Продаж лікарських засобів і медичних виробів = застосування РРО?

Як ми вже повідомляли¹, у новому році реалізація лікарських засобів і виробів медичного призначення фізособами-єдиноподатниками (груп 1 — 4) обтяжена втратою «РРО-імунітету». Раніше він втрачався при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (далі — ТСПТ). Тепер компанію їм склали зазначені вище товари (їх додали до останнього абзацу п. 296.10 ПКУ, який визначає особливості застосування РРО платниками єдиного податку — фізособами груп 1 — 4).

¹ Статті «Податки «другого ешелону»: вивчаємо новинки Закону» та «Добірка податкових новинок для підприємців» останнього номера журналу у 2018 році.

Ліки та вироби медичного призначення: операція «ідентифікація». Вироби медичного призначення (медичні вироби) — це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів. З 01.01.2019 р. цей термін визначений абз. 30 ст. 2 Закону про РРО.

У свою чергу, лікарський засіб згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про лікарські засоби² — це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі — АФІ) та допоміжних речовин): (1) що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей; (2) яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

² Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 р. № 123/96-ВР.

До складу лікарських засобів згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 2 Закону про лікарські засоби включено АФІ, продукцію «in bulk»; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби зі збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів.

Медикаменти, як ми вже з’ясували, є лікарськими засобами (що підтверджує абз. 1 ч. 2 ст. 2 Закону про лікарські засоби). Вони включені в готові лікарські засоби (у компанії з ними сюди входять також лікарські препарати та ліки). Тому продаж медикаментів позбавляє «РРО-імунітету» .

Якщо суть запитання полягала в тому, чи зберігається «РРО-імунітет», якщо продавати тільки лікарські засоби без реалізації виробів медичного призначення (або навпаки), то відповідь невтішна. Для того, щоб позбутися «РРО-імунітету», достатньо торгувати хоча б чимось одним: лікарськими засобами чи медвиробами.

Цим переліком ще можна керуватися. Але потрібно звернути увагу, що наказ МОЗ «Про затвердження Порядку зберігання Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення» від 16.07.2012 р. № 533 втратив чинність ще минулого року — згідно з наказом МОЗ від 22.12.2017 р. № 1690 (ср. ). При цьому Держреєстр застосовується, умовно кажучи, «за залишковим принципом», з урахуванням застережень з постанов КМУ від 02.10.2013 р.:

— № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів»;

— № 754 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro»;

— № 755 «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують».

Ще такий момент.

На наш погляд, невдало обрано формулювання «вироби медичного призначення». Той же Держреєстр називається Державним реєстром медичної техніки та виробів медичного призначення. Відразу запитання: реалізація медичної техніки теж веде до втрати «РРО-імунітету»?

Зазначимо, що розмежування понять «медична техніка» та «вироби медичного призначення» завжди мало свої складнощі. Законодавство, у тому числі названі вище Технічні регламенти, оперують таким «єдиним» поняттям, як медичні вироби (без виокремлення медичної техніки).

Судячи з визначення, яке законодавці «зашили» в Закон про РРО, вони й мали на увазі медичні вироби. Тобто широке поняття, яке включає в тому числі й медичну техніку.

Виходячи з визначення виробів медичного призначення, окуляри для корекції зору є медичним виробом. Підтверджує це й Державний реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення.

Що стосується лікарських засобів, то тут усе просто: користуватися потрібно Державним реєстром лікарських засобів³, сформованим державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України». У ньому ви можете знайти інформацію про зареєстровані в Україні лікарські засоби. Порядок ведення Реєстру регулює Положення № 411⁴.

³ http://www.drlz.com.ua/.

⁴ Положення про Державний реєстр лікарських засобів, затверджене постановою КМУ від 31.03.2004 р. № 411.

Знову-таки, все, що є в цьому Реєстрі, з «РРО-імунітетом» несумісно.

Вважаємо, що не втрачається — якщо між сторонами укладався саме договір підряду на виготовлення медичного виробу.

Але на практиці можливі різні варіанти. Відповідно відповідь уже може бути іншою⁵.

⁵ Рекомендуємо вам ознайомитися зі статтею «Технічно складні роботи: що з РРО-імунітетом?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 31).

Важливі РРО-акценти, у тому числі для юросіб

Увага! Незважаючи на труднощі й незручності в роботі, з якими доведеться (чи вже довелося) зіткнутися єдиноподатникам, які втратили «РРО-імунітет», жодних Перехідних положень у ПКУ або Законі про податкову реформу-2019⁶ із цього приводу, на жаль, немає.

⁶ Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 р. № 2628-VІІІ.

Зміни набирають чинності вже з 01.01.2019 р. .

Звернемо увагу на конструкцію п. 296.10 ПКУ. Формально він лояльний до підприємців, оскільки встановлює випадки, у яких фізособи-підприємці на єдиному податку можуть РРО не застосовувати. У тому числі ним установлена мільйонна межа, до досягнення якої у фізособи-підприємця другої — четвертої груп працює «РРО-імунітет».

Але якщо продавати товари — «згубники РРО-імунітету» (ТСПТ, лікарські засоби та медичні вироби), то вся «лояльність» миттєво зникає. Тобто вже перша операція з реалізації тих же медичних виробів позбавляє підприємця будь-яких РРО-преференцій.

Важливий момент. Зміни до Закону про РРО не обмежилися внесенням до нього поняття «вироби медичного призначення» (абз. 3 ст. 2). «Постраждала» ст. 9 цього Закону, якою встановлено випадки, коли РРО та розрахункові книжки (далі — РК) можна не застосовувати. Причому серед потерпілих є і юрособи!

Так, дісталося «касовому» п.п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Тепер він надає можливості юрособам не застосовувати РРО (книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) з РК):

«при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання».

Також дісталося п.п. 10 ст. 9 Закону про РРО. Тепер він надає можливості не застосовувати РРО (КОРО з РК):

«при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену».

Заслуговує на увагу в цьому плані й Перелік № 1336⁷, прийнятий на виконання ст. 10 Закону про РРО, що дозволяє в окремих випадках замість РРО використовувати РК і КОРО.

⁷ Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

У ньому, як і раніше, красується позиція «Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села» (п. 7 Переліку). Тобто в сільській місцевості роздрібна торгівля лікарськими засобами можлива й без застосування РРО (але із застосуванням РК з КОРО).

Пункт 22 Переліку встановлює можливість не застосовувати РРО при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом № 56/95⁸ надано статус гірських.

⁸ Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 р. № 56/95-ВР.

Але застосування РК з КОРО — це також «не мед».

Захист прав споживачів. Уточнення внесли й до Закону про захист прав споживачів⁹ (абз. 1 ч. 11 ст. 8). Тепер вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядають після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом про РРО.

⁹ Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Розрахунковий документ згідно з абз. 17 ст. 2 цього Закону — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований в установленому порядку РРО або заповнений вручну.