Новий «сотий», або Порядок розрахунку «середньої» змінено
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
«З коли» застосовувати нові правила? З 12.12.2020 р., тобто дати публікації постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1213, якою, власне, і були змінені правила розрахунку «середньої». Особливого порядку набрання чинності змінами не передбачено. У результаті, якщо подія, з якою пов’язана відповідна виплата, припадає на дату набрання чинності змінами або пізніше, застосовуємо новий порядок розрахунку середньої зарплати.
Такою подією, вважаємо, буде дата початку відпустки, відрядження, проходження військової служби, дата звільнення, у зв’язку з яким обчислюється компенсація за невикористану відпустку та/або вихідну допомогу, тощо.
А якщо відпустка почалася до дати набрання чинності постановою № 1213, наприклад 10.12.2020 р., а закінчилася після цієї дати? У цьому випадку суму відпускних перераховувати не потрібно, оскільки на дату початку відпустки діяли старі правила розрахунку відпускних. Пояснення тут просте: відпускні та інші виплати за середньою ми розраховуємо і нараховуємо загальною сумою, а не за днями. Тому факт набрання чинності змінами, наприклад, у період відпустки, не вимагає від нас проводити перерахунку відпускних за дні з дати набрання чинності.
З датою визначилися. Ідемо далі.
Уточнили. Видно, Мінекономіки (а раніше Мінсоцполітики) втомилося від запитань: «А чи поширюється Порядок № 100 на ФОПів?» Тому вирішило зафіксувати цей момент прямо в п. 2 постанови КМУ № 100: ТАК, поширюється.
Скасували. Багатостраждальний п. 10 Порядку № 100, що зобов’язує коригувати зарплату в разі підвищення окладів у розрахунковому періоді, «вбили».
Добре це чи погано? З одного боку, розрахунок у цій частині спроститься. З іншого — відпускні зменшаться. Тож доходьте висновків самі.
Водночас враховуйте положення вашого колдоговору (іншого нормативного акта роботодавця, що визначає порядок оплати відпусток). Якщо в ньому наведені норми, що зобов’язують проводити таке коригування, і прописаний порядок його проведення (а не просто відсилання до «померлого» п. 10 Порядку № 100), то вам і далі слід коригувати заробіток, що бере участь у розрахунку відпускних (компенсації).
Але залишилося ще питання. А якщо відпускні за відпусткою, яка почалася після 12.12.2020 р., уже виплачені до цієї дати з урахуванням коефіцієнта коригування? Наприклад, відпустка почалася 14.12.2020 р., а 07.12.2020 р. працівникові відпускні вже виплачені з коригуванням? На наш погляд, якщо залишити усе як є, проблем не буде. З боку Держпраці запитань не буде (їх цікавить ситуація, коли недоплатили). Податки з цієї суми сплачені в повному обсязі, тобто «інтерес» податківців теж дотриманий. Побоювання платників податку на прибуток про те, що податківці нібито можуть поставити під сумніви виправданість витрат на різницю між сумою відпускних з коефіцієнтом і без, теж, на наш погляд, безпідставні. «Чіпати» витрати у цьому випадку в контролерів підстав немає.
Розрахунковий період
Відпустка і компенсація. Тут без змін. Але уточнено, що якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня, то такий місяць включаємо до розрахунку як повний.
У загальному випадку розрахунковий період — 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки (незалежно від її виду) або виплаті компенсації.
Якщо в трудових відносинах менше року, розрахунковий період — фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців.
Приклад 1. Працівник (п’ятиденний робочий тиждень, субота, неділя — вихідні дні) йде в щорічну відпустку з 28.12.2020 р. Він прийнятий на роботу:
— з 03.05.2017 р. Розрахунковий період — грудень 2019 року — листопад 2020 року;
— з 15.04.2020 р. Розрахунковий період — травень — листопад 2020 року;
— з 04.05.2020 р. Розрахунковий період — травень — листопад 2020 року. Адже 4 травня був першим робочим днем цього місяця (1 травня — святковий, а 2 і 3 — вихідні дні). Причому до розрахункового періоду травень увійде як повний місяць, а не частково з 4-го числа.
Як і раніше, виключаємо з розрахункового періоду час, коли працівник, згідно із законом, не працював і за ним заробіток:
— не зберігався (наприклад, час відпустки за свій рахунок, відпустки для догляду за дитиною до 3 (6, 16, 18**) років);
** Залежно від захворювання дитини.
— зберігався частково (наприклад, час простою, оплаченого з 2/3 окладу).
А ось час, не відпрацьований з інших поважних причин (наприклад, через повінь, пожежу, інші стихійні лиха, бойові дії, у зв’язку доглядом за членом сім’ї, який несподівано захворів, тощо), тепер залишатиметься в розрахунку і зменшуватиме середню зарплату працівника.
