Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2020/№37
Друкувати

Нетипове повернення авансу: як скласти РК?

Сумцова Ольга, налоговый эксперт
Ситуація. Підприємство склало податкову накладну (ПН) на отриманий від покупця частковий аванс за товар. Потім відбулося 100 % відвантаження товару (складено другу ПН). Але потім за домовленістю сторін отриманий аванс був повернений назад покупцеві як помилково перерахований. За відвантажений товар розрахунок буде здійснено пізніше. Як у цьому випадку скласти РК?

Особливість цієї ситуації полягає в тому, що аванс за товар повністю повернено. При цьому друга подія — відвантаження товарів — відбулася. Оскільки відвантаження товару було, а аванс повернено, то передбачається, що пізніше має бути перерахована 100 % оплата за відвантажений товар. А отже, відвантаження товарів після повернення авансу перетворюється вже на першу подію за операцією. А оскільки ця подія в нашому випадку відбулася в 100 % обсязі (відвантаження товару відбулося в повному обсязі), а ПН на відвантаження складено на не охоплену авансом частину, то таку «відвантажувальну» ПН складено некоректно. Тому в цьому випадку слід повністю обнулити «помилкову» ПН на відвантаження (складену на не охоплену авансом частину) і скласти тією ж датою, що й «помилкова» відвантажувальна ПН — нову правильну ПН на 100 % відвантаження.

Варіант скласти до ПН на відвантаження просто коригувальний РК (яким додається кількість) з кодом причини 102 «зміна кількості» дуже ризикований. Є велика ймовірність, що податківці не визнають податковий кредит у покупця за такою ПН. Так, у категорії 101.15 ЗІР податківці на запитання: як виправити помилку, допущену в гр. 6 (кількість (об’єм, обсяг)) ПН, відповідають, що потрібно скласти РК плюс нову ПН.

«1) на дату виявлення помилки складає РК кількісних і вартісних показників до ПН, в табличній частині якого зі знаком «—» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;

2) складає нову податкову накладну, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця».

Слід врахувати, що в будь-якому разі в постачальника податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ мають бути нараховані в повному обсязі (100 %) на дату відвантаження товару. Інакше ПЗ періоду будуть занижені. І РК на зміну кількості в цьому випадку (якщо теоретично припустити, що ми його складатимемо) теж повинен складатися датою відвантаження товару (тобто тією датою, якою складено відвантажувальну ПН на не покриту авансом частину). «Плюс» варіанта з РК — якщо помилку виявлено через час, то штраф за несвоєчасну реєстрацію обчислюватиметься виходячи з «донарахованої» таким РК суми ПДВ. Але з 1 березня по останній календарний день місяця закінчення карантину для штрафів установлено мораторій — п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. У тому числі для штрафів за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН/РК. Тож для продавця в період карантину варіант виправлення помилки не такий принциповий. А ось для покупця варіант виправлення помилки в кількості за допомогою РК загрожує втратою податкового кредиту. Тому найбезпечніший варіант у цьому випадку — це:

— на дату повернення авансу скласти РК до першої «авансової» ПН з кодом причини «103», тобто повністю «обнулити» її;

— на дату повернення авансу скласти РК (з кодом причини «103») до другої «відвантажувальної» ПН і повністю «обнулити» її. Плюс скласти датою відвантаження (тобто тією ж датою, що й первісна відвантажувальна ПН) «правильну» ПН на 100 % відвантаження.

фото автора У фокусі
Дмитро Костюк Звіт з ЄСВ ФОП – 2020: приклад заповнення...
309448 352
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд