Бенефіціари: гарячі новини

Про пакет документів

Закордонний паспорт замість паспорта-книжечки. Нагадаємо: якщо у бенефіціара, щодо якого ви подаєте дані держреєстратору, паспорт-книжечка, то треба надати не лише заяву і структуру власності, а ще й нотаріально засвідчену копію цього паспорта-книжечки (ст. 17, 17¹ Закону № 755*).

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Раніше Мін’юст у листі від 13.11.2020 р. № 9338/8.4.4/32-20 говорив про можливість не надавати нотаріально засвідчену копію паспорта-книжечки бенефіціара. Для цього треба в заяві замість даних паспорта-книжечки зазначити дані закордонного паспорта (у тому числі номер запису в Єдиному держдемреєстрі, реквізит закордонного паспорта «Запис №»). Копію паспорта-книжечки або копію закордонного паспорта подавати не треба.

Проте перша практика показала, що деякі держреєстратори та нотаріуси все одно вимагають нотаріально засвідчену копію паспорта-книжечки і погрожують відмовити в прийнятті документів, якщо в заяві будуть дані закордонного паспорта. Роздрукований лист Мін’юсту на них не діє. Тому якщо ви хочете заощадити на нотаріальному посвідченні, то бажано перед тим, як подавати документи, промоніторити позицію ваших держреєстраторів.

Яку форму заяви подаємо? Форми заяв затверджені наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5. При поданні даних про бенефіціарів з 11.07.2021 р. по 11.10.2021 р.**:

** Податківці вважають, що останнім днем подання документів буде 10.10.2021 р. Але це неділя.

— щодо звичайних юросіб подаємо заяву за формою 2;

— щодо громадських організацій — за формою 4.

Якщо говоримо про щорічне підтвердження даних про бенефіціарів, то подаємо форму 6. Щорічне підтвердження (тобто подання цієї форми) розпочнеться з 2022 року.

Звертайте увагу на актуальність форм! Найсвіжіші зміни до заяв за формою 2 і 4 були внесені наказом Мін’юсту від 29.06.2021 р. № 2320/5***.

*** Детальніше — в статті «Відомості про бенефіціарів: подаємо вже за новими формами» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 28).

Як заповнювати заяву? Практика показала, що заповнювати треба сторінки 1, 2 і 5 (розділ «Відомості про заявника…»). При цьому на першій сторінці ставимо галочки в графах «Державна реєстрація змін…», стан відомостей про бенефіціарів — «потребують оновлення». Також зазначаємо ідентифікаційний код юрособи.

Графа «Включення відомостей про юридичну особу» потрібна тільки для внесення даних про юросіб, зареєстрованих до 01.07.2004 р. До бенефіціарів вона відношення не має.

Змін щодо бенефіціарів немає. Як подавати? У багатьох юросіб уже на сьогодні внесені дані про бенефіціарів. Причому в тому обсязі, який вимагає Закон № 361**** (є вказівка на тип вирішального впливу (прямий/непрямий), ступінь впливу (відсоток частки у статутному капіталі (пайовому фонді) або відсоток права голосу) тощо). Єдине, чого бракує держреєстратору, — структура власності. Але ця ситуація поки не звільнить юросіб від подання «бенефіціарних» документів у період з 11.07.2021 р. по 11.10.2021 р. Навіть якщо в ЄДР актуальні дані, то подавати їх все одно доведеться.

**** Закон України від 06.12.2019 р. № 361-IX.

Правильність заповнення форми — питання відкрите. Тому ідеальний варіант — спочатку перевірити заповнення форми в держреєстратора, а потім подавати. На практиці в деяких регіонах пройшло таке заповнення заяви за формою 2. Заповнюємо сторінки 1, 2 і 5 (розділ «Відомості про заявника…»). На сторінці 1 зазначаємо, що це «Державна реєстрація змін…», а дані про бенефіціарів «потребують оновлення». Так, зміни фактично не відбуваються, але форма до кінця не адаптована для нюансів при поданні даних про бенефіціарів протягом 3 місяців з 11.07.2021 р. На сторінці 2 зазначаємо всі дані про бенефіціарів. Інші сторінки форми не подаємо.

Додаткові документи. Закон № 755 встановлює вичерпний перелік документів, які треба пред’явити реєстратору. Але Положення про форму та зміст структури власності, затверджене наказом Мінфіну від 19.03.2021 р. № 163, до переліку документів вносить свої корективи. Так, якщо йдеться про непрямий вирішальний вплив, то не завжди буде достатньо структури власності, нотаріально засвідченого паспорта-книжечки/паспорта нерезидента, а також документа, що підтверджує держреєстрацію юрособи-засновника-нерезидента. Якщо бенефіціара неможливо відстежити через ЄДР, то треба подавати документи, що підтверджують бенефіціарний статус людини, яку ви зазначите в заяві.

Ситуація: в юрособи «А» учасником є юрособа «Б». Учасниками ж юрособи «Б» є Іванов і Петров з частками по 50 %. Фізособи Іванов і Петров матимуть непрямий вирішальний вплив (тобто будуть бенефіціарами) юрособи «А». У цьому разі учасників юрособи-учасника можна відстежити за ЄДР. Тобто подавати додаткові документи не треба. Але непрямий вирішальний вплив — це не лише такі ситуації. Наприклад, якщо в юрособі «А» чоловік і дружина володіють частками по 15 % кожен, то вони обоє вважатимуться бенефіціарами (сукупна частка більше 25 %). Вирішальний вплив чоловіка і дружини через ЄДР не відстежиш. У цій ситуації Положення про структуру власності вимагає додавати до структури власності нотаріально засвідчену копію свідоцтва про шлюб.

Якщо бенефіціарів немає. Наприклад, бенефіціари можуть бути відсутніми в гаражному кооперативі, де 200 учасників. У цьому разі все одно треба звернутися до держреєстратора/нотаріуса. До ЄДР вноситься запис про відсутність бенефіціарів із зазначенням причини. Для цього ви подаєте:

— заяву за формою 2 (для звичайних юросіб) або за формою 4 (для громадських формувань). Заповнюєте сторінки 1, 2 і 5 (розділ «Відомості про заявника…»). У полі причини на сторінці 2 можна зазначити таке: «відсутні фізичні особи, які відповідають ознакам, визначеним п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України від 06.12.2019 р. № 361-IX»;

— структуру власності (зразки Мінфіну див. за посиланням: mof.gov.ua/uk/samples_of_drawing_up_a_schematic_representation_of_the_ownership_structure-517). Якщо учасників багато (30, 40, 100, 200 тощо), то можна їх відобразити так, як у прикладі 10 (без деталізації даних про кожного учасника-фізособу — «30/40/100/200 фізичних осіб (членів)»).

Структура власності. Деякі держреєстратори вимагають:

1) щоб структура власності була намальована за допомогою комп’ютера (зробити це можна в Office Word, Paint тощо);

2) у схемі зазначати «інша фізична особа, що здійснює контроль, відсутня», якщо у вас у структурі власності лише учасники-фізособи. Тобто так само, як у прикладі 1, запропонованому Мінфіном (посилання див. вище).

Хто та як подає

Від чийого імені подаємо документи? Документи подаються від імені юрособи. Самі бенефіціари до держреєстратора йти не повинні.

Нагадаємо, що від імені юрособи подавати документи можуть: (1) директор (без довіреності); (2) підписант, зазначений в ЄДР як особа, що має право діяти від імені юрособи (без довіреності); (3) будь-яка фізична особа: співробітник/не співробітник (з довіреністю).

Кому подаємо документи? Документи можна подати:

— держреєстратору (поштою або через ЦНАП);

— нотаріусу. Зверніть увагу: не всі нотаріуси на сьогодні проводять держреєстраційні дії щодо юросіб і ФОП.

Через портал «Дія»/сайт «Он-лайн будинок юстиції» поки подати документи не можна. Чекаємо доопрацювання одного з цих сервісів.

Неприбуткові організації теж подають? До переліку винятків потрапила лише частина неприбутківців: профспілки (їх об’єднання, організації профспілок), творчі спілки та їх місцеві осередки, ОСББ, релігійні організації, політичні партії (їх структурні утворення), організації роботодавців (їх об’єднання), торгово-промислові палати, держ- і комунустанови та організації.

Всі інші неприбутківці повинні подати дані про бенефіціарів. Наприклад, благодійні фонди або громадські організації, що не потрапляють у винятки. «Подати дані про бенефіціарів» — це в тому числі і внесення запису «кінцеві бенефіціарні власники відсутні» з причиною їх відсутності.