Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2019/№7
Друкувати

Валютний дохід єдиноподатника: як правильно порахувати?

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
Ситуація. Юрособа-єдиноподатник (ставка податку — 5 %), здійснює експорт послуг.
Чи правильно, що доходом при цьому є: (1) сума інвалюти, що надійшла на валютний рахунок (за офіційним курсом НБУ на день надходження); (2) сума, що надійшла на гривневий рахунок після обов’язкового продажу з розподільчого рахунку; (3) додатні курсові різниці?

Правила визнання єдиноподатного доходу. Якщо говорити коротко, то для юрособи — єдиноподатника групи 3 при отриманні валютної виручки доходом є сума коштів, що надійшла на його розрахунковий рахунок:

1) у гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України (далі — МВРУ);

З 07.02.2019 р. до 01.03.2019 р. (включно) діє умова про обов’язковий продаж 50 % надходжень в інвалюті, а з 01.03.2019 р. — 30 % (п. 25 Положення № 5*).

* Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5, з урахуванням змін, внесених постановою Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.02.2019 р. № 35.

2) в інвалюті, перерахована в гривні за офіційним курсом НБУ на дату її надходження на поточний рахунок в інвалюті.

У такому світлі це бачить ДФСУ (підкатегорія 108.01.02 ЗІР). Причому вже достатньо тривалий час.

У принципі, в цій частині з податківцями можна погодитися, адже в цілому це відповідає нормам ПКУ (а саме п.п. 2 п. 292.1, пп. 292.5 — 292.6). Але річ у тому, що за валютою, яка залишається в розпорядженні юрособи, податківці зобов’язують платника визначати курсові різниці. Причому додатні різниці єдиноподатний дохід, на їх думку, збільшують, у той час як від’ємні не зменшують базу оподаткування єдиним податком .

Дата виникнення доходу. Згідно з п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку в грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Але якщо частина валюти підлягає обов’язковому продажу, то спочатку вона надходить на розподільчий рахунок у банку, і тільки після продажу на МВРУ — на поточні рахунки. Логічно виникає запитання: на яку дату слід визнавати дохід?

Податківці традиційно вважають, що дохід слід визнавати при надходженні грошей на поточні рахунки (в іноземній і національній валюті). Пояснюють вони це тим, що розподільчі рахунки використовуються банками при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні.

Зараз відповідне роз’яснення в підкатегорії 108.01.02 ЗІР переведене до недіючих у зв’язку з введенням Закону про валюту, але сам підхід змінитися не повинен.

Давайте розглянемо, як правильно визначити суму єдиноподатного доходу при надходженні валютної виручки. У цьому допоможе наступний приклад.

Приклад 1. 05.02.2019 р. на розподільчий рахунок підприємства «Мир» надійшла валютна виручка в сумі 800 €. Цього ж дня на його валютний рахунок зараховано 400 € (50 % від суми). Наступного дня друга половина суми — 400 € продана на МВРУ, на поточний рахунок у нацвалюті зарахована виручка в сумі 12221,43 грн. (фактичний курс продажу євро на МВРУ — 30,7071 грн./€). Комісія банку за проведення операції — 61,41 грн. (0,5 % від суми, отриманої від продажу валюти).

Офіційний курс євро станом на 5 лютого — 31,386415 грн./€, на 6 лютого — 31,088670 грн./€.

Дохід єдиноподатника при безпечному підході в такому разі становить:

1) 12282,84 грн. (400 € х 30,7071 грн./€) — гроші, отримані на поточний рахунок у національній валюті від продажу інвалюти на МВРУ (з урахуванням комісії банку за проведення операції);

2) 12554,57 грн. (400 € х 31,386415 грн./€) — гроші, що надійшли на валютний рахунок, перераховані за офіційним курсом НБУ на дату надходження на цей рахунок**.

** Бухгалтерські проводки знайдете в статті «Як коливання курсів валют позначається на єдиноподатниках?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 22).

За цією частиною коштів пізніше доведеться визначати курсові різниці на дату балансу та/або на дату операції (залежно від того, яка дата настане раніше).

Усього — 24837,41 грн.

Комісія банку за проведення продажу валюти. Ви, мабуть, помітили, що в попередньому прикладі в дохід єдиноподатника ми рекомендували включати не лише кошти, що надійшли від продажу інвалюти на його поточний рахунок, але й комісію банку, списану за проведення такої операції.

Ґрунтується така думка в тому числі на тому, що податківці (підкатегорія 108.01.02 ЗІР) у разі використання міжнародних систем грошових переказів (SWIFT, Western Union, MoneyGram тощо) пропонують вважати доходом юрособи — єдиноподатника групи 3 повну суму виручки, перераховану в гривні за офіційним курсом НБУ на дату її надходження. Тобто з урахуванням коштів, утриманих міжнародними системами за переказ валютних коштів.

Тому й банківську комісію, щодо якої податківці раніше доходили протилежних висновків, безпечніше включати до складу доходу.

Курсові різниці. П(С)БО 21, яке курирує питання бухгалтерського обліку валютних операцій, зобов’язує визначати курсові різниці за монетарними статтями:

— на дату балансу;

— на дату операції.

Звісно, якщо продати валюту до настання дати балансу, то розраховувати курсову різницю доведеться лише раз — на дату операції (продажу валюти).

Згідно з п. 7 П(С)БО 21 на кожну дату балансу монетарні статті в інвалюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу. Тобто проводити перерахунок залишку коштів на валютному рахунку, безумовно, потрібно. Але вважаємо, що робити це потрібно лише для цілей бухгалтерського обліку, і це не повинно призводити до жодних податкових наслідків для платників єдиного податку.

Уся річ у тому, що доходом юрособи — єдиноподатника групи 3 згідно з п.п. 2 п. 292.1 ПКУ визнається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). У разі розрахунку курсових різниць про жодний дохід у грошовій формі не йдеться. Тим паче, що до того, як валюта буде продана, її вартість може впасти, що подібний «дохід» нівелює.

Але іншої думки із цього приводу дотримується ДФСУ. У підкатегорії 108.01.02 ЗІР вона заявляє, що додатне значення курсових різниць від перерахунку інвалюти включається до складу доходів такого платника податків.

Від’ємне ж значення курсових різниць не зменшує базу оподаткування єдиним податком .

Приклад 2. Припустимо, 31.03.2019 р. офіційний курс євро становитиме: (а) 32 грн./€; (б) 31 грн./€. У такому разі за інвалютою, що залишилася в розпорядженні підприємства «Мир» (у сумі 400 € балансовою вартістю 12554,57 грн.), необхідно буде визначити курсові різниці.

У такому разі отримаємо:

варіант Адодатну курсову різницю в сумі 245,43 грн. (400 € х (32 грн./€ - 31,386415 грн./€)). Її податківці пропонують вважати доходом єдиноподатника;

варіант Бвід’ємну курсову різницю в сумі 154,57 грн. (400 € х (31 грн./€ - 31,386415 грн./€)). А ось вона, на думку податківців, єдиноподатного доходу не зменшує. Хоча вартість валюти, яку при надходженні на валютний рахунок єдиноподатник зобов’язаний був включити в дохід, фактично при цьому зменшується .

Щось подібне відбувається й у разі продажу валюти. У такому разі п. 8 П(С)БО 21 зобов’язує визначати курсові різниці на дату операції.

При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на дату здійснення операції.

Податківці у своїх консультаціях у підкатегорії 108.01.02 ЗІР і в такому разі зобов’язують платника включати в дохід тільки додатні курсові різниці (власне курсову й так звану «продажну»). Від’ємні ж, знову-таки, на їх думку, не зменшують базу оподаткування єдиним податком.

Якщо погодитися з таким підходом, то ситуація може вийти парадоксальною.

Приклад 3. Припустимо, підприємство «Мир» продасть валюту в сумі 400 € (балансовою вартістю 12800 грн. — варіант А з прикладу 2) 26 квітня. При цьому фактичний курс продажу валюти становитиме 31 грн./€. Офіційний курс НБУ — 31,10 грн./€. Комісія банку за проведення операції — 62 грн.

У такому разі «вилізуть» відразу дві від’ємні різниці:

— між офіційними курсами валют на дату операції та на дату балансу (власне, курсова різниця) в сумі 360 грн. (400 € х (31,1 грн./€ - 32 грн./€);

— між фактичним курсом продажу валюти на МВРУ й офіційним курсом на дату операції (так звана «продажна» різниця) в сумі 40 грн. (400 € х (31 грн./€ - 31,1 грн./€).

Причому податківці не дозволяють жодній із таких різниць зменшити дохід.

У розглянутому варіанті в дохід єдиноподатника, на думку податківців, потрапить 12800 грн., у той час як фактично від продажу валюти він отримає 12338 грн.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія Об’єднаний звіт: правильна нумерація...
81852 195
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам