Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2021/№34
Друкувати

Заперечення до акта податкової перевірки. Що? Де? Коли?

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
У якому вигляді треба подавати заперечення до акта перевірки? Чи передбачена для цього спеціа­льна форма або можна скласти в довільному вигляді (наприклад, у вигляді листа на фірмовому бланку)? Відповідям на ці питання присвячена стаття, яку ми зараз пропонуємо до вашої уваги!

Подання заперечень

Перше, що треба знати: відмова від підписання акта перевірки — це не вихід. Річ у тому, що відмова в підписанні або в отриманні акта не заважатиме податківцям застосувати штраф і провести донарахування. Про це говорять пп. 86.3, 86.4, 86.6 ПКУ.

У разі незгоди з висновками акта перевірки підписуйте такий акт із запереченнями. Можна, коли підписуєте акт, писати відразу фразу на зразок:

«З висновками акта не згодні. Заперечення до акта будуть представлені в строки, встановлені ПКУ».

Хоча в тому ж акті виїзної документальної планової/позапланової податкової перевірки цей момент уже спеціально врегульований. За наявності заперечень (зауважень) посадових осіб платника податків до акта перевірки зазначається таке:

«З висновками перевірки та (або) фактами та даними, викладеними в акті перевірки, не згоден. У порядку та строки, встановлені пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, будуть подані до контролюючого органу, який проводив перевірку, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені _________________________найменування платника податків) у податковій звітності».

І далі — підписи директора та головного бухгалтера.

Передбачено подання заперечень і до довідки, складеної за підсумками перевірки. Але враховуючи те, що останню складають у разі відсутності порушень, особливого сенсу в запереченнях до такої довідки ми не бачимо.

Хоча зауважимо, що заперечення можна висувати не лише до висновків перевірки, але й до фактів і даних, викладених в акті (довідці) перевірки.

Відразу дамо відповідь на запитання з преамбули: спеціально затвердженої форми для складання заперечень до акта не передбачено. Водночас у запереченнях треба зазначити реквізити акта перевірки та посадової особи — платника податків.

Пункт 86.7 ПКУ говорить про подання разом із запереченнями й додаткових документів та пояснень. Зокрема, але не виключно, документів, що підтверджують:

— відсутність вини;

— наявність пом’якшувальних обставин (перераховані в ст. 1121 ПКУ. Якщо такі є, штраф зменшується наполовину — п.п. 113.6 ПКУ. Стосується тільки штрафів із ПКУ);

— наявність обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ (наявність тієї ж письмової ІПК, а також інших, перерахованих у п. 112.8 ПКУ. Стосується не лише штрафів із ПКУ, але й тих же РРО-штрафів).

Схоже, що при камеральній перевірці виключно за допомогою цих документів доведеться доводити обставини, що виключають або пом’якшують відповідальність, оскільки по-іншому перевіряючі ніяк самі про них не дізнаються*. Та й при інших перевірках, у тому числі за допомогою заперечень, додаткових документів і пояснень, можна підтвердити чи відсутність вини, чи наявність пом’якшувальних обставин або обставин, що звільняють від штрафів.

* Вам може бути корисною стаття «Як податківці доводитимуть вину й умисел платника податків» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 28).

Подають такі заперечення та документи до податкової платника, що проводила перевірку. Відведено на це 10 роб. дн. із дня, наступного за днем отримання акта.

Такі заперечення, документи та пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.

Відправити заперечення можна поштою чи подати до канцелярії особисто. При цьому краще зробити два примірники. Коли подаватимете документи через канцелярію, то не забудьте простежити, щоб на вашому примірнику поставили позначку про приймання документів (штампик). Якщо надсилаєте поштою, то відправляйте рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення.

Розгляд заперечень

Матеріали перевірки (акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи та пояснення) повинна розглядати спеціальна комісія з питань розгляду заперечень. Вона є постійно діючим колегіальним органом податкової. На розгляд матеріалів перевірки комісії відведено 10 роб. дн., наступних за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень.

Платникові податків при цьому повинні направити відповідь у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (або в електронному**, або в паперовому вигляді — рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи особисто вручити платникові (його представникові) податків).

** Цікаві деталі знайдете в статті «Електронне листування з податківцями: що врахувати?» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 23).

Важливо, що згідно з п.п. 86.7.3 ПКУ платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки (особисто або через свого представника). Для цього контролюючий орган повинен повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки.

Таке повідомлення направляють платнику податків протягом 2 роб. дн. з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за 4 роб. дн. до дня їх розгляду.

Безпосередньо при розгляді матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові/усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника (його представника), повідомленого про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду.

При розгляді матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень, зокрема:

1) розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також установлені при розгляді наданих платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження.

Зокрема, комісія розглядає обставини, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил і норм законодавства (з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують ці обставини);

2) досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом’якшують або звільняють від відповідальності.

Зауважимо, що в розумінні податківців (у тому числі через невдалі трактування ПКУ) вина фактично еквівалентна вині у формі умислу. Відповідно тільки за порушеннями, де податківці штрафують за наявності вини у формі умислу (санкції за пп. 119.3, 123.2 — 123.5, 124.2 — 124.3, 1251.2 — 1251.4 ПКУ), вони, очевидно, й цікавитимуться наявністю вини та, відповідно, аналізуватимуть контраргументи платника;

При цьому й розуміння умислу у податківців дуже специфічне. При камеральній перевірці, наприклад, податківці вважають підтвердженням умислу повторність*** .

*** Деталі знайдете в статті «Як податківці доводитимуть вину й умисел платника податків» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 28).

3) досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки в порядку, встановленому п.п. 78.1.5 ПКУ (ср. ). Цей підпункт передбачає проведення документальної позапланової перевірки в разі, якщо платник податків у поданих запереченнях вимагає повного чи часткового перегляду результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення. Перевірка призначається в тому випадку, якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, які стали предметом оскарження;

4) визначає розмір грошових зобов’язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ та/або суму зменшення ПДФО, задекларованого до повернення з бюджету, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ.

Важливо! При розгляді матеріалів перевірки повинні досліджуватися всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, його письмові та усні пояснення, інші фактичні дані, що наявні або доступні податковою.

За результатами розгляду таких матеріалів комісія з розгляду заперечень ухвалює висновок, що є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки в порядку, встановленому п.п. 78.1.5 ПКУ (див. вище), висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

До речі, проти висновків такої перевірки теж можна заперечувати.

Строк подання заперечень у такому разі скорочений і становить 5 роб. дн. із дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Але розгляд таких заперечень окремо не проводиться . Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки, а наведені в них факти та дані повинні враховуватися податківцями при формуванні висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам