Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, березень, 2019/№10
Друкувати

«Неориджинал» ЦПДшникам — «вийти із шеренги!»

Романова Ксения, налоговый эксперт
Законопроект, розроблений під гаслом «захистити права працівників і ліквідувати неофіційне працевлаштування», розбурхав Інтернет. Усі говорять, що «мішенню» стали фізособи-підприємці. Мовляв, їх хочуть «заганяти» в лоно КЗпП. При цьому постраждати можуть цілком навіть «справжні» ФОП, що не слугують прикриттям трудових відносин. Розбираємося.

Усе нове — це добре забуте старе. Можливо, хтось ще пам’ятає «баталії» 2004 року, коли масстарт «полювання» на «несправжніх» ФОП був даний новим Законом про податок з доходів фізичних осіб (конкретно його п. 1.8). Благо ініціативу цю в спішному порядку «поховали». У тому ж 2004 році.

Зараз 2019 рік. Бачимо щось схоже. При цьому «сітки закидають» і на ФОП, і на звичайних фізосіб — ЦПДшників.

Ідеться про законопроект Мінсоцполітики «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці». Він оприлюднений на сайті міністерства (https://www.msp.gov.ua/projects/401/) і поки що перебуває на стадії громадського обговорення — воно триватиме до 8 березня.

Ні в уряді, ні в парламенті цього документа ще немає.

У чому ж «фішки» законопроекту?

Мінсоцполітики пропонує на законодавчому рівні (конкретно в КЗпП) закріпити перелік ознак, які свідчитимуть про наявність трудових відносин. Усього їх 7:

1) періодично (2 і більше разів) особі виплачується винагорода за виконані роботи (надані послуги). При цьому форма винагороди (грошова або натуральна) значення не має;

Який період хочуть брати до уваги, не уточнюється .

2) фізособа особисто виконує роботи (надає послуги) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням і під контролем замовника або уповноваженої ним особи;

3) винагорода за виконувану роботу (послуги) є єдиним джерелом доходу фізичної особи або становить 75 % і більше його доходу протягом останніх 6 місяців;

Мається на увазі винагорода від конкретного замовника, договір з яким потрапив «у поле зору» контролерів.

4) фізособа виконує роботу (надає послуги) на робочому місці, визначеному замовником, з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;

5) роботи, які виконує фізособа, ідентичні роботам, що виконуються штатними співробітниками роботодавця;

6) замовник робіт забезпечує організацію праці, зокрема надає обладнання, інструменти, матеріали, сировину, робоче місце;

7) замовник визначає тривалість робочого часу і часу відпочинку працівника.

Якщо є хоча б 3 (!) пункти з перелічених, відносини будуть кваліфіковані як трудові незалежно від назви і виду договірних відносин, які існують між сторонами. За задумом Мінсоцполітики, повноваження визначати факт наявності/відсутності трудових відносин мають бути передані інспекторам Держпраці.

Державна регуляторна служба України розкритикувала положення законопроекту і звернула увагу, зокрема, на ст. 204 ЦКУ. Ця стаття встановлює презумпцію правомірності правочину. Тобто первісно договір вважається правомірним. Стати недійсним він може лише в тому випадку, якщо це прямо встановлено законом або визнано судом.

Водночас Мінсоцполітики хоче, щоб рішення про перекваліфікацію цивільно-правових відносин у трудові приймала Держпраці. Звернутися до суду «трудовики», звичайно, можуть, але це зовсім не обов’язково.

Як показує практика, навіть за відсутності законодавчих норм, які пропонує ввести Мінсоцполітики, інспектори праці часто-густо намагаються перевести ЦП-договори в розряд трудових. А прийняття цього законопроекту ще більше розв’яже їм руки. І під цю гребінку можуть потрапити не лише працівники під маскою ЦПД, але й «реальні» ЦПДшники (у т. ч. підприємці).

Це не всі новації законопроекту. Зокрема, він установлює, що ЦП-договори, які передбачають роботу з важкими, шкідливими умовами праці, умовами підвищеного ризику для здоров’я, роботу з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, можна буде укладати тільки з особами, що мають підприємницький статус.

Також планується змінити підхід до штрафів за використання праці фізосіб без укладення трудового договору:

Вид порушення

Розмір штрафу

(за кожного працівника, щодо якого виявлено порушення)

Виконання фізособою робіт (надання послуг) за ЦП-договором, який фактично кваліфікований як трудовий

30 МЗП* — якщо ЄСВ сплачувався в розмірі менше мінімального страхового внеску;

15 МЗП — якщо ЄСВ сплачувався в розмірі не менше мінімального страхового внеску

Оформлення працівника на неповний робочий час у разі, якщо фактично робота виконується повний робочий час

15 МЗП (зараз — 30 МЗП)

* Мінімальна заробітна плата, встановлена законом на момент виявлення порушення.

Загалом, що далі, то гірше.

Стежимо за просуванням цієї ініціативи.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам