Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, квітень, 2020/№16
Друкувати

Повернення в єдиноподатників — ФОП та юросіб

Алешкина Наталья, налоговый эксперт
Зараз діяльність багатьох суб’єктів господарювання під тиском. Як наслідок, дуже частим явищем є повернення. Ми вже обговорювали цю тему1. Зараз пройдемося саме єдиноподатковими нюан­сами. І говорити будемо про випадок, коли ми маємо справу саме з поверненням, а не зі зворотним постачанням за повністю виконаними договорами2.

1 Вам будуть цікавими статті: «Повернення товарів: ПДВ-облік» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 13), «Повернення товарів, не пов’язане з претензіями до якості» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 12).

2 Про цей нюанс детально ви можете прочитати в статті «Повернення товарів, не пов’язане з претензіями до якості» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 12).

Повернення — не дохід!

За загальним правилом до складу єдиноподаткового доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), які повертаються:

єдиноподатнику-покупцю товару (робіт, послуг);

єдиноподатником-продавцем — покупцеві товару (робіт, послуг),

якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Ідеться не лише про повернення всієї суми внаслідок розірвання договору, але також про повернення частини грошей на підставі листа-заяви. Навіть на часткове повернення грошових коштів краще оформляти лист-заяву в довільній формі.

Як відобразити повернення в обліку

Юрособи-єдиноподатники використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів і витрат з урахуванням пп. 44.2, 44.3 ПКУ (п.п. 296.1.3 ПКУ). На підставі бухоблікових даних вони фіксують факт повернення коштів в обліку згідно з вимогами П(С)БО. При цьому жодної єдиноподаткової книги їм заповнювати не потрібно.

ФОП на спрощенці факт повернення коштів відображають у книгах обліку доходів (і витрат)3 (пп. 296.1.1, 296.1.2 ПКУ). Для цього передбачена спеціальна графа 3, у якій показуємо суму повернених коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передоплати. На цю суму вони зменшують загальний дохід, отриманий протягом звітного року (через графу 4 Книги ОД(В)).

3 Про нюанси заповнення Книги в разі повернень ми розповідали в статтях: «Заповнюємо Книгу за зразком: повернення в єдиноподатника» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 42), «Точка повернення у єдиноподатника, або Як правильно відобразити повернення в Книзі обліку доходів» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 37).

Цікавий момент. Що робити, якщо сума коштів, повернена протягом дня (графа 3), буде більше, ніж сума виручки за цей день (графа 2)?

Фіскали вважають: оскільки єдиноподатники в Книзі ОД(В) здійснюють записи за підсумками робочого дня, протягом якого був отриманий дохід, то відомості в графах 4 і 6 Книги ОД (або графах 4 і 7 Книги ОД(В)) не можуть зазначатися з від’ємним значенням (категорія 107.01.06 ЗІР).

Але це — вигадки фіскалів. У Порядку № 5794 немає жодних застережень щодо заповнення граф 3, 4 і 6: «у графі 3 зазначається сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати» (п.п. 4 п. 6 Порядку № 579).

4 Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579.

І той факт, що Книга обліку заповнюється за підсумками дня, у якому отримано дохід (на це «роблять ставку» податківці), справи не змінює. Адже отриманий сьогодні дохід може бути меншим, ніж повернення, яке відбувається в той самий день.

На наш погляд, сума зі знаком «мінус» цілком допустима, адже такі дані потім підсумовуються в графах 2 — 6 Книги ОД (графах 2 — 7 Книги ОД(В)) за місяць, квартал, рік. У результаті за звітний період (квартал, рік) підсумок за графами 2 і 4 такої Книги обліку все одно буде зі знаком «плюс».

Щоправда, якщо у звітному періоді сума повернених коштів буде більшою, ніж сума отриманого доходу, то можуть виникнути проблеми із заповненням єдиноподаткової декларації. Утім, на практиці таке трапляється дуже рідко.

Як відобразити в декларації

Якщо кошти за повернений товар платник ЄП повертає покупцеві в тому ж єдиноподатковому періоді, що й отримав, жодних проблем не виникає . Такі кошти просто не відображаємо в єдиноподатковій декларації (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ).

Складнішою є ситуація, коли кошти за товар платник ЄП отримав в одному єдиноподатковому періоді, а повертає в іншому. Адже в періоді, коли кошти були отримані, він включив їх до єдиноподаткового доходу і відобразив у декларації. А в періоді повернення коштів на виконання п.п. 5 п. 292.11 ПКУ суму таких повернених коштів потрібно виключити з єдиноподаткових доходів.

