Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2020/№34
Друкувати

Переведення боргу / відступлення права вимоги: спрощенка, ПДВ

Беляева Елена, налоговый эксперт
У процесі госпдіяльності доволі часто виникає необхідність замінити в договорі постачання боржника або кредитора. Ідеться про договори відступлення права вимоги боргу і переведення боргу. Пропонуємо розглянути дві ситуації з практики.

Переведення боргу для спрощенця

Підприємство — платник ЄП групи 3 відвантажило товар контрагентові. Після цього укладено тристоронній договір про переведення боргу, відповідно до якого підприємство (кредитор) дає згоду на переведення боргу з первісного боржника на нового. Оплата повинна надійти на рахунок підприємства (тобто в грошовій формі) від нового боржника. Чи не суперечить це правилам роботи на ЄП?

Нормативна база. У цьому випадку ми маємо справу з класичним договором про переведення боргу, який урегульовано ст. 520 — 524 ЦКУ.

Переведення боргу передбачає заміну боржника, причому відбувається це тільки за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ). Саме по собі зобов’язання (як і кредитор у ньому) не змінюється, змінюється тільки боржник. При цьому в старого боржника зобов’язання припиняються, а новий боржник вступає в зобов’язання і зобов’язаний виконати борг перед кредитором.

Договір переведення боргу укладають у тій же формі, що й основне зобов’язання (ст. 521 ЦКУ).

Єдиноподатковий аспект. «Камінь спотикання» тут — п. 291.6 ПКУ, в якому зазначено, що платники ЄП груп 1 — 3 повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Здавалося б, жодної суперечності з нашою ситуацією взагалі немає.

Ми відвантажили товари. Саме за ці товари з нами розрахуються в грошовій формі. Усе дотримується на 100 %.

Але не все так просто. З високою часткою ймовірності податківці заявлять, що єдиноподатникові так робити не можна . У консультації з категорії 108.01.02 фіскали роз’яснили буквально таке:

«укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами — платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже, не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності».

Здавалося б, що нам із цього? Відповідь стосується відступлення права вимоги боргу. А в нас переведення боргу. Але:

— у самому запитанні фігурувало також і переведення боргу;

— у тексті відповіді податківці навіщось згадують, що «боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ)».

Це у свою чергу підвищує ризик того, що податківці особливо не розбиратимуться і можуть стверджувати, що і відступлення права вимоги, і переведення боргу суперечать вимогам п. 291.6 ПКУ.

Що на цьому фоні можна порадити? Якщо готові йти до кінця, у тому числі судитися, то аргументів цілком достатньо.

Переведення боргу — це не форма розрахунків, а заміна особи, яка погашає зобов’язання (боржника). Для кредитора-єдиноподатника тут головне, щоб оплата від нового боржника за відвантажені первісному боржникові товари надійшла в грошовій формі.

ПКУ не регламентує джерела сплати і «суб’єктність» осіб, які сплачують єдиноподатникові його виручку. А отже, не забороняє покладати зобов’язання з оплати боргу за товари (роботи, послуги), відвантажені єдиноподатником, на третю особу.

У цій ситуації не має значення той факт, що оплата здійснюватиметься не одержувачем товарів (робіт, послуг). Важливо лише те, що оплата єдиноподатникові буде здійснена саме грошовими коштами за товари (роботи, послуги).

Тому в покладанні зобов’язання з оплати поставлених товарів на іншу особу (нового боржника) за допомогою договору про переведення боргу ми не вбачаємо порушень п. 291.6 ПКУ.

Якщо ризикувати / сперечатися з податківцями бажання немає, як підстрахування можна попередньо запитати в них письмову індивідуальну податкову консультацію. Якщо вона буде позитивною — діяти. Далі трохи про облік.

ЄП. У цій ситуації відбувається переведення грошового боргу (тобто переведення зобов’язання оплатити отриманий товар). Тому в кредитора тут усе просто. До складу його доходу потрапить компенсація новим боржником грошової заборгованості за поставлені, але не оплачені першим боржником товари.

При цьому датою відображення доходу буде дата отримання компенсації в готівковій або безготівковій формі.