«Інші» виплати, які також обчислюються виходячи із середньої зарплати. Також ураховуємо, що якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня, то такий місяць включаємо до розрахунку як повний.
У загальному випадку розрахунковий період — 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулася подія, з якою пов’язана відповідна виплата (початок військової служби, відрядження, медобстеження, переведення на легшу роботу тощо).
У розрахунку беруть участь тільки фактично відпрацьовані робочі дні.
Якщо протягом таких двох місяців працівник не працював — беремо попередні два місяці як розрахунковий період.
Приклад 2. Працівник звільняється 31.12.2020 р. у зв’язку зі скороченням штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У день звільнення йому потрібно виплатити вихідну допомогу в розмірі середнього заробітку.
Розрахунковий період — жовтень — листопад 2020 року.
Припустимо, що працівник з 21 вересня і по день звільнення не працював, оскільки перебував у відпустці за свій рахунок. Тоді розрахунковий період — серпень — вересень 2020 року.
Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості та працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року зарплати, «іншу» середню можна обчислювати не за 2, а за 12 календарних місяців.
Виплати в розрахунку. Є зміни!
Тут спробували уніфікувати і спростити. Чи вийшло? Ну таке…
Відпустка і компенсація. У розрахунку беруть участь:
1) усі виплати, які входять до складу заробітної плати, за винятком тих, що перелічені в п. 4 Порядку № 100;
2) лікарняні/декретні.
«Інші» виплати. У розрахунку беруть участь усі виплати, які входять до складу заробітної плати, за винятком тих, що:
1) перелічені в п. 4 Порядку № 100;
2) нараховані за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (час виконання державних (громадських) обов’язків, відпускні, лікарняні, декретні, дні відрядження, оплачені за «середньою», тощо).
А ось порядок включення премій до розрахунку відпускної та «іншої середньої» змінився. Дивимося.
Зміни! Усі виплати відносимо до місяців, за які вони нараховані. Причому тепер це справедливо і для щомісячних премій, якщо за умовами преміювання ви їх нараховуєте в поточному місяці за попередній.
Окремо зупинимося на преміях та інших виплатах, нарахованих за 2 місяці або більший період. Для них абз. 3 п. 3 розд. III Порядку № 100 передбачений абсолютно новий порядок включення. Причому його слід застосовувати для всіх випадків розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100, у тому числі й для відпускних.
Викладений цей порядок у кращих традиціях написання нормативних актів і нагадує шифровку «Юстас Алексу». Ми наважимося припустити своє трактування цієї норми. Але в будь-якому разі тут останнє слово за Мінекономіки. Адже саме цьому відомству дано право роз’яснювати порядок розрахунку середньої за Порядком № 100 (ср. ).
На наш погляд, в абз. 3 п. 3 розд. III Порядку № 100 намагалися сказати таке. Якщо премія нарахована за 2 — 12 місяців, то її потрібно розподілити за місяцями, ЗА які вона нарахована, пропорційно фактично відпрацьованим у них робочим дням. До розрахунку «середньої» включаємо розподілені суми премії за місяці, що ввійшли до розрахункового періоду.
Аналогічно робимо і з винагородою за підсумками роботи за рік. Причому врахуйте, що вимога про те, що в розрахунку виплат за Порядком № 100 бере участь тільки винагорода, нарахована в поточному році за попередній рік, прибрали!
Тобто тепер винагорода «рік у рік» також у грі. І її включаємо до розрахунку за тими ж правилами, що й премії, нараховані за 2 і більше місяців.
Приклад 3. Працівник був прийнятий на роботу з 06.07.2020 р. (п’ятиденний робочий тиждень, субота і неділя — вихідні дні). З 28.12.2020 р. він іде в щорічну відпустку. У розрахунковому періоді (серпень — листопад 2020 року, відпрацьований повністю) йому нарахована премія за 3 квартал — 6000 грн.
Незважаючи на те, що премія за 3 квартал нарахована і за липень, цей місяць не входить до розрахункового періоду. Отже, потрібно визначити суму квартальної премії, яка візьме участь у розрахунку відпускних.
Серпнева частина премії дорівнює:
6000 грн : 62 роб. дн. х 20 роб. дн. серпня = 1935,48 грн,
де 62 роб. дн. — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у 3 кварталі, за який нарахована премія (20 роб. дн. липня + 20 роб. дн. серпня + 22 роб. дн. вересня).
Вереснева частина премії становитиме:
6000 грн : 62 роб. дн. х 22 роб. дн. вересня = 2129,03 грн.
У розрахунку відпускних премія за 3 квартал візьме участь у сумі:
1935,48 грн + 2129,03 грн = 4064,51 грн.
Ще приклад щодо винагороди за підсумками роботи за рік.
Приклад 4. Працівник, (п’ятиденний робочий тиждень, субота і неділя — вихідні дні) йде в щорічну відпустку з 28.12.2020 р. У розрахунковому періоді (грудень 2019 року — листопад 2020 року) йому нарахована винагорода за підсумками роботи у 2019 році в сумі 10000 грн.
До розрахункового періоду ввійшов тільки один місяць 2019 року, за який нарахована річна винагорода, а саме грудень 2019 року. Тому в розрахунку відпускних візьме участь тільки частина такої винагороди, що припадає на робочі дні грудня. Припустимо, що у 2019 році працівник фактично відпрацював 210 роб. дн., у тому числі 21 роб. дн. у грудні. Тоді в розрахунку відпускних винагорода за 2019 рік візьме участь у сумі:
10000 грн : 210 роб. дн. х 21 роб. дн. грудня = 1000,00 (грн).
Пам’ятаєте, вище ми говорили, що всі виплати враховують у тих місяцях, за які вони нараховані? Отже, якщо в подальшому (після того, як були розраховані відпускні або «інші» виплати) працівникові нарахують виплати за місяці, які ввійшли до розрахункового періоду, середню зарплату доведеться перерахувати.
Наприклад, нарахували і виплатили відпускні, а потім нарахували квартальну премію за місяці, які ввійшли до розрахункового періоду. Що ж, будь ласкавий, перерахуй середню зарплату, донарахуй і доплати працівникові відпускні. За кінцем року нарахували річну винагороду? Супер! Перерахуй відпускні знову.
Але! Не виключаємо, що Мінекономіки трактуватиме «преміальні» норми інакше. Тому не хвилюємося. Чекаємо на роз’яснення.
Розрахунок «середньої»
Тут без змін. Тому скажемо стисло.
Відпустка і компенсація. Середньоденну знаходимо так: заробіток у розрахунковому періоді ділимо на кількість календарних днів у розрахунковому періоді, за вирахуванням святкових і неробочий днів.
«Інші» виплати. Середньоденну (середньогодинну) зарплату знаходимо так: заробіток у розрахунковому періоді ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді.
Розрахунок з окладу. Є зміни!
Якщо в працівника в розрахунковому періоді немає заробітку, то середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з окладу (тарифної ставки) працівника. Причому, якщо оклад (тарифна ставка) менше мінімалки, середньоденну зарплату розраховуємо з мінзарплати на день обчислення.
Також ураховуємо зайнятість працівника. Якщо працівникові встановлено неповний робочий час, у розрахунок «середньої» оклад (мінзарплату) беремо пропорційно зайнятості.
Відпустка і компенсація. Середньоденну зарплату знаходимо так. Оклад (мінзарплату) множимо на 12 (місяців) і ділимо на кількість календарних днів, за вирахуванням святкових і неробочих днів, у 12-місячному розрахунковому періоді, що передує місяцю початку відпустки (виплати компенсації).
Приклад 5. Працівниця після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 3 років іде в щорічну відпустку з 28.12.2020 р.
Варіант 1. Оклад працівниці — 8000 грн. Зайнятість — повна.
У розрахунковому періоді немає заробітку. Оклад працівниці вище мінімалки. Середньоденна зарплата дорівнює:
8000 грн х 12 : (366 к. дн. - 11 к. дн.) = 270,42 грн/к. дн.
Варіант 2. Оклад — 4000 грн. Обіймає 0,5 штатної одиниці.
Оклад (4000 грн) нижче мінімалки, встановленої для грудня (5000 грн). У розрахунок беремо мінзарплату. При цьому враховуємо зайнятість працівниці. Середньоденна зарплата дорівнює:
5000 грн х 0,5 х 12 : (366 к. дн. - 11 к. дн.) = 84,51 грн/к. дн.
«Інші» виплати. Середньоденну зарплату знаходимо так. Оклад (мінзарплату) множимо на 2 (місяця) і ділимо на кількість робочих днів у 2-місячному розрахунковому періоді, що передує місяцю початку події, з якою пов’язаний розрахунок, за графіком роботи підприємства.
Приклад 6. Працівник, який був прийнятий на роботу з 7 грудня 2020 року, 28 грудня поступив на військову службу. Режим його роботи — п’ятиденний робочий тиждень, субота і неділя — вихідні дні. Оклад працівника — 4500 грн. Зайнятість повна.
Оклад (4500 грн) нижче мінімалки, встановленої для грудня (5000 грн). У розрахунок беремо мінзарплату.
Середньоденна зарплата дорівнює:
5000 грн х 2 міс. : (21 роб. дн. + 21 роб. дн) = 238,10 грн/роб. дн.,
де 21 — кількість робочих днів у жовтні та листопаді згідно з графіком роботи підприємства.
Ось і всі основні зміни. Але ми це питання тримаємо на контролі і надалі будемо прояснювати ті чи інші моменти, з ним пов’язані.
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)