Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, квітень, 2020/№15
Друкувати

Маски, респіратори, дезінфектори: чи є ПДФО в працівника?

Александрова Олеся, эксперт по кадровым и налоговым вопросам
Ті суб’єкти господарювання, які продовжують працювати, спантеличені зараз питанням забезпечення працівників засобами захисту (масками, респіраторами, рукавичками, антисептиками). Десь це виконання обов’язкових вимог (обов’язкова умова здійснення торговельної діяльності; перевезення працівника на підприємство тощо), десь роботодавець діє за власною ініціативою. Звісно, виникає запитання: чи не «спливе» в цьому випадку ПДФО/ВЗ з вартості отриманих засобів захисту? Розбираємося.

Пряму норму, яка б звільняла від ПДФО/ВЗ, у цьому випадку поки ще не передбачили. А чи можна бути впевненим, що згодом перевіряючі не стануть чіплятися? Не можна! Тож залишається пошукати відповідну норму з наявних у ПКУ, яка допомогла б звільнити від ПДФО/ВЗ засоби індивідуального захисту працівників в умовах карантину.

Підпункт 165.1.9 ПКУ не підходить. Статтею 8 Закону про охорону праці передбачено, що на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами* засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, що залучаються до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійних лих, які не передбачені трудовим договором, також мають бути забезпечені зазначеними засобами.

* Див. Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 р. № 62.

Наша ситуація з карантинним забезпеченням працівників масками, рукавичками, антисептиками сюди прямо не потрапляє. Тому покладатися на звільнення від ПДФО, передбачене п.п. 165.1.9 ПКУ, вважаємо, ризиковано. Податківці цілком можуть посилання на п.п. 165.1.9 ПКУ проігнорувати.

Нагадаємо: згідно з п.п. 165.1.9 ПКУ вартість спеціального одягу та інших ЗІЗ, якими роботодавець забезпечує платника податку згідно із Законом про охорону праці, не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника. Порядок забезпечення, перелік і граничні строки використання ЗІЗ установлюються КМУ та/або галузевими нормами безоплатної видачі ЗІЗ.

При цьому повинна дотримуватися умова: видача ЗІЗ обумовлена вимогами Закону про охорону праці, Переліком № 994**, типовими та галузевими нормами, Мінвимогами № 1804***.

** Перелік заходів та засобів з охорони праці, затверджений постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994.

*** Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджені наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018 р. № 1804.

Підпункт 165.1.19 ПКУ не підходить. Нагадаємо, що п.п. 165.1.19 ПКУ виводить з-під оподаткування кошти або вартість майна (послуг), що надаються роботодавцем як допомога на медобслуговування платника податку, у тому числі витрати роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемії відповідно до Закону № 4004****, за наявності відповідних підтвердних документів.

**** Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.

Тобто ідея цієї норми в тому, щоб звільнити від ПДФО допомогу на лікування та медичне обслуговування працівників. А ситуація із забезпеченням працівників ЗІЗ при карантині — це формально не є медобслуговуванням і не є допомогою на лікування.

Уважно вивчивши цю норму, можна сказати, що за духом вона, може й підійшла б, але формально — ні.

«Жодної персоніфікації» — підходить. Що ж робити? Поки немає роз’яснень із цього приводу контролюючих органів, єдине, що можна порекомендувати — всіляко уникати персоніфікації видачі таких засобів.

Пам’ятайте: головна умова оподаткування доходів фізосіб — можливість їх персоніфікувати. Якщо персоніфікації вдасться уникнути — загрози ПДФО/ВЗ немає.

Ось із дезінфікуючими засобами ця умова виконується на всі 100 %. Надання дезінфікуючих засобів — знеособлене, не можливо визначити, хто саме з працівників і скільки ними користувався і чи користувався взагалі. Це як мило або туалетний папір. Тому з ПДФО/ВЗ тут навіть запитань не виникає. Нічого утримувати не потрібно. Не справляється з таких сум і ЄСВ.

Завдання керівника — створити таку саму ситуацію з масками, респіраторами, рукавичками, щоб виконати умову — «жодної персоніфікації».

Воно може спрацювати тільки в тому випадку, якщо ні сам роботодавець, ні контролери не зможуть (чи не захочуть) визначити (1) конкретних одержувачів і (2) суму доходу кожного одержувача.

Що ж робити в цьому випадку? Потрібно пам’ятати: ПДФО — це податок, який утримується з доходу, отриманого конкретною особою. Отже, йдемо від зворотного: роботодавець не складає списки працівників, яким видавалися ЗІЗ.

Максимально розмивайте коло одержувачів. Не обмежуйтеся працівниками. Наприклад, можна прописати, що кожен, хто перебуває на території підприємства, може скористатися ЗІЗ.

У результаті коло одержувачів розмивається і можливість персоніфікації зникає.

Якщо захисні маски, рукавички видаватимуться без ведення на підприємстві персоніфікованого обліку, то об’єкт оподаткування ПДФО в цьому випадку не виникає.

На цій же підставі (відсутність персоніфікації) вартість ЗІЗ від можливого зараження COVID-19 не оподатковують ВЗ і ЄСВ.

На закінчення зазначимо, що хочеться сподіватися на лояльність у цьому питанні контролюючих органів. А ще краще, якщо б податківці не полінувалися офіційно роз’яснити це животрепетне питання і бажано в позитивному для працівників ключі .

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам