виписці має бути зазначена інформація про надання банком таких послуг, сума операцій і заповнені всі обов’язкові реквізити первинного документа.

Приклад 5: комісія банку при отриманні інвалюти.

Якщо на валютний рахунок підприємця надійшла не вся сума, а — за вирахуванням банківської комісії, яку утримав банк нерезидента, то:

єдиноподатник зобов’язаний записати до Книги всю інвалюту (включаючи комісію, утриману банком), яка повинна була надійти на його валютний рахунок. Причому інвалюту перераховуємо в гривні за курсом НБУ на дату її отримання (ІПК ДФС у Львівській області від 05.05.2017 р. № 67/ІПК/13-01-13-01-17);

загальносистемник записує до Книги інвалютний дохід так само, як і єдиноподатник, але утриману банком комісію він може поставити у витрати як розрахунково-касове обслуговування.

При цьому підтвердним документом за такими витратами буде не звичайна банківська виписка, а виписка SWIFT (її ваш банк може запитати в банку-кореспондента), а також посилання на ваш ЗЕД-контракт, у якому зазначено, що комісію сплачуєте саме ви.

До речі, з червня цього року НБУ скасував обов’язковий продаж інвалюти. Тому зараз уся валютна виручка залишається в розпорядженні підприємця.

Нагадаємо, класичні курсові різниці ФОП за валютою на рахунку не визначають. Що стосується різниці курсів (між фактичним кусом продажу і курсом НБУ, за яким був відображений дохід) при продажу валюти, то на сьогодні податківці:

— погоджуються з тим, що єдиноподатник не зобов’язаний включати в доходи цю додатну різницю між курсами (категорія 107.04 ЗІР, ІПК від 22.03.2019 р. № 1197 ІПК/02-32-13-02, від 19.04.2019 р. № 1711/6/99-99-13-02-03-15/ІПК);

— щодо загальносистемників нічого не говорять. Але раніше вимагали включати в дохід. Так і радимо чинити.

Приклад 6: комісія банку в податковій накладній з ПДВ.

Якщо підприємець отримує на поточний рахунок оплату послуг від клієнтів за вирахуванням банківської комісії, то в ПН з ПДВ повинна фігурувати вся вартість послуг, зазначена в договорі із замовником / у рахунку. Адже ПЗ з ПДВ нараховується на договірну вартість товарів/послуг (п. 188.1 ПКУ).

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія Об’єднаний звіт: правильна нумерація...
80453 193
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам