Посередництво при безоплатних роздачах

Податковоприбутковий облік. Відразу скажемо: в податковоприбутковому обліку для посередницьких операцій будь-яких спеціальних податкових різниць ПКУ не передбачає. Тому тут і замовник, і посередник повністю орієнтуються на бухгалтерський фінансовий результат, що є, як відомо, об’єктом оподаткування податком на прибуток.

Бухгалтерський облік. Замовник. За загальними правилами, зразки товарів, які передаються посередникові для безоплатної роздачі, продовжують числитися на балансі замовника. Тільки після отримання звіту від посередника про виконання ним зобов’язань про роздачу таких товарів замовник списує їх вартість до складу витрат на збут (рахунок 93).

Окрім звіту, посередник надає замовникові акт приймання-передачі результатів посередницької послуги. Замовник такі витрати включає до складу витрат на збут.

Посередник. Він відображає товари, отримані для безоплатної роздачі, поза балансом за вартістю, зазначеною в первинних документах на передачу товару від замовника.

Після закінчення посередницьких послуг сторони підписують відповідний акт і посередник визнає в бухгалтерському обліку дохід.

ПДВ. Замовник. Для замовника операції з безоплатної роздачі зразків товару прирівнюються до постачання й оподатковуються ПДВ. При цьому податкові зобов’язання (ПЗ) виникають за загальновстановленими посередницькими правилами (п. 189.4 ПКУ). Тобто датою виникнення ПЗ буде дата передачі таких товарів посередникові.

База оподаткування визначається згідно з п. 188.1 ПКУ на рівні договірної (нульової) вартості, але не нижче мінбази. Якщо передаватися будуть покупні товари/зразки, то ПЗ нараховують виходячи з вартості їх придбання. Якщо передається продукція власного виробництва — виходячи зі звичайних цін на таку продукцію.

Оскільки при безоплатній передачі договірна вартість дорівнює нулю, то замовник складає дві окремі податкові накладні:

— одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної (нульової) ціни постачання (складається на посередника);

— другу — на суму мінбази (складає на себе з типом причини «15»).

Причому нараховувати компенсуючі ПЗ згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ замовникові не потрібно (ІПК ДФСУ від 23.05.2019 р. № 2343/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.06 ЗІР*).

* Хоча раніше податківці при безоплатних постачаннях нав’язували подвійне нарахування ПЗ.

Адже зразки товарів, які безоплатно передаються, фактично використовуються замовником для рекламних цілей, тобто господарська діяльність очевидна.

Крім того, існує лояльна версія від податківців, коли при безоплатних роздачах у рекламних цілях можна взагалі уникнути нарахування ПЗ. Так, якщо вартість безоплатно переданих товарів/послуг включається в ціну продажу рекламованої продукції (товарів/послуг), то окремо ПЗ не нараховуються.

Але врахуйте: якщо рекламна діяльність спрямована на просування товарів/послуг, не оподатковуваних ПДВ (пільгованих та/або необ’єктних), то нарахування компенсуючих ПЗ уже не уникнути (безумовно, якщо є що компенсувати, тобто був вхідний ПДВ). Підстави для нарахування ПЗ дають пп. «а» і «б» п. 198.5 ПКУ.

Посередник. Для посередника в частині самої операції з безоплатного постачання зразків товару ПДВ при вході і виході дорівнює нулю.

Радує, що фіскали дотримуються такої ж позиції. Зокрема, в ІПК ДФСУ від 23.05.2019 р. № 2343/6/99-99-15-03-02-15/ІПК вони зазначили: якщо безоплатне розповсюдження товарів здійснює не сам платник податків, а за його дорученням треті особи, то базою оподаткування ПДВ у посередника буде вартість послуги з розповсюдження товарів, а не вартість самих товарів, що підлягають розповсюдженню. Загалом, рух безоплатного товару на ПДВ-обліку посередника ніяк не позначиться.

Покажемо операцію з безоплатної роздачі зразків товару в проводках.

Облік посередницької операції з безоплатної роздачі зразків товару