Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, грудень, 2020/№50
Друкувати

Як бути, якщо зареєстрований РРО/ПРРО виявився непотрібним

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
З 01.01.2021 р. для єдиноподатників груп 2 — 4 передбачалося розширення переліку видів діяльності, які вимагають застосування РРО/ПРРО. І це змусило багатьох єдиноподатників заздалегідь зайнятися встановленням РРО/ПРРО. Але в результаті парламентарі пішли на поступки* і для багатьох ФОП на ЄП груп 2 — 4 РРО/ПРРО, як і раніше, буде необов’язковим у 2021 році. Виникло запитання: якщо РРО/ПРРО, як і раніше, будуть необов’язкові, що робити з уже встановленими РРО/ПРРО, чи можна їх тепер не використовувати або використовувати в нефіскальному режимі?

* Детальніше див. статтю «Відстрочення РРО для ФОП на єдиному податку: довгожданий підсумок» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 49).

Зазначимо, що Закон, яким передбачається відстрочення застосування РРО у 2021 році для підприємців-єдиноподатників груп 2 — 4, вже підписаний Президентом і набув чинності (докладніше див. статтю «РРО-відстрочення для єдиноподатників та інші новації Закону № 1017» цього номера). Тож досить актуальним зараз є питання: що робити з уже встановленим/зареєстрованим, але по суті «непотрібним» РРО/ПРРО.

Розпочнемо з того, що навіть якщо суб’єкт господарювання (говоритимемо про підприємців-єдиноподатників) не зобов’язаний використовувати РРО/ПРРО, ніхто не забороняє йому використовувати його добровільно. При цьому потрібно розмежовувати ситуації, коли:

(1) підприємець-єдиноподатник має право згідно із законом не використовувати РРО/ПРРО, але він користується своїм правом використовувати його в нефіскальному режимі роботи (у межах логіки з ч. 3 ст. 13 Закону про РРО);

(2) закон дозволяє єдиноподатнику не використовувати РРО/ПРРО, але він його зареєстрував у податківців і тим самим погодився на його використання у фіскальному режимі в добровільному порядку.

Розпочнемо з нефіскального режиму роботи РРО.

Нефіскальний РРО/ПРРО

Підприємці-єдиноподатники, які звільнені від використання РРО/ПРРО за ст. 9 Закону про РРО, мають право застосовувати РРО/ПРРО без їх переведення у фіскальний режим роботи. Право на це дає ст. 13 Закону про РРО.

Нефіскальний режим роботи РРО — режим роботи реєстратора, в якому не забезпечується безумовне виконання ним фіскальних функцій.

У нефіскальному режимі роботи функції внесення даних до фіскальної пам’яті та контрольної стрічки в електронній формі повинні блокуватися, всі інші функції реєстратора можуть підтримуватися.

Тобто такий РРО/ПРРО не реєструється в податковому органі (йому не присвоюється фіскальний номер), він не здійснює передачу даних податківцям про проведені розрахункові операції тощо.

По суті, він використовується тільки для внутрішнього обліку суб’єкта господарювання. Застосування нефіскального РРО цілком дозволить забезпечити виконання таких завдань, як: швидкий і точний підрахунок підсумкової вартості придбання; автоматизація обліку реалізованого товару; контроль за виручкою, яка отримується продавцями, тощо.

І що важливо — РРО/ПРРО-правил (які стосуються застосування РРО/ПРРО), встановлених Законом про РРО, якщо особа має право використовувати РРО/ПРРО в нефіскальному режимі (тобто коли РРО/ПРРО необов’язкові), можна не дотримуватися. І відповідно відповідальності (штрафів, передбачених Законом про РРО) за недотримання РРО/ПРРО-правил немає. По суті, якщо підприємець-єдиноподатник, звільнений від використання РРО/ПРРО, використовує РРО/ПРРО в нефіскальному режимі (РРО/ПРРО не зареєстрований у податківців), то вважається, що він і далі користується своїм правом не використовувати РРО/ПРРО. Це тільки «інструмент» для забезпечення внутрішнього обліку.

Інша річ, коли РРО/ПРРО вже зареєстрований у податківців (переведений у фіскальний режим роботи).

Якщо РРО/ПРРО вже зареєстрований

При реєстрації в контролюючих органах РРО/ПРРО йому присвоюється фіскальний номер. У такому разі, навіть якщо підприємець-єдиноподатник має право не використовувати РРО/ПРРО, вважається, що він відмовився від цього права (права не використовувати РРО/ПРРО) і погодився його використовувати у фіскальному режимі в добровільному порядку.

Прямої такої норми в Законі про РРО немає, але саме на такому підході наполягають податківці.

Відповідно доти, доки не буде знята реєстрація РРО/ПРРО, на такого єдиноподатника поширюються всі вимоги Закону про РРО і такий РРО/ПРРО перебуває під контролем податківців. І якщо не виконувати вимог Закону про РРО (про проведення операції через РРО/ПРРО, передачу даних податківцям тощо), то, без сумнівів, податківці застосовуватимуть штрафи, передбачені Законом про РРО.

Тому якщо ви захочете відмовитися від його використання або використовуватимете РРО/ПРРО в нефіскальному режимі — потрібно зняти його з реєстрації. Підставою для цього буде заява підприємця-єдиноподатника.

Як зняти РРО/ПРРО з реєстрації?

Якщо йдеться про звичайний РРО (не ПРРО), то механізм його «розреєстрації» визначений у гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547**. Для цього потрібно подати заяву про скасування реєстрації РРО (форма № 4-РРО) за місцем реєстрації РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

** Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

У заяві про скасування реєстрації РРО потрібно зазначити бажаний спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО (в Електронному кабінеті/безпосередньо в контролюючому органі/поштою/електронною поштою).

Протягом 5 календарних днів з дня отримання відповідних документів, за наявності довідки ЦСО про розпломбування РРО, фіскали здійснюють скасування реєстрації РРО і надають (направляють) суб’єктові господарювання довідку за формою № 6-РРО способом, зазначеним у заяві про скасування реєстрації РРО.

Якщо йдеться про програмний РРО (ПРРО), то для того, щоб зняти його з реєстрації, достатньо подати через Електронний кабінет або іншими засобами телекомунікацій заяву за формою № 1-ПРРО (за формою додатка 1 до Порядку № 317***) з відміткою — «Скасування реєстрації» (у полі «4» потрібно зазначити фіскальний номер РРО).

*** Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, затверджений наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317.

Скасування реєстрації ПРРО здійснюється шляхом виключення його з Реєстру та закриття фіскального номера.

Інформацію про те, чи виключений РРО/ПРРО з Реєстру, можна відстежувати на офіційному вебпорталі податківців — зокрема, в електронному кабінеті в меню «Реєстри» — «Інформація про РРО» або «Інформація про ПРРО» (cabinet.tax.gov.ua/registers/rro).

Після того, як РРО/ПРРО знятий з реєстрації, його можна використовувати в нефіскальному режимі.

Якщо РРО використовується в нефіскальному режимі, чи обов’язково в цьому випадку використовувати POS-термінал?

Тут варто врахувати, що згідно з постановою № 878**** POS-термінали обов’язкові для тих суб’єктів господарювання, які використовують РРО. На наш погляд, під суб’єктами господарювання, які використовують РРО, маються на увазі ті суб’єкти господарювання, які зобов’язані використовувати РРО та/або використовують РРО у фіскальному режимі (РРО зареєстрований у податковому органі).

**** Постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 р. № 878.

А при використанні РРО в нефіскальному режимі (РРО не зареєстрований) термінал не обов’язково використовувати.

Але варто врахувати, що в податківців своя думка із цього приводу. Зокрема, є «давній» лист Міндоходів від 26.02.2014 р. № 3737/6/99-99-18-03-01-15 (ср. 025069200). На їхню думку, платіжний термінал потрібно встановлювати навіть із нефіскальним РРО. Таким чином, фіскали буквально трактують законодавство: якщо застосовуєш РРО, то повинен установити платіжний термінал.

Хоча судова практика свідчить про те, що якщо суб’єкт господарювання не зобов’язаний використовувати РРО і РРО не зареєстрований (йому не присвоєний фіскальний номер РРО), то РРО і не використовується (див., наприклад, рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 19.08.2020 р. у справі № 160/6096/20).

Але враховуючи достатньо значний розмір штрафу, який можуть застосувати податківці, дешевше встановити платіжний термінал.

До посадових осіб юридичної особи, а також до фізичних осіб — підприємців застосовується адмінштраф за ст. 16315 КпАП у розмірі від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн). За повторне порушення — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).

Але майте на увазі: у будь-якому випадку від обов’язку застосовувати платіжний термінал звільняються суб’єкти господарювання, перелічені в п. 2 постанови № 878. Це, зокрема, суб’єкти, які здійснюють госпдіяльність у населених пунктах з чисельністю населення до 25 тис. осіб.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
61064 142
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти