Зменшення плати за товари/послуги на суму договірних штрафів: що з ПДВ?

Ситуація 1. Плата за товар «за мінусом» штрафу

Відвантажили постачальникові товар у повному обсязі на суму 120000 грн (включаючи ПДВ). Контрагент застосував до нас договірний штраф за те, що товар був поставлений пізніше встановленого строку (1000 грн). Ми виписали ПН на повне постачання товару (120000 грн). Замовник вимагає зареєструвати розрахунок коригування до цієї ПН на суму штрафу (1000 грн) і згоден заплатити за товар «за мінусом» штрафу. Як реєструвати такий РК? З яким кодом?

Насправді, у цій ситуації контрагент не правий. Підстав для коригування податкових зобов’язань з ПДВ і складання РК у цьому випадку немає. Адже не було жодної з коригуючих подій, перелічених у п. 192.1 ПКУ. Товар поставлений у повному обсязі, він не повертався, на нього не змінювалася ціна.

Контрагент застосував штраф за порушення умов договору (1000 грн). Але договірні штрафи не оподатковуються ПДВ (п. 188.1 ПКУ). Тобто ПДВ на штраф (1000 грн) узагалі не повинен нараховуватися.

По суті, що ми маємо? Покупець нам винен 120000 грн за товар, ми йому — 1000 грн штрафу.

Тобто фактично мають бути відображені дві операції за договором:

1) купівля-продаж товару. Її обліковують у загальному порядку виходячи з повної вартості товару;

2) санкція за порушення договірних зобов’язань.

І якщо контрагент хоче перерахувати оплату за товар «за мінусом» штрафу (щоб «не ганяти гроші»), то це повинно проводитися як взаємозалік заборгованостей.

Взаємозалік оформляють зазвичай або двостороннім договором, або актом.

А ось підстав коригувати податкові зобов’язання продавця та податковий кредит покупця і, відповідно, складати РК у цьому випадку немає. «Мовою» проводок це виглядатиме так (облік у постачальника):

Ситуація 2. Повернення авансу за вирахуванням неустойки

Повертаємо замовникові суму авансу (постачання скасовується). Але не всю суму, а за вирахуванням суми компенсації, яку замовник повинен заплатити за односторонню відмову від договору (сторони згодні із цією умовою). Як тепер скласти РК: на всю суму авансу чи тільки на суму повернених коштів? Якщо на частину грошей, яка повертається, то не закриється ПДВ; якщо на всю суму — бухгалтер замовника не приймає РК, говорить — немає підстав.

Узагалі сума відступних, яку сплачує контрагент за односторонню відмову від договору, за своєю природою є нічим іншим, як неустойкою (договірним штрафом). А договірні штрафи згідно з п. 188.1 ПКУ не оподатковуються ПДВ.

На замітку! Слід ураховувати позицію податківців. Вони дуже часто формально чіпляються до формулювань договору. Якщо бачать там фразу «повинен компенсувати вартість», то не заглиблюються в суть операції, а прирівнюють такі компенсації до оплати вартості товарів/послуг. І, відповідно, хочуть бачити на такі суми ПДВ. Хоча в цьому конкретному випадку постачання взагалі скасовується й жодної компенсації вартості товару як такої немає в принципі. Це чистої води штрафна санкція. Є лист податківців, у якому якраз розглядалося питання оподаткування ПДВ отриманих відступних за договором (лист ДПСУ від 02.02.2021 р. № 377/ІПК/99-00-21-03-02-06), де сказано:

«— якщо у розглянутій ситуації та згідно з умовами договору передача грошових коштів в якості відступного розглядається як оплата вартості товарів/послуг, то такі грошові кошти включається до бази оподаткування ПДВ операцій з постачання таких товарів/послуг;

— якщо у розглянутій ситуації та згідно з умовами відповідного цивільно-правового договору передача грошових коштів в якості відступного не є оплатою вартості товарів/послуг, то такі грошові кошти до бази оподаткування ПДВ не включаються».

Висновок цього роз’яснення такий: для того, щоб не оподатковувати ПДВ різного роду компенсації за договором, що сплачуються за порушення договірних умов, краще прописувати такі компенсації у вигляді штрафу — «замовник сплачує штраф у розмірі».

Рухаємося далі. Отже, у нашому випадку сума відступних за відмову від договору є штрафною санкцією, яка не оподатковується ПДВ.

На яку суму тоді ми повинні скласти РК при поверненні авансу «за мінусом» неустойки?

На всю суму авансу! А не на фактично повернену «за мінусом» штрафу. Адже договір розривається і постачання скасовується, а отже, зникає й об’єкт оподаткування ПДВ. Таким чином, постачальникові потрібно відкоригувати всю суму податкових зобов’язань з ПДВ. І те, що було прийнято рішення утримати суму неустойки з коштів, які повертаються замовникові (щоб не ганяти гроші), не може вплинути на суть і суму ПДВ-коригування.

Розірвання договору в цьому випадку призводить до виникнення зустрічних зобов’язань у сторін:

— постачальник повинен повернути замовникові аванс (і, отже, відкоригувати ПЗ з ПДВ), а

— замовник, у свою чергу, сплатити постачальникові суму неустойки (не об’єкт для ПДВ).

Що очевидно хвилює у цій ситуації? Сума повернення не відповідатиме сумі в РК. Але цьому буде пояснення — по суті, повернення авансу в меншій сумі пов’язане з тим, що ми провели взаємозалік заборгованостей (зарахували заборгованість контрагента зі сплати штрафу). Але під такий «взаємозалік» потрібно мати лист, підтверджений контрагентом, або той же акт.

Щоб не допускати такої невідповідності для облікових цілей, в ідеалі краще спочатку повернути всю суму авансу замовникові, а потім він нехай перерахує суму штрафу. Але такий варіант не завжди прийнятний з господарського погляду. По-перше, це додаткові витрати на розрахунково-касове обслуговування, а по-друге, надійніше залишити в «себе» ці гроші відразу, ніж потім чекати оплати штрафу від замовника.

Як і на яку дату складати РК?

Отже, повторимо, РК має бути складений на всю суму авансу (а не «за мінусом» неустойки). Складається він на дату повернення авансу з кодом причини коригування «103» («Повернення товару або авансових платежів») (лист ДФСУ від 28.09.2018 р. № 4242/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

В обліку постачальника це відобразиться так: