Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2020/№29
Друкувати

Послуги — на спрощенці, оплата — на загальній системі: нюанси

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
Ситуація. У 2019 році підприємство було на єдиному податку групи 3, надало послуги на 100 тис. грн у грудні 2019 року, але оплату за ці послуги отримало в січні 2020 року. Із січня підприємство перейшло на загальну систему оподаткування, ставши платником податку на прибуток. Які податки повинне заплатити підприємство (і чи повинно) з отриманої оплати 100 тис. грн за послуги, надані у 2019 році?

Раніше платник, який потрапив в описану ситуацію, дійсно отримував непоганий «бонус» . Дивіться: як єдиноподатник, він не відображав єдиноподаткового доходу (адже оплати в період перебування на загальній системі не отримав). Зате відображав дохід у бухобліку (пп. 10 — 14 П(С)БО 15).

Будучи платником податку на прибуток й отримавши оплату раніше наданих послуг, підприємство вже не відображає дохід у бухгалтерському обліку (адже зробило це раніше), а відображає тільки погашення дебіторської заборгованості.

Коригування, що передбачає збільшення фінрезультату до оподаткування, яке раніше містилося у п.п. 140.5.12 ПКУ, формально стосувалося тільки високодохідних платників і малодохідних «невідмовників» від різниць. Цей факт, судячи зі скасованої нині консультації в розділі 102.11 ЗІР, визнавали й податківці.

А колишній єдиноподатник, дуже малоймовірно, міг отримати дохід понад 20 млн грн за підсумками минулого року (враховуючи те, що минулого року для єдиноподатників групи 3 був установлений граничний обсяг доходу лише 5 млн грн).

Тобто якщо платник сам не підписував собі «вирок» у вигляді застосування різниць згідно із розд. ІІІ ПКУ, то формально коригувати в такому разі фінрезультат до оподаткування він не був зобов’язаний.

Фактично такі операції вислизали з-під оподаткування .

Хоча обережні платники вважали за краще в ці ігри не грати та все одно показували цю різницю.

Закон № 466*, що набрав чинності з 23.05.2020 р., виправив такий стан справ.

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX. Його «прибуткові» новації ми аналізували у статті «Податкова реформа — 2020: податок на прибуток» журналу «Бухгалтер 911», 2020, № 22.

Тепер аналогічна різниця передбачена п. 41 підрозд. 4 розд. XX ПКУ. А це означає, що застосовувати її зобов’язані і низькодохідні платники. Причому незалежно від рішення застосовувати/не застосовувати податкові коригування.

При цьому формально, якщо оплата надійшла до 23 травня, низькодохідний платник «проганяти» її через різницю не зобов’язаний. Але тут радимо бути обережними та отримати письмову індивідуальну податкову консультацію від податківців.

Наостанок нагадаємо, що положення п. 41 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, як і раніше (як і п.п. 140.5.12), не поширюються на платників, які були єдиноподатниками групи 4. Це й логічно, адже підхід до оподаткування для них принципово інший.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам