УР до перевіреного періоду: чи бути повторній перевірці

На відміну від податкової накладної (ПН), за якою право на податковий кредит (ПК) можна відкладати протягом 1095 днів з дати її складання (п. 198.6 ПКУ)*, за документами — замінниками ПН (до яких належить і МД) ПК повинен відображатися «період у період». Тому якщо з якихось причин ПК на підставі МД не був включений до декларації, то «довідобразити» його можна тільки шляхом подання УР (у межах 1095 днів) до декларації того звітного періоду, у якому виникло право на ПК. Нагадаємо, що при імпорті право на ПК виникає в періоді, у якому відбулася сплата «імпортного» ПДВ та оформлення МД (абз. 4 п. 198.2 ПКУ).

* Деталі знайдете в статті «Відкладаємо податковий кредит «до кращих часів» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 9).

Далі. Пункт 50.2 ПКУ встановлює «табу» на подання УР під час планових і позапланових документальних перевірок з податку/збору, що перевіряється. В інший час / під час інших перевірок / за іншими податками, зборами — «будь ласка». Проте якщо УР подаєте до декларації за вже перевірений період, згідно з п. 50.3 ПКУ в органу ДФС з’являється право провести позапланову перевірку за уточнюваний період.

Ба більше, про те, що подання УР за вже перевірений період є однією з підстав для позапланової документальної перевірки, сказано й у п.п. 78.1.3 ПКУ.

Важливий момент: які питання може охоплювати така позапланова перевірка? З п. 50.3 ПКУ чітко випливає — якщо платник подає УР до вже перевіреного періоду, перевірка повинна стосуватися виключно уточнюваного періоду.

Що стосується предмета такої перевірки, то податківці свого часу фіскалили та говорили, що ПКУ не обмежує коло питань, які можуть охоплюватися такою позаплановою перевіркою (див. лист ДФСУ від 06.07.2016 р. № 14678/6/99-99-14-03-03-15).

Але зазначимо, що суди такий фіскальний варіант не підтримують. Так, наприклад, у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 р. у справі № 804/5866/17 сказано, що системне тлумачення п.п. 78.1.3 ПКУ і п. 50.3 ПКУ дозволяє Верховному Суду дійти висновку, що предметом такої перевірки може бути тільки достовірність уточнених показників податкових зобов’язань з податку на додану вартість та відповідність уточнених даних, вказаних у додатках, первинним документам податкового та бухгалтерського обліку платника податків. Інші питання не можуть бути предметом такої перевірки!