Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, травень, 2019/№17-18
Друкувати

Отримали від ДФС запит з вимогою надати великий за обсягом і невичерпний перелік документів: як правильно відповісти?

Смердов Виталий, шеф-редактор, buhgalter911@mail.ua
Отримання запиту від податківців сигналізує про їх увагу — або до платника, або до його контрагентів. Нічого доброго в цьому немає, але й про особливий негатив говорити ще рано. Тому важливо, щоб відповіді на такі запити не посилювали ситуацію. Про те, як це зробити, читайте в цьому матеріалі.

Ця проблема не є новою. Як показує практика, вона виникає періодично, причому часто, відразу в межах тієї чи іншої галузі. Наприклад, минулої весни податківці розсилали багато однотипних запитів сільськогосподарським підприємствам, а до цього — представникам IT-бізнесу. Цього року виділити ту чи іншу галузь поки що складно, оскільки за нашим досвідом з такими запитами зіткнулися багато компаній, незалежно від сфери своєї діяльності.

Запитання в головних бухгалтерів/юристів таких компаній зазвичай одне: чи потрібно надавати податківцям увесь перелік запитуваних документів?

При цьому, серед документів, які хочуть бачити податківці, часто трапляються достатньо абстрактні документи, такі як наказ про облікову політику, штатний розпис, наказ про призначення директора тощо.

Також нерідко перелік таких документів у запиті не деталізується і, ба більше, є НЕвичерпним — у таких випадках податківці посилаються на інші документи, що підтверджують ті чи інші відомості/операції.

Припустимо, що запит не містить явних порушень з боку ДФС. У такому разі стратегія дій, яку ми рекомендуємо, може виглядати так:

1) обов’язково надати відповідь у строки, передбачені ПКУ. Це 15 робочих днів, що настають за датою отримання запиту;

Платники податків… зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки*) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) (п.п. 73.3 ПКУ).

* У разі проведення зустрічної звірки платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надане в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

2) з числа абстрактних документів (див. вище), а також документів, перелік яких чітко не визначений, надати ДФС рівно стільки інформації, щоб це не створювало додаткових податкових ризиків.

Річ у тому, що, якщо надати податківцям надто багато даних, вони можуть використати їх як основу для наступних запитів або донарахувань. Якраз цього й потрібно уникнути.

Зазначимо, що ця стратегія не пов’язана з порушенням законодавства. Вона, швидше, обумовлена тим, що, по-перше, навіть якщо спробувати надати податківцям усі можливі документи, вони можуть послатися на те, що їх усе одно недостатньо і провести документальну позапланову перевірку. Інакше кажучи, якщо головна мета податківців — провести таку перевірку, вони так чи інакше знайдуть спосіб зробити це. По-друге, без розуміння чіткого переліку документів, які бажає бачити ДФС, платник позбавлений можливості сформувати і надати їх. Такий підхід підтримується й судовою практикою, зокрема постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 р. у справі № 857/1086/18:

« Також у запиті не надано переліку інформації, яка запитується, а саме, конкретного переліку документів, які пропонується надати. Запит містить нечіткі визначення, а саме: у переліку документів контролюючим органом зазначено «зокрема, але не виключно».

Без повідомлення зазначених фактів платник податків не має об’єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження ».

Таким чином, структура відповіді на такий запит від ДФС може виглядати, наприклад, таким чином:

Це узагальнений приклад того, як може виглядати структура відповіді. При цьому, як ви розумієте, вона відрізнятиметься залежно від змісту конкретного запиту.

1) повідомляємо, що готові до повної співпраці з ДФС у межах законодавства;

2) на жаль, не можемо зрозуміти, які конкретно документи потрібно надати, оскільки їх перелік сформульований у запиті нечітко;

3) тому просимо деталізувати перелік таких документів та операцій, які вони повинні підтверджувати;

4) при цьому, оскільки ми націлені на плідну співпрацю з ДФС, ми вже готові надати низку документів, навіть до отримання детальніших відомостей.

Серед документів, які допустимо надати податківцям без створення для себе додаткових ризиків, можна виділити документи, які містять узагальнену інформацію, а також документи, які в податківців уже фактично є. До них належать, зокрема: (1) штатний розпис; (2) наказ про облікову політику; (3) наказ про призначення директора, головного бухгалтера; (4) фінансову і статистичну звітність; (5) податкові накладні; (6) у низці випадків — копії рамкових договорів, на підставі яких не можна дійти будь-яких конкретних висновків та/або використати їх проти платника.

Також зазначимо, що якщо ДФС хоче бачити підтвердження наявності будь-яких конкретних активів, то, як варіант, замість надання копій документів можна зробити витяги з облікової програми за субрахунком, на якому обліковується той чи інший актив.

Зазначений вище підхід дозволяє, з одного боку, показати бажання до співпраці в межах законодавства, з іншого — не надати податківцям інформацію, яку вони захочуть/зможуть використати проти платника.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
64670 143
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти