Токен у підприємця: до витрат можна, якщо обережно
* Детальніше про те, що таке токен, ми розповідали в статті «Де зберігати електронний підпис?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 23).
Чому токен? Виходячи з положень ч. 2 ст. 17 Закону № 2155** електронне спілкування з податківцями в більшості випадків (надіслання звітності, підписання ПН, вхід до електронного кабінету тощо) повинне відбуватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг. А це означає, що не уникнути використання кваліфікованого електронного підпису / печатки (КЕП). При цьому особистий ключ повинен зберігається в засобі КЕП. Токен, у свою чергу, є різновидом таких засобів.
** Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 07.10.2017 р. № 2155-VIII.
Нагадаємо, що отриманий раніше «старий» ЕЦП можна продовжувати використовувати до кінця дії його сертифіката, але не довше за 07.11.2020 р.
Чи можна віднести до витрат? Тема витрат у підприємця-загальносистемника доволі болісна. У п. 177.4 ПКУ наведено обмежений перелік витрат, який податківці часто намагаються «стиснути» 
.
Розпочнемо з того, що токен не є основним засобом у розумінні ПКУ (п.п. 14.1.138 ПКУ), оскільки його вартість не перевищує 6000 грн. Тому «овитратити» його через амортизацію ми не зможемо .
Утім, уважно дивимося на первинні документи, за що саме ми заплатили. Очевидно, що «за електронний підпис» ми платили окремо.
У категорії 102.05 ЗІР податківці говорять про те, що ЕЦП — це нематеріальний актив (щоправда, консультація для юросіб, але суті це не змінює).
Тому якщо «за електронний підпис» ми платили окремо, то можемо відповідні витрати облікувати через амортизацію нематеріального активу (група 4, строк використання — 2 роки).
Вартісного критерію для нематеріальних активів немає.
Що ж до самого токена, то його логічно класифікувати як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА).
У консультації з категорії 104.05 ЗIР податківці начебто погоджуються з тим, що до витрат загальносистемник може включити МНМА. При цьому податківці посилаються на п.п. 177.4.1 ПКУ. Але тут потрібно бути обережним, оскільки ця норма дозволяє включити до витрат додаткові та допоміжні матеріали, «які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат». А вартість токена складно пов’язати з конкретним об’єктом витрат (вона не належить до конкретної партії товару).
Тому в цій ситуації радимо:
— або отримати індивідуальну податкову консультацію для підстраховування;
— або тоді вже забути про витрати.
Блоги 