Причому тут консультації фіскалів тільки додали смути .

Юрособи на ЄП. На думку фіскалів, юрособа-єдиноподатник у періоді надходження грошових коштів включає їх до складу доходу і відображає в єдиноподатковій деці, а в наступному податковому періоді (у якому відбулося їх повернення) здійснює перерахунок доходу (категорія 108.01.05 ЗІР). Як?

Перерахунок здійснюється шляхом надання уточнень до раніше поданої декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період. Тобто фіскали пропонують відкоригувати дохід шляхом виправлення помилки — подання уточнюючого розрахунку (УР).

Але є індивідуальні консультації фіскалів, у яких вони допускають можливість зменшити оподатковуваний дохід того періоду, у якому відбулося повернення (листи ДФСУ від 06.06.2017 р. № 470/6/99-99-12-02-03-15/ІПК і від 06.09.2017 р. № 1826/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

Але говорити тут про виправлення помилки можна лише з натяжкою. Адже на момент отримання грошових коштів єдиноподатник не знав про те, що ці кошти доведеться повертати, й абсолютно правомірно врахував цю суму у складі свого доходу. При цьому п. 50.1 ПКУ наказує подавати УР у разі виявлення помилок, а зменшення єдиноподаткового доходу в результаті повернення коштів помилкою не є . Тобто повернення коштів не повинне запускати механізм самовиправлення.

Виходить, що правильніше врахувати повернення коштів (і зменшити єдиноподатковий дохід) у декларації за той звітний період (квартал), у якому відбулося їх фактичне повернення покупцеві.

Проте версія з поданням УР у низці випадків може бути навіть зручною для єдиноподатника. Наприклад:

— якщо не вистачає поточного доходу (тобто в результаті зменшення доходу на суму повернення отримуємо від’ємне значення доходу) або

— якщо зі спрощенки перейшли на загальну систему оподаткування.

ФОП на ЄП. А ось щодо фізосіб-єдиноподатників фіскали, слід розуміти, дотримуються іншої думки. Так, ФОП-єдиноподатник повинен здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, у якому відбувається повернення (категорія 107.01.07 ЗІР).

При цьому жодного слова фіскали не говорять про УР як засіб здійснення такого перерахунку. Нічого також не згадують про УР вони й у своїх індивідуальних консультаціях (лист ДФСУ від 08.11.2017 р. № 2551/К/99-99-13-01-02-14/ІПК).

Тому базовий варіант тут — без УР. Якщо обираєте через УР — краще попередньо заручитися ІПК.

Зворотна первинка

На відміну від юрособи-спрощенця, ФОП на ЄП здебільшого не застосовують РРО при готівкових розрахунках. Але яким документом тоді оформляти повернення готівки покупцеві?

Спеціальної форми документа для повернення підприємцем коштів не передбачено. Тому можна скласти акт про повернення коштів із зазначенням:

— суми повернення;

— документа, на підставі якого здійснюється повернення готівки;

— причини повернення;

— ідентифікаційних даних покупця і продавця.

На підставі такого акта ФОП-єдинник робить запис у графі 3 Книги обліку про суму повернених коштів.

ФОП-єдиноподатник зобов’язаний зберігати первинні документи, на підставі яких заповнює Книгу ОД(В) і деку, не менше 1095 днів з дня подання декларації (категорія 107.04 ЗІР). Штраф за їх відсутність — 510 грн (а за повторне порушення протягом року — 1020 грн).

Увага! Повернення коштів має бути обов’язково підтверджене документально! Це можуть бути також: платіжка про повернення грошей покупцеві, фіскальний касовий чек, претензія щодо якості, угода про розірвання договору, ТТН, лист про повернення авансу тощо.

Готівкове обмеження

Якщо повернення відбувається готівкою, слід пам’ятати про готівкові обмеження, передбачені пп. 6 і 7 Положення № 1485.

5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Нагадаємо: для розрахунків суб’єктів господарювання між собою межа становить 10000 грн включно (з одним суб’єктом протягом одного дня), з фізособами — 50000 грн. А відповідальність за недотримання обмеження загрожує як платникам, так і отримувачам «позамежних» готівкових сум6.

6 Більше нюансів знайдете в статтях: «Скасовано Указ про штрафи за порушення «готівкових» норм: «танцюють усі»?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 26), «Виплата дивідендів готівкою: як не порушити обмеження?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 6).

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам