Одинока мати: статус і пільги

Розпочнемо з того, що зараз чинне законодавство не дає єдиного визначення поняття «одинока мати». Для надання різних пільг і гарантій законодавець вклав у це поняття різний набір вимог .

У результаті працівниця може бути одинокою матір’ю, наприклад, для цілей отримання соцвідпустки на дітей, але не мати цього статусу для цілей застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП).

Трудові правовідносини

У трудових питаннях при визначенні поняття «одинока мати» використовуємо п. 9 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9. Відповідно до нього одинокою матір’ю вважають: жінку, яка не перебуває в шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблений в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.

Звідси ВС у постанові від 13.06.2018 р. у справі № 822/2446/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/74784677) доходить такого висновку: для набуття статусу одинокої матері потрібне виконання трьох умов: (1) жінка не перебуває в шлюбі та (2) виховує й (3) утримує дитину сама, без участі батька.

Тому, наприклад, факт отримання аліментів позбавляє жінку статусу одинокої матері для надання трудових гарантій.

Які ж трудові гарантії та пільги дає такий статус?

КЗпП установлює низку окремих гарантій для тих одиноких матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю.

Прийняття на роботу. Забороняється відмовляти одиноким матерям у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату за наявності в них дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю (ч. 1 ст. 184 КЗпП). При відмові роботодавець зобов’язаний повідомити про причини відмови в письмовій формі.

Заборона випробування. Якщо на роботу приймають одиноку матір, що має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, їй не встановлюють строку випробування (ч. 3 ст. 26 КЗпП).

Звільнення одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю за ініціативою роботодавця допускається тільки з обов’язковим працевлаштуванням у таких випадках (ч. 3 ст. 184 КЗпП):

— при повній ліквідації підприємства;

— при звільненні після закінчення строкового трудового договору.

У разі звільнення зазначеної категорії одиноких матерів після закінчення строкового трудового договору на період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення трудового договору.

Відпускні пільги

Для визначення статусу одинокої матері при наданні пільг за відпустками керуємося п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки. Ця норма визначає одиноку матір як матір, яка виховує дитину без батька. Про утримання дитини без участі батька не йдеться.

Виходячи з характеристик, наданих судовою практикою щодо статусу «одинока мати», і Закону про відпустки, Мінсоцполітики (див. листи від 30.05.2014 р. № 193/13/123-14, від 25.02.2015 р. № 76/13/116-15) і Мінекономрозвитку (лист від 13.05.2020 р. № 3512-06/30165-02) додатково роз’яснюють, які категорії жінок можна вважати одинокими матерями для отримання ними гарантій щодо відпусток.

Так, на їх думку, одинокою матір’ю слід вважати:

1) жінку, яка не перебуває в шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблений в установленому порядку за вказівкою матері;

2) вдову;

3) розлучену жінку, яка виховує дитину без батька;

4) жінку, яка народила дитину, не перебуваючи в шлюбі, і при цьому батько її визнав;

5) жінку, яка вийшла заміж повторно, але її дитина віком до 18 років новим чоловіком не усиновлена.

З першими двома категоріями зрозуміло. А ось як представницям інших категорій підтвердити, що вони самі виховують дітей?

Щоб довести своє право на соцвідпустку на дітей, працівниця, серед іншого, повинна надати за місцем роботи будь-який офіційно складений, оформлений і засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує те, що батько не бере участі у вихованні дитини. Зокрема, це може бути:

— рішення суду про позбавлення батьківських прав;

— рішення суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;

— акт соціально-побутової комісії, створеної на підприємстві/акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому, зі слів сусідів (за наявності їх підписів), підтверджується те, що батько не бере участі у вихованні дитини; довідка зі школи (садка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини, тощо.

На які ж відпускні пільги може претендувати одинока мати?

Соціальна відпустка. На підставі ст. 19 Закону про відпустки одиноким матерям щорічно надається додаткова соціальна відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

Вона передбачена понад щорічні відпустки й надається за календарний рік.

Якщо така відпустка накопичилася за минулі роки, її можна використати або отримати за неї компенсацію при звільненні (ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки).

Право на отримання додаткової соціальної відпустки одинока мати має до досягнення дитиною 18 років.

Якщо одинока мати має право на соціальну відпустку ще й з інших підстав, передбачених ст. 19 Закону про відпустки, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Наприклад, якщо одинока мати виховує двох дітей віком до 15 років, то в неї є дві підстави для отримання цієї відпустки — статус одинокої матері та наявність двох дітей віком до 15 років.

Зручний час відпустки. Відповідно до ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки одиноким матерям надано право йти в щорічні відпустки в зручний для них час.

Податкова пільга

Для цілей ПКУ законодавство надає як визначення статусу «одинока мати», так і перелік документів для його підтвердження.

Згідно з п. 5 Порядку № 1227* одинокими матерями вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом. Інші умови не встановлені.

* Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Тому факт отримання/неотримання аліментів від батька дитини значення не має.

Для одиноких матерів установлена підвищена ПСП, розмір якої становить у 2021 році 1702,50 грн з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ). У разі якщо одинока мати має право на застосування ПСП з двох і більше підстав, застосовується одна ПСП з підстави, яка передбачає її найбільший розмір.

ПСП застосовують виключно до доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем її нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 ПКУ).

Скористатися ПСП на дітей можна, якщо нарахована зарплата за відповідний місяць не перевищує граничного розміру доходу, що надає право на ПСП.

Документи для отримання ПСП одинокою матір’ю визначені в п. 5 Порядку № 1227 (ср. ).

Також для правомірного застосування ПСП потурбуйтеся про отримання від працівниці документів, які підтвердять факт того, що вона не перебуває в шлюбі.