Помилка в коді УКТ ЗЕД: чи є право на податковий кредит?

Податківці наполягають на тому, що помилка в коді УКТ ЗЕД недопустима — вона позбавляє покупця права на ПК, оскільки заважає ідентифікації операції (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 10.12.2020 р. № 5118/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 30.01.2019 р. № 318/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Як обґрунтування цієї позиції податківці посилаються на абз. 11 п. 201.10 ПКУ. Але трактують його в межах «старообрядного» підходу, який діяв до 01.07.2017 р. Згідно з ним ПН із помилкою в коді УКТ ЗЕД не надавала права на ПК.

Але зараз ця норма викладена абсолютно по-іншому (в іншій редакції). У ній ідеться про те, що незначні помилки в ПН (крім помилок у коді УКТ ЗЕД), що не заважають ідентифікації операції, не можуть бути підставою для неприйняття ПН в електронному вигляді. Тобто не можуть бути підставою для неприйняття ПН на реєстрацію в ЄРПН. Ця норма, по суті, прописана для податківців. До їх обов’язків входить не пропускати на реєстрацію ПН, якщо в ній є помилка в коді УКТ ЗЕД.

А для платника діє інша норма — абз. 3 п. 201.10 ПКУ. Це норма про «залізне право на ПК». У ній чітко зазначено, що: ПН/РК, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до ПК, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Дія цієї норми призупинялася у 2018 році на період до дня набрання чинності порядком, затвердженим згідно з п. 201.16 ПКУ (порядком блокування ПН/РК). Такий порядок набрав чинності ще 22.03.2018 р., відповідно, і дія норми поновилася.

І в цій нормі немає жодних згадок про будь-які помилки (значні/незначні, ті, що заважають чи ні ідентифікації операції). У тому числі нічого не сказано і про помилки в коді УКТ ЗЕД!

Тому позиція податківців стосовно того, що помилка в коді УКТ ЗЕД у ПН позбавляє покупця права на ПК, явно не відповідає вимогам ПКУ. Не кажучи вже про висновки стосовно того, що помилка в коді УКТ ЗЕД заважає ідентифікації операції. Цікаво, а як тоді раніше, коли цього реквізиту й близько не було в ПН, ідентифікували операцію?!

На наш погляд, якщо в податківців не буде інших зачіпок вважати операцію, на яку складена ПН, нереальною, то, швидше за все, просто через помилку в коді УКТ ЗЕД (тим більше якщо йдеться про помилку в коді УКТ ЗЕД на вітчизняний товар і вона допущена на рівні 7-го знака), податківці не ризикнуть зняти ПК покупця. Хоча б із тієї причини, що в разі звернення платника до суду з великою ймовірністю справа платником буде виграна.

Відзначимо також момент, пов’язаний із тим, що в нас помилка допущена в 7-му знаку коду УКТ ЗЕД на вітчизняний товар. Пункт 201.1 ПКУ дозволяє зазначати для вітчизняних товарів тільки перші 4 цифри відповідного коду. Може, тоді взагалі можна вважати, що жодної помилки в коді немає?

Ні. Тут слід урахувати, що якщо продавець зазначив у ПН більше ніж 4 цифри в коді УКТ ЗЕД, то враховуватимуться всі цифри коду. Тобто якщо хоча б одна цифра неправильна, по суті, вважається, що код УКТ ЗЕД зазначений неправильно .

Проміжний висновок. Є всі законодавчі підстави вважати, що сама по собі помилка в коді УКТ ЗЕД податкової накладної (якщо не ставиться під сумнів реальність здійснення операції) ніяк не повинна впливати на дійсність ПН. Тобто така ПН повинна надавати право на ПК покупцеві. Інша річ, якщо покупець не бажає сперечатися з податківцями і наполягає на тому, щоб виправити таку ПН. У такому разі — краще піти назустріч покупцеві.

Зараз розповімо чому.

По-перше, він може скористатися своїм правом, передбаченим п. 201.10 ПКУ, подати скаргу на постачальника, якщо допущені помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної. А код УКТ ЗЕД — це обов’язковий реквізит ПН (п.п. «і» п. 201.1 ПКУ).

Що робитимуть у такому випадку податківці?

Отримавши таку скаргу, податківці можуть ініціювати позапланову перевірку постачальника для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Щоправда, така перевірка можлива, якщо продавець не надасть протягом 15 робочих днів відповіді на письмовий запит податківців (п.п. 78.1.9 ПКУ).

Знову ж таки в період карантину діє мораторій на проведення перевірки за цією підставою.

* Подробиці знайдете в статті «Мораторій на податкові перевірки зник?» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 7).

Але податківці можуть ініціювати її проведення й після карантину.

А за результатами такої перевірки, якщо буде доведено, що в коді УКТ ЗЕД дійсно допущена помилка, — до продавця можуть застосувати штраф за п. 120¹.3 ПКУ: спочатку 170 грн і зобов’язання виправити помилку. Якщо помилка не буде виправлена протягом 10 календарних днів — застосують додатковий штраф (у % від суми ПДВ) залежно від кількості днів «невиправлення» помилки.

По-друге, договором постачання може бути передбачена ще й договірна (господарська) відповідальність у вигляді санкцій за реєстрацію ПН із помилками**.

** Цікаві деталі зможете знайти в статті «Якщо постачальник не вживає заходів для розблокування ПН» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 27).

Для цього потрібно скласти «нульовий» РК як на зміну номенклатури. Покупець просить зазначити в коді УКТ ЗЕД 4 цифри. Можна зробити, як він просить. Складаємо один «нульовий» РК. Спочатку вносимо до нього неправильні записи з ПН зі знаком «мінус», а потім (наступним рядком) — правильні. Обом рядкам (помилковому і виправленому) присвоюють однаковий порядковий номер групи коригування в графі 2.2 РК. Причина коригування — 104 «Зміна номенклатури»***.

*** Див. статтю «Нульові» РК: відповідаємо на ваші запитання» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 28).

Розпочнемо з продавця. По суті, для продавця жодних наслідків бути не повинно. Помилка виправляється РК (тобто перевиписувати ПН не потрібно), такий РК складається датою виявлення помилки. Оскільки РК «нульовий», то регліміт на його реєстрацію не витрачається .

У декларації з ПДВ такі «виправляючі» РК не відображаються. Подавати УР продавцеві у зв’язку з таким виправленням не потрібно!

До блокування РК це не повинно призвести. РК на зміну номенклатури стає «ризиковим» і його можуть заблокувати (п. 4 Критеріїв ризиковості операцій****), якщо РК, який складається на покупця — платника ПДВ, змінює код УКТ ЗЕД на рівні перших чотирьох цифр (для послуг — перших двох). У нашому ж випадку перші чотири цифри не змінюються.

**** Наведені в додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.

Єдине зауважимо. Якщо для запобігання блокуванням ПН/РК ви подавали Таблицю даних платника і в ній фігурував «помилковий» код, то податківці говорять, що при подальших перепродажах товарів для того, щоб Таблиця врятувала від блокування, код УКТ ЗЕД у ПН/РК потрібно зазначати точнісінько так, як він зазначений у Таблиці (з тією ж кількістю цифр).

Наслідки для покупця. А ось для покупця не все так гладко. Якщо він уже показав податковий кредит за такою ПН у декларації і тепер (у наступному/наступних) періодах отримає зареєстрований «виправляючий» РК від продавця — податківці наполягатимуть на «перенесенні» права на ПК на період, коли був зареєстрований «виправляючий» РК.

Тобто покупцеві (якщо він не бажає сперечатися з податківцями і доводити, що їх позиція щодо помилок у коді УКТ ЗЕД не відповідає вимогам ПКУ) — доведеться подавати УР до декларації, в якій був відображений ПК за ПН «із помилкою», і «зняти» ПК з того звітного періоду.