Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, червень, 2021/№24
Друкувати

Приймаємо/переводимо/звільняємо у вихідні, свята і неробочі дні

Марченко Елена, эксперт по кадровым и налоговым вопросам
На практиці трапляються випадки, коли кадровий рух на підприємстві відбувається у вихідні або святкові та неробочі дні. Чи можна прийняти працівника на роботу, перевести його на іншу посаду або звільнити в такі дні? Чи не буде проблем у зв’язку із цим у роботодавця або самого працівника? Відповідаємо на ці запитання.

Визначаємося з вихідними, святковими (неробочими) днями

Спочатку з’ясуємо, які дні є вихідними відповідно до чинного законодавства?

Вихідні дні — це дні, в які працівник не працює і які визначені саме як вихідні графіком роботи підприємства (графіком виходу на роботу або графіком змінності) на підставі ст. 67, 68 та 69 КЗпП.

При 5-денному робочому тижні працівникам надають два вихідні дні на тиждень, а при 6-денному робочому тижні — один вихідний. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, установлюється графіком роботи підприємства за погодженням з профспілкою. Зазвичай, це субота.

Але на підприємствах, які працюють безперервно, вихідні дні надають у різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності (виходу на роботу) (ст. 69 КЗпП).

Святкові та неробочі дні визначені ст. 73 КЗпП. У разі якщо вихідний день збігається зі святковим (неробочим) днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового (неробочого) дня. Підприємство також має право перенести робочі дні для раціональнішого використання робочого часу з урахуванням свят.

Прийняття на роботу і переведення

Головною підставою для виникнення трудових відносин між працівником і роботодавцем, тобто для прийняття працівника на роботу, є укладення трудового договору. Вимоги щодо укладення трудового договору регламентує ст. 24 КЗпП. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без одночасного виконання таких умов: без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням), і повідомлення податкового органу про прийняття працівника на роботу.

Як бачимо, законодавчі норми не обмежують роботодавця в даті, з якої можна укласти трудовий договір, і даті наказу, яким він оформляється.

Отже, трудовий договір з працівником можна укладати з дня, який є вихідним днем для працівника та/або підприємства, або зі святкового (неробочого) дня.

Наведемо приклад. Підприємство, яке працює за 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу і неділю, у зв’язку з виробничою необхідністю приймає працівника на роботу з 19.06.2021 р. Укладення трудового договору між підприємством і працівником оформлене наказом від 17.06.2021 р. У ньому зазначено, що працівник приймається з 19.06.2021 р. Саме з цієї дати працівник перебуватиме з підприємством у трудових відносинах. Повідомлення про прийняття працівника на роботу було подане 18.06.2021 р. Згідно з графіком роботи підприємства 19 — 21 червня — вихідні дні. Тому першим робочим днем у працівника буде 22.06.2021 р.

Переведення на іншу роботу працівників підприємства регулюється ст. 32, 33 і 34 КЗпП. Вони також не містять заборон на переведення на іншу роботу працівника з вихідного або святкового (неробочого) дня.

Таким чином, якщо в цьому є необхідність, працівника можна перевести на іншу посаду на підприємстві, наприклад, з 28 червня 2021 року, тобто з дня, що є святковим.

Звільнення

Питання звільнення у вихідний або святковий (неробочий) день виникають, наприклад, якщо працівник при звільненні не бажає виходити на роботу після відпустки, хвороби, виявляючи бажання звільнитися останнім днем відпустки або лікарняного. Або в разі, якщо останній день строкового договору припадає на день, що є вихідним для працівника і підприємства або святковим (неробочим) днем. Якщо працівника не звільнити в останній день дії строкового трудового договору, то з наступного дня такий строковий договір перетвориться на безстроковий.

Трудове законодавство не забороняє припиняти трудові відносини у вихідний день працівника і підприємства або у святковий (неробочий) день. А як при цьому виконати вимоги ст. 47 КЗпП, що встановлюють обов’язок роботодавця провести розрахунок з працівником у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП (у загальному випадку — у день звільнення), і видати йому в день звільнення належним чином оформлену трудову книжку?

Відповідь на це запитання надавало свого часу Мінсоцполітики в листі від 05.01.2018 р. № 9/0/22-18/134. На його думку, якщо останній день дії трудового договору припадає на день, що є вихідним для працівника і підприємства, то роботодавець повинен ознайомити працівника з наказом про звільнення, провести з ним остаточний розрахунок, виплатити всі належні йому від підприємства суми, заповнити і видати належним чином оформлену трудову книжку в останній робочий день працівника.

Так само необхідно діяти, якщо останній день трудових відносин із працівником — це святковий (неробочий) день.

Наприклад, останній день дії строкового трудового договору з працівником підприємства, який працює за 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу і неділю, припав на неділю 20.06.2021 р. У такому разі необхідно видати наказ про звільнення працівника не пізніше за п’ятницю 18 червня, але із зазначенням дати звільнення — 20.06.2021 р., обумовленої строком трудового договору. Ознайомити працівника з наказом про звільнення, провести з ним остаточний розрахунок і видати трудову книжку потрібно в його останній робочий день — п’ятницю 18 червня*.

* Про нюанси звільнення працівників у зв’язку з переходом на електронні трудові книжки ми писали в статті «Електронні трудові книжки: «низький старт», «Бухгалтер 911», 2021, № 23.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам