Як «легалізувати» в обліку необлікований об’єкт основних засобів

Оприбутковуємо об’єкт у порядку виявлення лишків

Враховуючи, що документів на основний засіб немає, найпрозорішим і найпростішим варіантом у цьому випадку є діяти так, як у разі виявлення лишків основних засобів за результатами інвентаризації.

Але тут може з’явитися побоювання: а чи не виникне в підприємства в цьому випадку відразу ж дохід на всю вартість необлікованого об’єкта?

У бухобліку дохід виникне, але не відразу на всю суму. Як випливає з Положення № 879* (п. 4 розд. IV), основні засоби, виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходів майбутніх періодів. Згодом доходи майбутніх періодів визнають доходами звітного періоду в сумі, пропорційній нарахованій у звітному періоді амортизації таких об’єктів.

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Тобто доходи відображатимуться в міру амортизації такого об’єкта. Дивіться проводки.

Що бачимо? Амортизація нараховується у звичному порядку. Але, крім відображення витрат з амортизації, потрібно буде ще на суму амортизації визнати дохід. Тобто впливу на фінрезультат, по суті, немає — витрати з амортизації «згортаються» з доходами від «знайденого» об’єкта основних засобів.

Важливо! Дохід ми визнаємо тільки в межах тієї суми, яка була відображена за кредитом рахунка 69 (за якою оприбутковано об’єкт основних засобів). Якщо надалі будуть проведені, наприклад, поліпшення такого основного засобу (тобто відбуватиметься збільшення первісної вартості), то сума визнаного доходу (Кт 746) не дорівнюватиме сумі нарахованої амортизації (тобто дохід буде визнаний меншим, ніж нарахована сума амортизації, і частина амортизації в цьому випадку вже зменшить фінрезультат).

Витрати на обслуговування/ремонт цього об’єкта основних засобів — уже прямо йдуть на витрати і зменшують фінрезультат.

Що стосується податковоприбуткового обліку, то тут без особливостей. У малодохідників доходи (у сумі, пропорційній амортизації) і витрати (у сумі амортизації) збільшують (зменшують) фінрезультат за бухгалтерськими правилами й без будь-яких коригувань.

Високодохідники і малодохідники-добровольці додатково коригують фінрезультат на амортизаційні різниці. Але жодних особливостей у їх розрахунку у зв’язку з оприбуткуванням необлікованого об’єкта основних засобів немає.

А ось якщо підприємство є платником єдиного податку — то тут не все так гладко . Річ у тому, що податківці наполягають на тому, що необліковані основні засоби, виявлені за результатами інвентаризації, призводять до зростання власного капіталу юрособи і вважаються доходом юрособи — платника єдиного податку третьої групи. Причому дохід виникає відразу на всю суму в тому звітному періоді, в якому оприбутковано «зайвий» об’єкт основних засобів (див. листи ДФСУ від 23.07.2019 р. № 3418/6/99-99-12-02-03-15/ІПК; від 03.08.2018 р. № 25569/6/99-99-12-02-03-15).

По суті, податківці розцінюють лишки основних засобів у єдиноподатників як безоплатно одержані товари (роботи, послуги). Але для таких висновків немає жодних підстав. Адже п. 292.3 ПКУ чітко визначає, які товари (роботи/послуги) є безоплатно одержаними. Це:

— товари (роботи, послуги), отримані єдинником згідно з письмовими договорами дарування / іншими письмовими договорами, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості або повернення таких товарів (робіт, послуг);

— товари, передані єдиннику на відповідальне зберігання і використані ним.

Щодо необлікованих ОЗ відсутній не лише письмовий, а й узагалі будь-який договір, що натякає на безоплатність. Ну й з відповідальним зберіганням вони, імовірніше, жодним чином не пов’язані. Це означає, що необліковані основні засоби безоплатно одержаними (у розумінні п. 292.3 ПКУ) уже точно не є.

Як документально оформити оприбуткування основних засобів? Факт наявності лишків слід зафіксувати протоколом інвентаризації. У ньому інвентаризаційна комісія повинна дати рекомендації оприбуткувати об’єкт основних засобів на баланс.

Оцінка виявлених об’єктів проводиться за справедливою вартістю. Визначити справедливу вартість може спеціально створена комісія підприємства. Залучати для цього незалежного оцінювача необов’язково. Чинне законодавство такої вимоги не містить (у ст. 7 Закону № 2658** така підстава не названа).

** Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Як визначити справедливу вартість? Користуємося нормами з НП(С)БО 19. У загальному випадку справедлива вартість — сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату. При цьому згідно з додатком 1 до НП(С)БО 19 справедливою вартістю машин та обладнання визнається їх ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість — відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Після визначення справедливої вартості слід підтвердити оприбуткування об’єкта ОЗ, оформивши на нього Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1), а також Інвентарну картку обліку основних засобів (форма № ОЗ-6).

Інші варіанти оприбуткування об’єкта

Враховуючи, що це ТОВ, у якого тільки один засновник і, імовірніше, саме ним цей об’єкт і придбавався (але просто не був проведений в обліку як слід), можна спробувати «легалізувати» в обліку цей об’єкт так, нібито його підприємству надає засновник.

Є різні варіанти, як це можна зробити (але всі вони мають низку недоліків):

(1) оформити оприбуткування основних засобів як внесок до статутного капіталу. У такому разі не доведеться визнавати дохід (за Кт 746) пропорційно сумі амортизації, але доведеться зв’язатися з процедурою реєстрації змін статутного капіталу;

(2) оформити оприбуткування як внесок до додаткового капіталу підприємства (без збільшення статутного капіталу). У принципі, варіант хороший, але річ у тому, що ст. 18 Закону про ТОВ*** прямо не передбачає можливість для учасників підприємств внести додаткові вклади без збільшення статутного капіталу. І як податківці розглядатимуть цю операцію — незрозуміло (можливо, вони теж наполягатимуть на виникненні доходу пропорційно нарахованій амортизації);

*** Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

(3) оформити його як оренду/позичку об’єкта від засновника. Тут теж є недоліки:

— підприємство так і не отримує об’єкт у власність;

— якщо йдеться про позичку (безоплатне користування) або оренду на неринкових умовах, то варто врахувати, що п. 5 НП(С)БО 15 і п. 6 НП(С)БО 16 встановлює заборону на відображення доходів/витрат за «некомерційними» операціями з власниками. У такому разі операція позички в обліку повинна проходити через власний капітал:

— шляхом його збільшення — на суму середньої орендної плати, що стягується при оренді подібного майна (Дт 23, 92, 93 — Кт 425);

— шляхом його зменшення — на суму витрат на його утримання/обслуговування (Дт 425 — Кт 13, 20, 22, 631, 651, 661, 685).

Тобто фактично підприємство втратить можливість зменшити фінрезультат на витрати, пов’язані з утриманням об’єкта.