Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2019/№8
Друкувати

«Трудове» порушення у ФОП: двом штрафам не бувати?

Романова Ксения, налоговый эксперт
Останні декілька років Держпраці активно займається виявленням неоформлених співробітників / прихованих трудових відносин. ФОП-роботодавці не виняток. Проте чи правомірно штрафувати підприємців за порушення трудового законодавства одночасно і за КЗпП, і за КпАП?

Суть справи. Держпраці перевірила підприємця — роздрібного торговця. Виявлено, що ним фактично були допущені до роботи працівники без оформлення трудових договорів і без направлення повідомлення про їх працевлаштування в органи ДФС. Тобто порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП. ФОП факт допуску зазначених осіб до роботи визнав, але вважав це стажуванням.

Проте взяти на стажування роботодавець може тільки студента або безробітного, та й то за умови належного документального оформлення. Звичайний працівник стажуватися у ФОП без оформлення трудового договору не може*.

* Детальніше читайте в статті «Чи потрібен трудовий договір стажистові» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 48).

Результат: на підставі акта перевірки підприємця було притягнено до відповідальності згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпПштраф у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного неоформленого працівника. Окрім цього, «трудовики» склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 41 КпАП і направили його на розгляд до суду, який наклав на підприємця адмінштраф у сумі 8500 грн. (500 нмдг).

ФОП не погодився зі штрафом за ст. 265 КЗпП і оскаржив відповідну постанову «трудовиків» у суді. Суд першої інстанції визнав підприємця винним у вчиненні порушення. Але при цьому послався на ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може двічі бути притягненим до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення. Визнавши відповідальність, передбачену абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КпАП, одним видом відповідальності, суд задовольнив позов підприємця і скасував рішення трудовиків про накладення штрафу в 30-кратному розмірі мінзарплати.

Таким чином, підприємець фактично залишився лише при одному штрафі — за ч. 3 ст. 41 КпАП у сумі 8500 грн.

Апеляційний суд не погодився з таким підходом. Суд вирішив, що штрафи, встановлені ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями, які застосовуються до суб’єктів підприємницької діяльності, — про це прямо сказано в ч. 3 ст. 265 КЗпП. У той час як штраф за ч. 3 ст. 41 КпАП — це адміністративна санкція, яка застосовується до фізичної особи. Наслідком такого підходу стало визнання правомірною постанови Держпраці про накладення на підприємця штрафу в розмірі 30 мінзарплат за кожного неоформленого працівника.

Остаточну крапку у вирішенні цього спору поставив Верховний Суд (див. постанову ВС від 21.12.2018 р. у справі № 814/2156/16**). ВС скасував рішення апеляційного суду і залишив чинною постанову суду першої інстанції, щоправда, трохи підкоригувавши його висновки.

** http://reyestr.court.gov.ua/Review/78771378.

Головним питанням у цій справі, знову-таки, стала можливість одночасного притягнення підприємця до відповідальності за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КпАП (ср. ). Обидві ці норми передбачають відповідальність ФОП-роботодавця за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Але ключовою відмінністю цих двох статей є суб’єктний склад правопорушення.

Щодо юрособи-роботодавця все «працює безвідмовно»: за ст. 265 КЗпП відповідальність несе сама юрособа, а за ст. 41 КпАП — конкретна винна посадова особа цієї юрособи. А ось якщо йдеться про ФОП, то відбувається повний збіг:

— суб’єкта відповідальності (і за ст. 265 КЗпП, і за ст. 41 КпАП відповідає одна особа — ФОП);

— і виду правопорушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Далі суд дійшов висновку, що відповідальність за ч. 2 ст. 265 КЗпП так само, як і відповідальність за ч. 3 ст. 41 КпАП, є адміністративною. А раз так, то ФОП не може відповідати за одне і те ж порушення одночасно за обома нормами.

І оскільки на підприємця вже накладено адмінштраф (відповідна постанова суду вже набрала законної сили), то постанова Держпраці про застосування 30-кратного штрафу підлягає скасуванню.

Тобто зрештою підприємець залишився лише при одному штрафі — за ч. 3 ст. 41 КпАП у сумі 8500 грн.

Цікавий момент. Зазвичай, постанова трудовиків про застосування штрафу за ст. 265 КЗпП приймається раніше, ніж постанова суду про накладення адмінштрафу.

Так було і цього разу. Постанову трудовиків про накладення «великого» штрафу за КЗпП датовано 07.10.2016 р. Постанова міськрайонного суду про притягнення до «маленької» адміністративної відповідальності за КпАП датована 24.10.2016 р. До суду підприємець звернувся 21.10.2016 р.

Може здатися, що логіка порушена. Оскаржується штраф, накладений першим, на тій підставі, що пізніше накладено ще один штраф. При цьому фактично чинним залишається саме штраф, накладений пізніше.

Але виходить, суд цей момент не бентежить. Головне, що є обидва факти притягнення особи до відповідальності одного і того ж виду (адміністративної) за одне порушення. З яким саме штрафом не згоден порушник, його він і оскаржить.

Звісно, у цьому конкретному випадку є резон оскаржувати «драконівські» санкції за ст. 265 КЗпП, а з адмінштрафом за КпАП погоджуватися.

До речі, такий збіг суб’єкта відповідальності у випадку з фізособою-підприємцем спостерігається не лише у сфері штрафів за порушення законодавства про працю. Тому результат справи становить значний інтерес у частині «позбавлення» через суд від одного з двох штрафів (у разі, коли на ФОП накладають і фінсанкцію, й адміністративне стягнення за КпАП).

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам