Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, жовтень, 2020/№44
Друкувати

Штрафи за ф. № 20-ОПП

Шевчук Михаил, налоговый эксперт
Повідомлення за формою № 20-ОПП — специфічна форма. У статті, що пропонується до вашої уваги, розглянемо питання, пов’язані з відповідальністю за її неподання. Протягом якого строку платник податків, що допустив порушення, перебуває «в зоні ризику»? Як на стан справ впливають мораторій на перевірки та звільнення від відповідальності за деякі податкові порушення? Давайте розберемося!

Що почому? За порушення, пов’язані з поданням ф. № 20-ОПП, ДПСУ традиційно погрожує застосуванням штрафу згідно з п. 117.1 ПКУ (категорія 116.12 ЗІР).

Ним установлена відповідальність за

«неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ».

Уважно прочитавши склад правопорушення з ПКУ, можна дійти висновку, що позиція ДПСУ про застосування цього штрафу щодо ф. № 20-ОПП, скажімо так, має слабкі місця .

По-перше, ПКУ не встановлює строків для подання ф. № 20-ОПП. Вони закріплені в Порядку № 15881.

1 Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

По-друге, в цій формі все-таки немає облікових даних платника. А ось узяття на облік на підставі ф. № 20-ОПП відбувається тільки у визначених випадках. Тобто тоді, коли платнику потрібно стати на облік за неосновним місцем обліку.

Крім того, якщо ви в цьому випадку подали ф. № 17-ОПП, то про штраф за п. 117.1 ПКУ за неподання ф. № 20-ОПП, вважаємо, вже говорити не можна.

Нагадаємо: ф. № 20-ОПП та ф. № 17-ОПП взаємозамінні. Якщо вам потрібно стати на облік за неосновним місцем обліку, то можна це зробити через подання як першої форми, так і другої.

Але хоч би там що, на практиці штраф іноді застосовують .

Розмір штрафу згідно з оновленою редакцією2 п. 117.1 ПКУ становить: на самозайнятих осіб (у тому числі ФОП) — 340 грн, а на юросіб31020 грн.

2 У межах податкової реформи-2020, тобто Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX.

Неусунення таких порушень або ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юросіб32040 грн.

3 Відокремлені підрозділи юрособи або юрособу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність.

Строк давності: що з «точкою відліку»? За відсутністю альтернатив граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення, пов’язані з поданням ф. № 20-ОПП, визначають згідно з п. 114.1 ПКУ (ср. ). Він велить орієнтуватися на строки давності для нарахування податкових зобов’язань, визначені ст. 102 ПКУ, тобто 1095 днів.

Добре. Але з якої дати потрібно починати відлічувати цей строк у цьому випадку? Адже ст. 102 ПКУ бере за орієнтир останній день граничного строку подання податкової декларації/звіту4 та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

4 А якщо податкова декларація була подана пізніше — день її фактичного подання.

Біда в тому, що ф. № 20-ОПП не є декларацією, тому одинадцятий день з моменту створення, закриття чи зміни даних про об’єкт тут ключової ролі формально не відіграє. Граничний же строк сплати грошового зобов’язання зі зрозумілих причин сюди теж «не приліпиш».

Як же бути? ДПСУ (консультація в категорії 116.12 ЗІР) визнає правомірність застосування строку 1095 днів.

До строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання / несвоєчасне подання повідомлення за ф. № 20-ОПП, застосовуються строки позовної давності, визначені Податковим кодексом України для нарахування податкових зобов’язань.

Але при цьому податківці теж нічого не говорять про особливості визначення дати, з якої повинен починатися відлік 1095 днів у цьому випадку.

На цьому фоні, за відсутності кращого варіанта, приходимо до точки відліку «одинадцятий день з моменту створення, закриття чи зміни даних про об’єкт» (базовий строк подання ф. № 20-ОПП).

Знову ж таки пам’ятаємо, що хоча податківці зараз у проведенні перевірок поки обмежені («карантинним» перевірочним мораторієм), але й строки давності поки теж «стоять на паузі»/їх перебіг на період карантину призупинено (п. 522 розд. 10 підрозд. ХХ ПКУ).

Карантинні нюанси. По-перше, слід зауважити, що згідно з п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено штрафну «амністію» за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 р. по останній календарний день місяця завершення карантину, — за винятком деяких випадків, до яких той, що розглядається нами, не належить.

У роз’ясненні в категорії 116.12 ЗІР ДПСУ визнає, що відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) ф. № 20-ОПП у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, не застосовується.

Але ми б не поспішали сприймати роз’яснення головного податкового відомства занадто буквально. Дуже ймовірно, що податківці не штрафуватимуть лише за неподання (несвоєчасне подання) ф. № 20-ОПП стосовно об’єктів оподаткування, для яких 10-денний строк на повідомлення податковою настав саме під час карантину. Точніше, з 1 березня цього року по останній місяць карантину (включно).

І навряд чи погодяться, що ви без штрафів повідомите про всі ваші об’єкти оподаткування, якщо раніше цього не зробили. Хоча згадана консультація ніби як і не надто категорична.

По-друге, згідно з п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період з 18.03.2020 р. по останній день місяця завершення карантину встановлено мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок. Знову ж таки за винятком деяких випадків, але, як і в попередньому випадку, які прямо не стосуються ситуації, що цікавить нас.

А виявити порушення без проведення перевірки — те ще завдання.

У безперевірочному способі виявлення подібних порушень є одна заковика. Для того щоб виявити порушення, потрібно знати:

1) що в платника є які-небудь об’єкти, щодо яких потрібно подати ф. № 20-ОПП;

2) коли ці об’єкти з’явилися (щодо них відбулися зміни / вони закрилися).

Проаналізувати ці питання в ході камеральної перевірки теоретично можливо, але тільки щодо обмеженого переліку об’єктів (наприклад, щодо нерухомості).

А оскільки цей метод не всеосяжний, то, як показує судова практика, якщо й застосовують штрафи за ст. 117 ПКУ, то тільки за результатами перевірки.

А більшість перевірок поки залишаються під забороною.

Але не варто сильно розслаблятися! Голова ДПСУ повідомив5, що на листопад-грудень 2020 року заплановано 812 перевірок на загальну суму ризиків понад 5 млрд грн. Це можливо завдяки тому, що КМУ не так давно надали право «в ручному режимі»

5 tax.gov.ua/media-tsentr/novini/437762.html

«скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19»6.

6 Подробиці — у статті «Кабміну — владу над «карантинними» обмеженнями та пільгами» в журналі «Бухгалтер 911», 2020, № 41.

Хоча навряд чи метою цих перевірок буде виявлення злісних порушників подання ф. № 20-ОПП.

Сувора судова практика. Розглянемо гучну справу (постанова Верховного Суду від 21.07.2020 р. у справі № 826/14197/177), у ході якої сторона, що провинилася, була оштрафована на… 215220 грн.

7 reyestr.court.gov.ua/Review/90590728

А полягало порушення саме в неподанні ф. № 20-ОПП. Причому, як можна здогадатися, дивлячись на суму штрафу, застосований він був окремо за кожне повідомлення, яке слід було подати. Усього об’єктів (у цьому випадку це були центри приймання й обслуговування клієнтів), повідомлення на які не були подані, було 422.

Штраф за кожне неподане повідомлення становив 510 грн, тобто виходячи зі старого розміру штрафу, який був установлений до 23.05.2020 р.

Важливим у цьому рішенні ВС є те, що в ньому на ділі продемонстрована дія правила п. 115.1 ПКУ, згідно з яким при вчиненні платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо. Тобто штраф може «прилетіти» взагалі кратно кількості об’єктів, щодо яких не подана інформація .

В той же час прямо це із формулювання п. 117.1 ПКУ не випливає (як, наприклад, із п. 120.1 ПКУ). Швидше, випливає зворотне. Тому рішення суду дивує. За інших обставин податківці часто застосовують тільки один штраф за абз. 1 п. 117.1 ПКУ за всю сукупність об’єктів. Зокрема, так було в постановах Сьомого апеляційного адмінсуду від 20.02.2020 р. у справі № 560/2764/19, Другого апеляційного адмінсуду від 20.05.2020 р. у справі № 520/10367/19 і від 18.02.2020 р. у справі № 520/6549/198.

8 reyestr.court.gov.ua/Review/87799094, reyestr.court.gov.ua/Review/89405431, reyestr.court.gov.ua/Review/87754806 відповідно.

Тому висока ймовірність того, що за інших обставин штраф усе-таки застосують один (знову ж таки, якщо йдеться не про порушення, вчинене під час карантину, яке взагалі амністується).

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам