Оплата послуг через Інтернет vs РРО

* Закон України від 01.12.2020 р. № 1017-IX.

Отже, з 10.12.2020 р. Закон про РРО був доповнений новою нормою — п. 14 ст. 9, згідно з якою РРО/ПРРО не застосовується:

Що тут варто врахувати?

1. У цій нормі йдеться тільки про послуги (про товари в ній не згадується і, відповідно, на товари ця норма не поширюється).

2. Для незастосування РРО/ПРРО розрахунок за послуги повинен здійснюватися за допомогою:

— банківських систем дистанційного обслуговування (тобто це має бути система дистанційного обслуговування банку) — наприклад, Приват24, Ошад24/7 та ін.;

— та/або сервісів переказу коштів — швидше за все, йдеться, як про банківські, так і не банківські сервіси. Головне — щоб вони були включені до Реєстру платіжних систем, який опублікований на сайті НБУ.

3. Податківці у своєму інформаційному повідомленні від 29.12.2020 р.** прокоментували цю норму, зазначивши, що

** www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/446796.html

Зверніть увагу: тут податківці говорять про випадок, коли споживачі замовляють послуги через Інтернет. Але безпосередньо в Законі не сказано, що послуги повинні замовлятися через Інтернет. Важливо тільки те, як здійснюються розрахунки за ці послуги, — вони повинні здійснюватися за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Можливо, податківці плутаються через те, що в одному із законопроєктів щодо змін до Закону про РРО фігурували саме дистанційні послуги. Але ось тільки в підсумковій версії змін про жодні дистанційні послуги не йдеться!

Тому сподіваємося, що податківців просто «занесло» не в той бік. Але при цьому все одно не зрозуміло, як податківці поставляться до ситуації, коли, наприклад, послуги клієнтові замовник замовив «оффлайн» (а не через Інтернет, тобто був фізичний контакт клієнта із замовником), а оплатив їх через Інтернет. Якщо читати п. 14 ст. 9 Закону про РРО, то й у цьому випадку РРО/ПРРО не повинен застосовуватися.

4. Звертає увагу на себе і слово «виключно» у формулюванні п. 14 ст. 9 Закону про РРО — РРО/ПРРО не застосовується при розрахунках за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Що хотіли сказати цим словом «виключно»?

Що тільки до послуг, які оплачуються в такий спосіб, не застосовується РРО/ПРРО?

Чи хотіли обмежити застосування інших способів розрахунків? Наприклад, що якщо за свої послуги ви приймаєте в т. ч. і готівку, то пільга не працює й усі ваші розрахунки за послуги повинні проводиться через РРО/ПРРО.

Чи хотіли сказати, що за одну послугу оплата має бути саме в такий спосіб? Тобто якщо передоплату за послугу взяли готівкою, тоді й подальший розрахунок повинен проводитися через РРО/ПРРО, навіть якщо остаточна оплата дистанційна.

Варіантів тлумачення може бути маса. Але одне можна сказати з упевненістю. Податківці, угледівши можливість для штрафу, точно нею намагатимуться скористатися. Тому працювати буде, очевидно, найбільш фіскальний підхід — пільгою можуть користуватися ті, хто розрахунки за свої послуги здійснює виключно в названий у законі спосіб (за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів). Із цього, очевидно, і слід поки виходити.

5. Що стосується товарів, то поки що при здійсненні розрахунків за товари через Інтернет слід ураховувати позицію фіскалів, яка раніше існувала, — вони вимагають застосовувати РРО/ПРРО і при інтернет-еквайрингу, і при інтернет-банкінгу.

Зауважимо: НБУ в листі від 28.09.2020 р. № 57-0009/53844 зазначав, що для суб’єкта господарювання безготівковим розрахунком є оплата товарів та послуг, що здійснена шляхом переказу коштів на його рахунок незалежно від способу ініціювання такого переказу покупцем (зокрема, за допомогою сервісів переказу коштів, банківських систем дистанційного обслуговування (у тому числі з використанням платіжної картки)), шляхом внесення покупцем готівки у касу банку або небанківської установи (у тому числі шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС)).

Водночас варто врахувати, що Закон про РРО вимагає застосовувати РРО/ПРРО і до безготівкових розрахунків, якщо такі розрахунки здійснюються із застосуванням електронних платіжних засобів (ст. 3 Закону про РРО). А що розуміти під здійсненням продавцем приймання від покупців платіжних карток (див. визначення розрахункової операції), можна трактувати по-різному. Тому податківці так просто не відступлять у питанні застосування РРО при розрахунках за товари (!) через Інтернет.

Відповідно цей та інші листи НБУ ситуацію на користь платників, на жаль, не змінюють.