Компенсація додаткової відпустки на дітей після звільнення: бути чи не бути?

Ситуація неоднозначна. З одного боку, працююча жінка, яка має двох і більше дітей віком до 15 років, має право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону про відпустки). Причому якщо працівниця не скористалася з якихось причин цим правом за декілька попередніх років, вона має право використати цю відпустку, а в разі звільнення, незалежно від підстав, їй має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпусток.

З іншого боку, для отримання додаткової відпустки на дітей працівниця повинна надати роботодавцеві підтвердні документи. У нашому випадку — копії свідоцтв про народження дітей¹.

¹ Детальніше про документи див. у статті «Додаткова відпустка на дітей: є запитання і є відповіді» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 31).

Що робити, якщо в період роботи ці документи не були надані, а право на «дитячу» відпустку працівниця заявила після звільнення? Чи зобов’язаний роботодавець виплатити працівниці в цій ситуації компенсацію за невикористану відпустку?

Чинним законодавством це питання не врегульоване. Тому звернемося до думки слугів Феміди.

У деяких випадках суди стають на бік роботодавця. Наприклад, у постанові від 07.05.2018 р. у справі № 182/4561/16-ц² апеляційний суд Дніпропетровської обл. зазначив, що розлучена жінка, яка виховує дитину сама, повинна була надати роботодавцеві документи, які засвідчують, що вона розлучена і має дитину (копії свідоцтв про розлучення і про народження дитини), а також документ, який підтверджує, що батько не бере участі у вихованні дитини. Оскільки такі документи надані не були, у роботодавця були відсутні підстави для надання відпустки на дітей і, відповідно, виплати компенсації за невикористані дні такої відпустки при звільненні. І це незважаючи на те, що в особовій картці працівниці був відображений той факт, що вона розлучена та має дитину.

²reyestr.court.gov.ua/Review/73927486.

Аналогічного висновку дійшов Московський райсуд Харківської обл. у рішенні від 20.02.2013 р. у справі № 2027/20801/12³.

³reyestr.court.gov.ua/Review/29506727.

Проте в більшості випадків суди все-таки підтримують працівників. Так, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 р. у справі № 658/4102/14-ц⁴ розглянута така ситуація. Працівниця після звільнення звернулася до роботодавця з проханням виплатити їй компенсацію за невикористану відпустку на дітей як розлученій жінці, яка сама виховує дитину. Роботодавець їй відмовив, після чого працівниця звернулася до суду.

⁴reyestr.court.gov.ua/Review/70766550.

Суд взяв до уваги, що в автобіографії та особовій картці працівниці було зазначено, що вона незаміжня та має дитину. До того ж у суді жінка довела своє право на «дитячу» відпустку в період трудових правовідносин. У результаті роботодавцеві довелося виплатити колишній працівниці компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки на дітей плюс середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП.

⁵reyestr.court.gov.ua/Review/70534097.

В іншій ситуації працівниця після звільнення надала роботодавцеві необхідні документи, що підтверджують статус одинокої матері. Проте у виплаті компенсації за невикористану відпустку на дітей їй було відмовлено. Суд також став на бік працівниці і зобов’язав роботодавця виплатити не лише компенсацію та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, але й компенсацію моральної шкоди (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.12.2015 р. у справі № 6-27804ск15⁶).

⁶reyestr.court.gov.ua/Review/54307566.

Отже, що ми маємо? При прийнятті на роботу на працівника оформляють особову картку за формою № П-2 (затверджена спільним наказом Держкомстату і Міноборони від 25.12.2009 р. № 495/656). У п. 10 картки відображається сімейний стан працівника і склад його сім’ї. Ці ж дані (у тому числі наявність дітей) працівник зазначає в автобіографії.

Якщо відомості про наявність двох дітей зазначені в особовій картці та автобіографії , то виходить, що роботодавець знав про право працівниці на додаткову відпустку на дітей і міг попросити її надати копії свідоцтв про народження дітей. Відповідно при звільненні потрібно було виплатити компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2018-й (оскільки у 2018 році жінка більше ніде не працювала) і 2019-й роки.

Якщо справа дійде до суду, то висока ймовірність того, що суд прийме рішення на користь працівниці. Причому, крім «відпускної» компенсації, роботодавець може «потрапити» на виплату середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. Тому, на наш погляд, «дешевше» буде виплатити зараз колишній працівниці компенсацію за невикористані 20 календарних днів відпустки на дітей (по 10 календарних днів за 2018 і 2019 роки).

Зауважте: компенсація днів невикористаної відпустки, виплачена звільненому працівникові, ЄСВ не оподатковується.