Валютний дохід єдиноподатника: як правильно порахувати?

Правила визнання єдиноподатного доходу. Якщо говорити коротко, то для юрособи — єдиноподатника групи 3 при отриманні валютної виручки доходом є сума коштів, що надійшла на його розрахунковий рахунок:

1) у гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України (далі — МВРУ);

* Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5, з урахуванням змін, внесених постановою Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.02.2019 р. № 35.

2) в інвалюті, перерахована в гривні за офіційним курсом НБУ на дату її надходження на поточний рахунок в інвалюті.

У такому світлі це бачить ДФСУ (підкатегорія 108.01.02 ЗІР). Причому вже достатньо тривалий час.

У принципі, в цій частині з податківцями можна погодитися, адже в цілому це відповідає нормам ПКУ (а саме п.п. 2 п. 292.1, пп. 292.5 — 292.6). Але річ у тому, що за валютою, яка залишається в розпорядженні юрособи, податківці зобов’язують платника визначати курсові різниці. Причому додатні різниці єдиноподатний дохід, на їх думку, збільшують, у той час як від’ємні не зменшують базу оподаткування єдиним податком .

Дата виникнення доходу. Згідно з п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку в грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Але якщо частина валюти підлягає обов’язковому продажу, то спочатку вона надходить на розподільчий рахунок у банку, і тільки після продажу на МВРУ — на поточні рахунки. Логічно виникає запитання: на яку дату слід визнавати дохід?

Податківці традиційно вважають, що дохід слід визнавати при надходженні грошей на поточні рахунки (в іноземній і національній валюті). Пояснюють вони це тим, що розподільчі рахунки використовуються банками при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні.

Давайте розглянемо, як правильно визначити суму єдиноподатного доходу при надходженні валютної виручки. У цьому допоможе наступний приклад.

Дохід єдиноподатника при безпечному підході в такому разі становить:

1) 12282,84 грн. (400 € х 30,7071 грн./€) — гроші, отримані на поточний рахунок у національній валюті від продажу інвалюти на МВРУ (з урахуванням комісії банку за проведення операції);

2) 12554,57 грн. (400 € х 31,386415 грн./€) — гроші, що надійшли на валютний рахунок, перераховані за офіційним курсом НБУ на дату надходження на цей рахунок**.

** Бухгалтерські проводки знайдете в статті «Як коливання курсів валют позначається на єдиноподатниках?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 22).

Усього — 24837,41 грн.

Комісія банку за проведення продажу валюти. Ви, мабуть, помітили, що в попередньому прикладі в дохід єдиноподатника ми рекомендували включати не лише кошти, що надійшли від продажу інвалюти на його поточний рахунок, але й комісію банку, списану за проведення такої операції.

Ґрунтується така думка в тому числі на тому, що податківці (підкатегорія 108.01.02 ЗІР) у разі використання міжнародних систем грошових переказів (SWIFT, Western Union, MoneyGram тощо) пропонують вважати доходом юрособи — єдиноподатника групи 3 повну суму виручки, перераховану в гривні за офіційним курсом НБУ на дату її надходження. Тобто з урахуванням коштів, утриманих міжнародними системами за переказ валютних коштів.

Курсові різниці. П(С)БО 21, яке курирує питання бухгалтерського обліку валютних операцій, зобов’язує визначати курсові різниці за монетарними статтями:

— на дату балансу;

— на дату операції.

Згідно з п. 7 П(С)БО 21 на кожну дату балансу монетарні статті в інвалюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу. Тобто проводити перерахунок залишку коштів на валютному рахунку, безумовно, потрібно. Але вважаємо, що робити це потрібно лише для цілей бухгалтерського обліку, і це не повинно призводити до жодних податкових наслідків для платників єдиного податку.

Уся річ у тому, що доходом юрособи — єдиноподатника групи 3 згідно з п.п. 2 п. 292.1 ПКУ визнається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). У разі розрахунку курсових різниць про жодний дохід у грошовій формі не йдеться. Тим паче, що до того, як валюта буде продана, її вартість може впасти, що подібний «дохід» нівелює.

Але іншої думки із цього приводу дотримується ДФСУ. У підкатегорії 108.01.02 ЗІР вона заявляє, що додатне значення курсових різниць від перерахунку інвалюти включається до складу доходів такого платника податків.

Від’ємне ж значення курсових різниць не зменшує базу оподаткування єдиним податком .

У такому разі отримаємо:

— варіант А — додатну курсову різницю в сумі 245,43 грн. (400 € х (32 грн./€ - 31,386415 грн./€)). Її податківці пропонують вважати доходом єдиноподатника;

— варіант Б — від’ємну курсову різницю в сумі 154,57 грн. (400 € х (31 грн./€ - 31,386415 грн./€)). А ось вона, на думку податківців, єдиноподатного доходу не зменшує. Хоча вартість валюти, яку при надходженні на валютний рахунок єдиноподатник зобов’язаний був включити в дохід, фактично при цьому зменшується .

Щось подібне відбувається й у разі продажу валюти. У такому разі п. 8 П(С)БО 21 зобов’язує визначати курсові різниці на дату операції.

Податківці у своїх консультаціях у підкатегорії 108.01.02 ЗІР і в такому разі зобов’язують платника включати в дохід тільки додатні курсові різниці (власне курсову й так звану «продажну»). Від’ємні ж, знову-таки, на їх думку, не зменшують базу оподаткування єдиним податком.

Якщо погодитися з таким підходом, то ситуація може вийти парадоксальною.

У такому разі «вилізуть» відразу дві від’ємні різниці:

— між офіційними курсами валют на дату операції та на дату балансу (власне, курсова різниця) в сумі 360 грн. (400 € х (31,1 грн./€ - 32 грн./€);

— між фактичним курсом продажу валюти на МВРУ й офіційним курсом на дату операції (так звана «продажна» різниця) в сумі 40 грн. (400 € х (31 грн./€ - 31,1 грн./€).

Причому податківці не дозволяють жодній із таких різниць зменшити дохід.