«Я здаюся!», або Закон про спецдекларування

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (на базі проєкту від 25.02.2021 р. № 5153) (w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71231).

Важливо! На момент відправлення номера до друку Закон ще не був підписаний. Його підписання тимчасово заблоковане проєктом постанови про скасування голосування. Але зазвичай таке блокування не знаходить підтримки у ВРУ — й Закон благополучно підписується Президентом.

У чому сенс? У тому, що доходи, отримані без належного оподаткування та/або незадекларовані з порушенням податкового/валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01.01.2021 р., фізособа, у тому числі ФОП, зможе задекларувати в період із 01.09.2021 р. до 01.09.2022 р. При цьому, сплативши невеликий (відносно!) відсоток від задекларованого, така фізособа фактично легалізує ці доходи й уникне відповідальності за порушення законодавства. Тобто задумка стосується тих, хто приховав доходи від оподаткування. Найрізноманітнішими шляхами (не декларував, вів підприємницьку діяльність без реєстрації тощо).

Які особи? Нульове декларування згідно із п. 3 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ актуальне для таких фізосіб: (1) резидентів (звичайних громадян України); (2) резидентів, зареєстрованих як самозайняті особи (ФОП або незалежні професіонали); (3) нерезидентів, які до 01.01.2021 р. були резидентами України та мали обов’язок сплачувати податки у зв’язку з наявністю доходів та/або інших об’єктів декларування.

Які активи? Нульовому декларуванню підлягають такі активи: (а) валютні цінності (у тому числі у нацвалюті); (б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості); (в) рухоме майно; (г) корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності; (ґ) цінні папери та фінансові інструменти; (д) права на отримання дивідендів, процентів або іншої аналогічної майнової вигоди тощо. Повний перелік — у п. 4 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ, причому цей перелік не виключний.

При цьому заборонено декларувати низку активів (п. 5 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ). Зокрема, не може декларувати активи фізособа, щодо якої розпочато досудове розслідування або судове провадження у зв’язку зі свідомо неправдивими відомостями в декларації, підробкою податкових і митних документів тощо.

Що не обов’язково декларувати? Якщо особа не скористається правом на спеціальне декларування, вважатиметься, що нею повністю сплачені податки та збори з такого складу й об’єму активів (п. 10 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ):

1) активи, крім визначених підпунктами 2 і 3, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті / банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України / облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок / житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів;

б) об’єкти нежитлової нерухомості — нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис см³ та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 см³, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

За скільки можна «відкупитися»? А тепер — про ставки спеціального збору. Вони встановлені п. 8 підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ та варіюються від 2,5 до 9 % залежно від того, що саме декларуємо, як хочемо платити (відразу чи з розстроченням на 3 роки), в якому періоді декларуємо.