Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, січень, 2019/№4
Друкувати

Якщо ПН несвоєчасно зареєстрована через проблеми на сервері ДФС

Сумцова Ольга, налоговый эксперт
Чергові збої на сервері ДФС припали якраз на граничні строки реєстрації ПН за другу половину грудня 2018 року і завдали немало неприємностей бухгалтерам. Багато платників ПДВ зіткнулися з тим, що відправлені своєчасно на реєстрацію ПН виявилися фактично зареєстровані несвоєчасно . Цю ситуацію обговоримо в сьогоднішній статті.

Той факт, що податкові накладні (ПН) виявилися зареєстровані із запізненням, має дуже неприємні наслідки:

1) загрозу застосування фіскалами до постачальника штрафу за несвоєчасну реєстрацію за п. 1201.1 ПКУ;

2) відкладання покупцем права на податковий кредит;

3) загрозу застосування контрагентом «договірного» штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН (якщо він передбачений договором).

Тепер розглянемо все це детальніше.

Загроза штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН. Насправді, якщо нічого не робити, вона дуже реальна. Адже податківці вважають, що штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН застосовується незалежно від того, з якої причини відбулося прострочення реєстрації ПН. І визнавши, що на сервері відбулися технічні проблеми, жодного слова не сказали, що платник може бути звільнений від штрафів за прострочення реєстрації ПН.

Інтерес становить і відповідь податківців у категорії 101.27 ЗІР:

Запитання було: чи передбачена відповідальність за прострочення реєстрації ПН, якщо ПН зареєстровані із запізненням у зв’язку з технічними проблемами на сервері ДФС?

«…відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Засвідчити форс-мажорні обставини … має торгово-промислова палата України».

Відповідь дивує. Навіщо звертатися до ст. 617 ЦКУ, якщо в ст. 1 ЦКУ чітко зазначено, що до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом?

Знову ж таки засвідчувати наявність таких обставин повинна Торгово-промислова палата України. Але чи вважатиме ТПП збої на сервері ДФС дією обставин непереборної сили (форс-мажором)?

Тому варто спиратися все ж на норми ПКУ, які дозволяють платникові довести відсутність його провини в несвоєчасній реєстрації ПН. Варто виділити дві такі норми ПКУ:

1) ст. 109 ПКУ, яка встановлює, що податковим правопорушенням (відзначимо — несвоєчасна реєстрація ПН вважається податковим правопорушенням) вважається протиправне діяння (бездіяльність) платника. Особа вважається невинною, якщо доведе, що нею було вжито всіх заходів для належного виконання зобов’язання.

Зобов’язанням платника є своєчасне, в операційний день, направлення ПН у ЄРПН на реєстрацію. Якщо платник відправив ПН на реєстрацію своєчасно, то він не повинен нести відповідальність за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем і програм. Несвоєчасна доставка відправлення адресатові з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов’язок виконав своєчасно (див., наприклад, рішення Львівського окружного адмінсуду від 15.08.2018 р. у справі № 813/450/18);

Відповідно, якщо платник відправляв ПН на реєстрацію своєчасно (що може підтвердити програма, яка використовується для реєстрації ПН), то він не має бути оштрафований за прострочення реєстрації ПН.

2) «профільний» п. 201.10 ПКУ, у якому зазначено, що якщо протягом операційного дня платникові не направлена квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, така податкова накладна вважається зареєстрованою. Щодо цієї норми варто врахувати такі моменти. Операційний день для реєстрації ПН/РК триває в робочі дні з 8:00 до 20:00. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (п. 3 Порядку № 1246*).

* Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Формально це означає те, що якщо ми ПН відправили на реєстрацію до 20:00 поточного дня (тобто навіть якщо о 19:59), то ПН має бути зареєстрована поточним днем. Якщо ж цього дня квитанція про прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації ПН не надійшла, то ПН вважається зареєстрованою (днем її відправлення на реєстрацію).

Якщо ПН відправлена на реєстрацію о 20:00 і пізніше, то вона буде зареєстрована тільки наступним операційним днем.

Щоправда, тут варто згадати про норми іншого документа — Порядку № 557**. Адже ПН визначена цим Порядком як електронний документ, а отже, на неї теж поширюється дія цього Порядку (п. 2 розд. I Порядку № 557). У Порядку зазначено, що після надходження електронного документа контролюючому органу здійснюється його автоматизована перевірка. При цьому автоматизована перевірка здійснюється в день надходження електронного документа, але не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення (п. 8 та 9 розд. II Порядку № 557).

** Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557.

Та й у п. 12 Порядку № 1246 зазначено, що після надходження ПН та/або РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

Тобто виходить, що якщо електронний документ був отриманий фіскалами за 1 годину до закінчення операційного дня, то фіскали мають право відправляти квитанцію платникові про його прийняття/неприйняття тільки наступного робочого дня?

Тут відразу варто зазначити, що до ПН ця норма не застосовна. Оскільки в ПКУп. 201.10 ПКУ) прописана пряма норма про те, що ПН вважається зареєстрованою, якщо протягом операційного дня платникові не направлена квитанція про її прийняття/неприйняття/зупинення, то ця норма має пріоритет над нормами Порядку № 557. На це звертають увагу й суди (див. рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 14.11.2018 р. у справі № 826/16173/18, позицію ВС, викладену в постановах від 26.11.2018 р. у справі № 826/19172/16, від 23.01.2018 р. у справі № 806/832/17).

Тут варто звернути увагу також на такий момент.

Формально ПН має бути не лише відправлена платником протягом операційного дня, але й отримана фіскалами протягом цього ж операційного дня. Але якщо через технічні збої на сервері ДФС ПН була отримана фіскалами із запізненням (після закінчення операційного дня або взагалі не була отримана), все одно повинні діяти норми п. 201.10 ПКУ, згідно з якими ПН вважається зареєстрованою, якщо протягом операційного дня не надійшла квитанція.

Головне — це довести, що ПН була відправлена фіскалам протягом операційного дня! Як це зробити? Як можна побачити із судових рішень, доказами можуть слугувати повідомлення програмного забезпечення, витяги з програми, скриншот з екрана, у якому міститься інформація про відправлення ПН фіскалам тощо (див., наприклад, постанову ВС від 27.03.2018 р. у справі № 825/2411/16).

Могла скластися й така ситуація, що, не дочекавшись «відповіді» від податківців за своєчасно відправленою на реєстрацію ПН, платник відправив на реєстрацію ще одну ПН, але вже з простроченням (адже зареєструвати ПН, щоб покупець отримав право на податковий кредит, усе одно-то потрібно). У цьому випадку також можна відбиватися від штрафів. Адже, по суті, «нова» ПН — це «дублікат» ПН, яку платник своєчасно відправляв на реєстрацію, але з незалежних від нього причин не зміг зареєструвати.

Тобто можна говорити про те, що платник виконав свій обов’язок з реєстрації ПН і здійснив усіх залежних від нього заходів для своєчасної реєстрації такої ПН.

Щоправда, тут варто зазначити, що незважаючи на всі ці норми ПКУ, що «захищають» платника, як показує практика, домагатися справедливості платникам доводиться через суд .

Відкладання покупцем права на податковий кредит. За загальним правилом, у разі несвоєчасної реєстрації ПН право на податковий кредит у покупця виникає в періоді реєстрації ПН (п. 198.6 ПКУ). І навіть якщо прострочення виникло через технічні збої, то обережним платникам варто дотримуватися цього правила.

Хоча, у принципі, можна намагатися довести, що відправлена постачальником ПН була своєчасно зареєстрована і відображати ПН уже в періоді складання ПН. Але це для тих, хто готовий «боротися» в суді.

Застосування контрагентом «договірного» штрафу. Знову ж таки наведемо аргументи, які дозволяють «відбитися» від штрафів, якщо контрагент не поставився «з розумінням» до ситуації, що склалася.

Згідно зі ст. 218 ГКУ учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Також згідно з ч. 3 ст. 550 ЦКУ кредитор не має права на неустойку, якщо боржник доведе, що порушення зобов’язання виникло в результаті випадку або непереборної сили.

Під «випадком» у практиці цивільного права якраз і розуміється відсутність провини особи в невиконанні або неналежному виконанні зобов’язання.

Тому якщо ви надасте контрагентові документи, які підтверджують, що ви вжили всіх заходів щодо своєчасної реєстрації ПН, можливість стягнення з вас договірних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН дуже сумнівна.

Тим паче, що, якщо ПН у принципі буде зареєстровано (з простроченням), то дуже невеликі шанси у вашого контрагента стягнути ці штрафи через суд.

Див. наприклад, постанови ВС: від 04.06.2018 р. № 925/494/17; від 12.03.2018 р. № 918/216/17; від 13.04.2018 р. № 902/380/1; від 02.05.2018 р. № 908/3565/16; від 05.06.2018 р. № 917/877/17.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
42860 127
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти