Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, червень, 2020/№25
Друкувати

Реформований податок на прибуток: роз’яснюють податківці

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
Закон № 466* неабияк зачепив порядок оподаткування податком на прибуток підприємств**. ДПСУ не залишила це без уваги й видала лист від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі — лист), у якому виклала своє бачення цих змін. Давайте ж розглянемо те корисне, що є в цьому документі.

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX.

** Детальніше про що ви могли прочитати в статті «Податкова реформа — 2020: податок на прибуток» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 22).

Щодо нерезидентських доходів звітність — раз на рік. Стосується це «особливих» платників податку на прибуток, якими в разі виплати доходів (прибутків) нерезидентам із джерелом їх походження з України стають єдиноподатники (юр- і фізособи), ФОП-загальносистемники та «незалежні професіонали». Звітувати (шляхом подання додатка ПН і «прибуткової» декларації) в разі виплати таких доходів у 2020 році їм доведеться тільки за підсумками року.

Сумніви могли виникнути у зв’язку з тим, що зміни до п. 137.5 ПКУ, якими для таких суб’єктів передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток, наберуть чинності тільки з 01.01.2021 р. Але ДПСУ ці сумніви розвіяла!

Перелік доходів нерезидентів з 23 травня поповнився, і з 1 липня буде доповнений ще однією новою позицією.

Аудиторський звіт податківцям — з наступного року. Точніше, зі звітності за 2020 рік, яка подаватиметься у 2021 році. Підприємства, яких Закон про бухоблік зобов’язує оприлюднювати річну фінзвітність, уперше зобов’язані подавати аудиторський звіт разом із річною фінзвітністю податківцям тільки за 2020 рік — не пізніше 10.06.2021 р. Тобто в цьому році не потрібно було цього робити у зв’язку із пізнім набранням чинності Законом № 466. Гарна позиція головного податкового відомства!

Річний дохід 40 млн грн: незастосування різниць і річний звітний період із 2021 року. У цьому питанні ДПСУ займає позицію, яка повністю відповідає озвученій нами раніше. Нагадаємо, платники податку, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн:

— прийняти рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на всі різниці***, визначені відповідно до положень розд. III ПКУ, зможуть тільки в декларації за 2020 рік;

*** Крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

— застосовувати річний податковий (звітний) період зможуть тільки у 2021 році.

У цьому році річний податковий (звітний) період застосовують платники, у яких річний дохід за 2019 рік не перевищував 20 млн грн.

Виробники сільгосппродукції: welcome на особливий звітний період. Уже з 01.07.2020 р. виробники сільгосппродукції зможуть застосовувати особливий звітний (податковий) період: 01.07.х0 — 30.06.х1 року.

Для цього достатньо подати «прибуткову» декларацію за І півріччя 2020 року.

А ось про право високодохідних виробників сільгосппродукції, які не бажають звітувати таким чином, подавати тільки річні декларації, податківці умовчують. Але це той випадок, коли від їх волі вже нічого не залежить. Річний період для таких платників відкрито п.п. «б» п. 137.5 ПКУ. Такі платники, навіть якщо подавали декларацію за І квартал, цілком можуть наступну подати вже за підсумками 2020 року.

Виробничий метод: та хоч… з 1 квітня! І це не першоквітневий жарт: навіть якщо на об’єкт основних засобів з початку року амортизацію нараховували іншим методом, за ІІ квартал у податковому обліку його можна амортизувати вже з використанням виробничого методу. Але для цього необхідно провести інвентаризацію цих основних засобів «заднім числом» станом на 01.04.2020 р.

У результаті такої інвентаризації може виникнути різниця, яку доведеться обліковувати як окремий об’єкт і амортизувати протягом 3 років (12 кварталів).

Учора — по 6, сьогодні — по 20. Про зміну вартісного критерію для основних засобів у податковому обліку ви вже знаєте. ДПСУ підтверджує, що нова «планка» застосовується до активів, які вводяться в експлуатацію з 23.05.2020 р. А основні засоби, введені в експлуатацію до 23.05.2020 р., продовжують амортизувати в податковому обліку у звичайному режимі, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 тис. грн.

Прискорена амортизація — із І півріччя. Починаючи зі звітного періоду І півріччя можна нараховувати амортизацію основних засобів груп 3, 4, 5 і 9 прискореним методом, передбаченим п. 431 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Причому фактично й амортизація, нарахована за І квартал, може бути перерахована згідно з цими правилами. На це ДПСУ вказувала в ІПК від 12.06.2020 р. № 2410/6/99-00-05-05-02-06/ІПК (ср. ).

Податкові різниці****. Цінне в цьому листі те, що ДПСУ розповіла, у яких рядках платникам бажано приводити новоприбулі різниці.

**** Детальніше про зміни, що торкнулися їх, ви могли прочитати у підрозділі «Податкові різниці» статті «Податкова реформа — 2020: податок на прибуток» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 22).

Відображення податкових різниць у декларації з податку на прибуток

Зміст різниці

Якою нормою ПКУ передбачена

Рядок додатка РІ до декларації

Зменшуючі різниці, тобто фінрезультат до оподаткування зменшується на:

суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 % протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до п.п. 39.2.1.2 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів)

140.4.3

Будь-який зручний

«зменшуючий»

рядок*

суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податків, що реорганізується шляхом:

— приєднання, злиття, перетворення в періоді затвердження передавального акта;

— поділу, виділення в період затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом

140.4.5

3.2.4

Збільшуючі різниці, тобто фінрезультат до оподаткування збільшується на:

суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неотриманого доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері ЗЕД, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізосіб, які є платниками ПДФО), та на користь платників податків, що оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства

140.5.11

3.1.11

на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети

140.5.15

Будь-який зручний

«збільшуючий»

рядок*

* Те, що сума нової різниці відображена саме в цьому рядку декларації, повинно бути зазначено в спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Це далеко не всі різниці, які «зачепило» податковою реформою.

Але оскільки деякі різниці були просто змінені (а раніше вони існували), то й рядки для них у додатку РІ вже є.

Податок на репатріацію: заповнюємо додаток ПН. Податківці роз’яснили, як заповнювати цей додаток у випадку, якщо дохід виплачується нерезиденту в негрошовій формі або податок не був утриманий під час виплати нерезиденту доходу.

Для цього в п.п. 141.4.2 ПКУ наведена спеціальна формула:

Пс = СД х 100 : (100 - СП) - СД;

де Пс — сума податку до сплати; СД — сума виплаченого доходу; СП — ставка податку на репатріацію.

ДПСУ зазначає, що в таблиці 1 додатка ПН потрібно наводити:

— у колонці 3 — суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням зазначеної формули, яка дорівнює добутку СД х 100 : (100 - СП);

у колонці 6 — правильна сума податку (показник Пс).

Постійні представництва нерезидента: подаємо загальну декларацію! Причому вже за звітний період І півріччя 2020 року.

Форми розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544, більше подавати не потрібно.

Річ у тому, що форми розрахунків перестали бути актуальними: згідно з п.п. 141.4.7 ПКУ з 23 травня діє єдиний порядок оподаткування, згідно з яким постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до ст. 39 ПКУ.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам