«Порожні» декларації з ПДВ: подавати чи не подавати?

«Порожні» декларації з ПДВ дійcно можна не подавати. Але за умови, що у звітному періоді (п. 49.2 ПКУ, п. 9 розд. III Порядку № 21*):

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

— відсутній об’єкт оподаткування ПДВ;

— немає інших показників, що підлягають декларуванню. Зверніть увагу: якщо в поточному періоді немає операцій, але є «перехідний» залишок від’ємного значення з ПДВ попереднього/попередніх періодів, то декларацію треба подавати. Вона не може вважатися «порожньою», адже є такий показник до декларування, як від’ємне значення.

Можливість не подавати «порожні» декларації підтверджують і податківці (лист ДПСУ від 23.07.2020 р. № 3014/ІПК/99-00-05-06-02-06) (див. врізку).

Але немає правил без винятків. Так, платники, що мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, зобов’язані надавати податкові декларації за кожний звітний період незалежно від того, провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді чи ні (п. 49.2¹ ПКУ). І судячи з усього, мова йде не лише про акцизні декларації.

Далі — практичні ситуації з життя.

Якщо йдеться про ПК, право на який надає податкова накладна (ПН), то можна. Адже п. 198.6 ПКУ дозволяє відображати ПК не лише в періоді виникнення права на нього, але й у будь-якому іншому періоді протягом 1095 днів з дати складання ПН/РК**. Тому якщо ви скористалися своїм правом відкласти ПК на наступні періоди, то й обов’язку декларувати такий ПК в поточному періоді у вас немає. Тобто якщо інших показників в декларації немає — її можна не подавати.

** У планах законодавців — скоротити цей строк. Детальніше див. у статті «Сплеск активності» ВРУ: дайджест податкових законодавчих ініціатив» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 24).

Але! Зверніть увагу: якщо за «відкладеною» ПН повинні нараховуватися «компенсуючі» ПЗ (за п. 198.5 ПКУ або п. 199.1 ПКУ), то, якщо вже виникло право на ПК, «відкласти» нарахування «компенсуючих» ПЗ до періоду відображення ПК не можна. Адже попри те, що п. 198.6 ПКУ дозволяє покупцеві формувати ПК протягом 1095 днів з дати складання ПН, п. 198.5 ПКУ такого перенесення для нарахування ПЗ не передбачає. У такому разі декларування компенсуючих ПЗ і, відповідно, подання декларації не уникнути.

Також якщо підставою для ПК були «документи-замінники» ПН з п. 201.11 ПКУ (транспортні квитки, рахунки, чеки) — за ними відкладати податковий кредит на наступні періоди не можна). Тому ПК повинен відображатися в декларації в періоді його виникнення.

З одного боку, ряд. 10.4 не впливає на об’єкт оподаткування ПДВ. Але враховуючи, що формою декларації передбачено, що безПДВшні придбання на митній території України повинні відображатися в декларації з ПДВ (у ряд. 10.4), то виникають показники до декларування. Тобто декларацію треба подавати.

За правилами — можна. Жодних особливостей для платників-«новачків» не передбачено.

У цьому випадку додатки до декларації подавати не треба. Згідно з п. 11 розд. III Порядку № 21 додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню в таких додатках.

Неподання «порожньої» декларації vs блокування ПН

Варто врахувати, що неподання податківцям податкової звітності з ПДВ за два останніх звітних періоди (якщо вона повинна подаватися) є підставою для включення платника до когорти ризикових платників ПДВ (критерій 6 Критеріїв ризиковості платника***). А це загрожує блокуванням усіх його ПН/РК (за винятком тих, які випадають з під моніторингу). Так, якщо показників для декларування не було, включити платника до ризикових за цим критерієм фіскали не мають права. Але чи будуть податківці розбиратися з тим, повинен чи не повинен був подавати декларацію платник ПДВ при ухваленні рішення про включення його до когорти ризикових — невідомо .

*** Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.

Ризики, пов’язані з неподанням декларації

Трапляються ситуації, коли платники, що не подали «порожні» декларації, потім виявляють, що показники для декларування все-таки були. У такому разі:

— якби була подана «порожня» декларація, то можна було б подати УР до такої декларації;

— якщо декларацію не подали, то можливі такі варіанти:

1) подати «порожню» декларацію і сплатити штраф як за несвоєчасне подання декларації, а після — до неї подати УР зі сплатою 3 %-го «самоштрафу»;

2) подати відразу заповнену декларацію (з виявленим не відображеним показником). Але треба буде тоді теж платити штраф як за несвоєчасне подання декларації. І якщо така помилка призвела до виникнення об’єкта оподаткування (показника ряд. 18), є небезпека отримати ще і штраф згідно зі ст. 124 ПКУ за несвоєчасну сплату (його розмір буде більше «самоштрафу»).