Несвоєчасно зареєстровано «помилкову» ПН або РК до неї: чи бути штрафу?
Фіскали традиційно говорять, що штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК (ст. 1201 ПКУ) застосовуються незалежно від того, з якої причини ПН або РК зареєстровані із запізненням (див., зокрема, 101.27 ЗІР).
Хоча минулого року була гарна консультація, у якій фіскали погодилися з тим, що якщо ПН складена помилково, то штраф за її несвоєчасну реєстрацію застосовуватися не повинен (лист ДФСУ від 04.05.2018 р. № 2004/6/99-99-07-05-06-15/ІПК). Але, як показала практика, це рідкісний виняток із правил.
При цьому зазначимо, що зі штрафами за несвоєчасну реєстрацію «зменшуючих» РК, виданих на покупця (у тому числі й тих, якими «анулюється» складена помилково ПН), поки що все значно простіше. Фіскали та Мінфін визнали, що зараз у податківців немає інструментів для застосування штрафу до покупця за несвоєчасну реєстрацію такого РК* — немає можливості відстежити дату отримання РК покупцем (лист Мінфіну від 24.04.2019 р. № 11310-09-63/11490, лист ДФСУ від 19.03.2019 р. № 857/4/99-99-12-02-01-13).
* Детальніше див. у статті «Зменшуючий» РК зареєстровано із запізненням: штраф «не може не бути» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 27).
А ось якщо «зменшуючий» РК складено до ПН, яка не видається покупцеві, то такий РК реєструється в «загальні» строки (залежно від того, у першій чи другій половині місяця він складений). Отже, у фіскалів є всі механізми для застосування штрафу.
Становить інтерес і доволі «свіжа» консультація фіскалів — ІПК ДФСУ від 19.07.2019 р. № 3352/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Суть така. Платник отримав «погану» ІПК щодо застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію РК до ПН, що складена помилково (мабуть, з висновками, аналогічними тим, які наведені в 101.27 ЗІР). І далі платникові вдалося в судовому порядку домогтися скасування цієї незаконної консультації. І ось за результатами звернення платника до фіскалів з приводу виконання рішення суду податківці, посилаючись на висновки суду, дійшли вже інших висновків:
«Таким чином, у разі відсутності у платника обов’язку складати та реєструвати податкову накладну / розрахунок коригування (помилкове виписування тощо), звільняє такого платника від відповідальності у вигляді штрафу за пунктом 1201.1 статті 1201 ПКУ».
Інакше кажучи, тільки через суд платникові вдалося «роздобути» для себе позитивну ІПК щодо незастосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію «помилкової» ПН/РК до «помилкової» ПН.
Але, як уявляється, «поширювати» висновки цієї консультації на інших платників вони навряд чи стануть 
.
Але все-таки, посилаючись на цю консультацію і судову практику, спробувати відбитися від штрафів уже на рівні адміністративного (а не судового) оскарження можна.
Що стосується думки судів, то загалом суди на боці платника — штрафи за несвоєчасну реєстрацію «помилкових» ПН або РК до «помилкових» ПН застосовуватися не повинні.
Хоча, потрібно визнати, трапляються й погані судові рішення 
.
Аргументи судів зводяться до того, що:
1) штрафи згідно зі ст. 1201 ПКУ можуть бути застосовані тільки в разі, якщо постачальник зобов’язаний був скласти ПН у зв’язку з настанням однієї з подій: постачання товару/послуги або отримання коштів від покупця. Щодо «помилкової» ПН такого обов’язку немає. Див., наприклад, постанову ВС від 26.06.2018 р. у справі № 813/4556/16**;
** reyestr.court.gov.ua/Review/74992066.
2) «помилкові» ПН складено без фактичного здійснення операції, вони не відображаються в декларації і не спричиняють жодних наслідків, тому штраф за несвоєчасну їх реєстрацію застосовувати не можна (постанови ВС від 05.03.2019 р. у справі № 806/2975/16*** і від 28.03.2019 р. у справі № 809/1420/17****).
*** reyestr. court.gov.ua/Review/80268508.
**** reyestr.court.gov.ua/Review/80804905.
Цілком згодні. Але є одна проблема. Фіскали навряд чи можуть знати, що ПН складена помилково. Хіба що ми складемо РК з типом причини «20» (але він складається тільки до зайво складеної ПН — коли на одну операцію зареєстровано дві та більше ПН). І то, наприклад, виправити помилку в ІПН таким РК не можна.
При цьому якщо до «помилкової» ПН складено звичайний анулюючий РК, а не РК з типом «20», то це не повинно спростовувати «помилковість» ПН.
А «заточене» ПЗ фіскалів штрафувати практично всі ПН/РК, зареєстровані в ЄРПН із запізненням.
Чи повідомляти відразу фіскалів (до того, як вони надішлють акт перевірки та ППР), що зареєстрована ПН є складеною помилково? Враховуючи їх позицію про те, що штраф застосовується незалежно від причини, з якої ПН виявилася простроченою, — це може не принести жодного результату. Можна це зробити, коли фіскали вже надішлють акт перевірки на факт несвоєчасної реєстрації ПН. Форма «штрафуючого» ППР «Н» указує на те, що штраф за прострочення реєстрації ПН/РК накладається за результатами перевірки та/або за даними ЄРПН. І якщо за підсумками камеральної перевірки (у тому числі проводиться за даними ЄРПН) виявлено порушення, то неодмінно має бути складено акт (п. 86.2 ПКУ).
Причому, як прописано в п. 86.8 ПКУ, саме ППР приймають протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення акта перевірки для підписання платникові. Зважаючи на право платника «на заперечення». І ось якраз у такому запереченні можна й описати, що штраф застосовуватися не повинен, та використати аргументи із судової практики.
Заперечення до акта можна подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (п. 86.7 ПКУ).
При цьому для доведення «помилковості» ПН краще мати «мінусовий» РК, яким анулювалася «помилкова» ПН. Він буде додатковим підтвердженням, що ПН складена помилково. Навіть якщо покупець вам не зареєструє РК, то скриншот з Електронного кабінету з інформацією про те, що ви відправляли цей РК покупцеві, буде вже вагомим доказом, що помилка в ПН була і ви вживали заходів щодо її виправлення.
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)