ПДВ. За загальними правилами на дату відвантаження товару кредитор нараховує ПДВ-зобов’язання (пп. 185.1 і 187.1 ПКУ) і складає податкову накладну на ім’я першого боржника.

У зв’язку з укладенням договору переведення боргу в кредитора жодних коригувань ПДВ-зобов’язань не відбувається, оскільки товар відвантажено фактичному одержувачеві товарів.

Те, що грошовий борг погашатиметься новим боржником, значення не має, він тут, по суті, всього лише платник. Податківці нічого не мають проти (лист ДФСУ від 11.10.2017 р. № 2210/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Відступлення права вимоги боргу з подальшим взаємозаліком

Підприємство А (платник податку на прибуток) відступає право вимоги грошового боргу за поставлені підприємству Б товари підприємству С з подальшим взаємозаліком за обопільною заборгованістю (грошовою) з підприємством С. Чи не нарахує податкова на таку операцію ПДВ?

Нормативні вимоги. Передача права вимоги є заміною кредитора в зобов’язанні шляхом передачі ним своїх прав новому кредиторові за правочином.

У результаті новий кредитор отримує ті права першого кредитора за зобов’язаннями, які існували на момент їх переходу, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Тобто саме зобов’язання при укладенні договору відступлення права вимоги не змінюється. І якщо боржник, наприклад, був зобов’язаний оплатити отриманий товар, він повинен буде виконати це зобов’язання на користь уже нового кредитора.

Далі. Законодавство не обумовлює, в якій формі виплачується компенсація за відступлене право вимоги. Це може бути грошова форма.

А потім відповідне грошове зобов’язання, строк виконання якого настав, можна буде зарахувати із зустрічною однорідною вимогою.

Нагадаємо, що виходячи з положень ст. 601 ЦКУ, ч. 3 ст. 203 ГКУ і судової практики, вимоги при «класичному» зарахуванні повинні:

1) бути зустрічними (підприємство А винне підприємству С, підприємство С винне підприємству А);

2) бути однорідними («гроші» — «гроші», «товар» — «товар» тощо). При цьому неважливо, що це будуть за зобов’язання;

3) відповідати такій умові: строк виконання зобов’язань настав, або він не встановлений, або визначений моментом вимоги. При цьому такий строк повинен настати за всіма «заліковими» вимогами. Також строк позовної давності має бути ще «в силі» (п. 4 ч. 1 ст. 602 ЦКУ);

4) бути безперечними.

Крім того, зарахування може бути здійснене навіть в односторонньому порядку.

Тобто при дотриманні всіх перелічених умов для взаємозаліку достатньо звернення однієї зі сторін за договором.

Взаємозалік оформляють, зазвичай, або двостороннім договором, або актом.

ПДВ. Операції з відступлення права вимоги не оподатковуються ПДВ (п.п. 196.1.5 ПКУ). Тому від самої операції відступлення ПДВ-наслідки виникати між сторонами правочину не повинні.

Далі йде зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, яке теж не призводить до жодних наслідків з ПДВ. Адже, по суті, йдеться вже про другі події.

Але й тут не обходиться без ложки дьогтю.

Податківці говорять про ПДВ-звільнення за відступленням права вимоги тільки за умови компенсації за відступлене право грошовими коштами або цінними паперами. Наприклад, у листі ДФСУ від 27.08.2019 р. № 4005/6/99-99-15-03-02-15/ІПК сказано:

«Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора за умови якщо боргові зобов’язання (вимоги) передаються в обмін на грошові кошти або цінні папери».

Тобто, дотримуючись їх роз’яснень, якщо розрахунки за відступлення права вимоги здійснюються, припустимо, шляхом постачання товару або проведення взаємозаліку з іншими зобов’язаннями першого кредитора (як у нашому випадку), то така операція оподатковується ПДВ на загальних підставах.

Важко погодитися, але якщо не плануєте вплутуватися в спори з контролерами, то для звільнення від ПДВ безпечніше «проганяти» в обидві сторони грошові кошти.

фото автора У фокусі
Амброзяк Наталя Подаємо бенефіціарів: коли та як [час настав]...
60571 223
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам