Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, січень, 2020/№1
Друкувати

Зберігання пального: що нового в ліцензуванні?

Шевчук Михаил, налоговый эксперт
На зберігання пального потрібна ліцензія. Не важливо, є чи ні місце зберігання акцизним складом. Не важливо, який обсяг зберігається. Виняток — зберігання пального в паливних баках транс­портних засобів / технічному обладнанні / пристроях*. Це питання поставило «на вуха» всіх, хто так чи інакше пов’язаний з використанням пального в госпдіяльності. Першою спробою зняти напруженість було відстрочення 500-тисячного штрафу до кінця 2019 року. Зараз проаналізуємо другу порцію лібералізму.

* Детальніше про це ви могли прочитати, зокрема, в статті «Зберігання пального в баку — без ліцензії!» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 34).

Штрафне відстрочення, спрощення для «власного споживання»

1. Зміни передбачені Законом № 391**. Набрали чинності з 29.12.2019 р.

** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» від 18.12.2019 р. № 391-IX.

2. У Законі № 481*** тепер прямо прописано, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно в споживчій тарі до 5 л, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або на зберігання пального не отримують.

*** Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

Простежується синхронізація з нормами ПКУ, яку податківці хаотично проводили самостійно і раніше. Тільки ось у ПКУ йдеться про «до 5 л (включно)» .

Таким чином, уже поза всяким сумнівом: якщо суб’єкт господарювання придбав пальне в споживчій тарі місткістю до 5 л, зберігати його можна в цій тарі без ліцензії на зберігання.

3. Для тих випадків, коли ліцензія на зберігання пального все-таки потрібна, але суб’єкт господарювання зберігає лише пальне, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для власного споживання або промислової переробки, процес отримання ліцензії істотно спрощений.

Таким суб’єктам не доведеться подавати жодних інших документів, крім заяви на отримання ліцензії.

Такі суб’єкти господарювання в заяві зазначають, що використовують пальне для потреб власного споживання або переробки, загальну місткість резервуарів, які використовуються для зберігання пального, та фактичне місце розташування резервуарів/ємностей.

Але якщо суб’єкт господарювання з такою ліцензією надаватиме послуги зі зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізації пального іншим особам, на нього чекає такий же штраф, як за зберігання пального без ліцензії (500 тис. грн.).

4. Плата за видачу дубліката ліцензії на зберігання пального (отримуємо в разі втрати або пошкодження ліцензії) становить 780 грн.

5. Відстрочення щодо штрафу, передбаченого ст. 17 Закону № 481 за зберігання пального без відповідної ліцензії, продовжене до 31.03.2020 р.

Знову ж таки, чималий адмінштраф за діяльність без ліцензії за ст. 164 КпАП ніхто не скасовував і не призупиняв.

Ні до, ні після

Важливо! Ні до змін, ні після не потрібна ліцензія на зберігання, якщо:

те, з чим ми маємо справу, взагалі не є пальним у розумінні Закону № 481. Орієнтуємося на термін «пальне» з п.п. 14.1.1411 ПКУ (про це прямо говорить ст. 1 Закону № 481). Фіскали в листі ГУ ДФС у Львівській обл. від 04.06.2019 р. № 2541/ІПК/10/40.2-17, наприклад, зазначають, що НЕпальним точно є: масла трансмісійні, редукторні, гідравлічні (коди 2710 19 87 00, 2710 19 99 00, 2710 19 83 00 за УКТ ЗЕД), масла моторні (код 2710 19 81 00), мастила (код 2710 19 85 00), гальмівні рідини гідравлічні (код 3819 00 00 90), антифриз (коди 3820 00 00 00 — 3820 00 00 90), освіжувачі повітря та інші автомобільні миючі та дезинфікуючі засоби (коди 2710 19 87 00, 2710 19 99 00, 2710 19 83 00, 2710 19 81 00, 2710 19 85 00). Від себе додамо, що таким НЕпальним є також газ для заправлення запальничок в ємностях не більше 300 см3 (код 3606 10 00 00) тощо. Річ у тому, що коди вищезгаданих товарів не згадуються в п.п. 215.3.4 ПКУ.

Водночас до пального належать, серед іншого (!), уайт-спірит (код 2710 12 21 00), метиловий спирт (код 2905 11 00 00), а також деякі види автохімії, а саме очисні засоби (код 3811 90 00 00);

Проте не чистий уайт-спірит, а розчинник на його основі (код 3814 00 90), або автохімія на основі мастильних матеріалів, яка видаляє іржу, але класифікується під кодами 3403 19 90 10, 3403199010, 3403 99 10 00, 3403 99 00 10, 3405 30 00 90 за УКТ ЗЕД, це вже не пальне, оскільки в переліку з п.п. 215.3.4 ПКУ такого коду немає.

— пальне зберігається лише в транспортних засобах / технічному обладнанні / пристроях (пересувних цистернах), оскільки ці резервуари не є нерухомим майном і не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно із Законом № 481 (ІПК ДПСУ від 04.10.2019 р. № 608/6/99-00-04-01-01-15/ІПК);

— якщо в суб’єкта господарювання є ліцензія на оптову або роздрібну торгівлю (чи на виробництво). У такому разі зберігання пального в місцях торгівлі (чи виробництва) він може здійснювати без отримання ліцензії на зберігання.

Ще не таке буде

На закінчення скажемо, про ще одну порцію лібералізму — заплановану законопроєктом від 19.09.2019 р. № 1209-1 (друге читання заплановане на 14 — 17 січня). Ним передбачається взагалі вивести з-під ліцензування місця зберігання пального, які використовуються суб’єктами господарювання, загальна місткість ємностей яких не перевищує 200 л і які не реалізують пальне з місця роздрібної торгівлі. Але, знову-таки, поки що це тільки законопроєкт, майбутня доля якого непередбачувана.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам