Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, березень, 2021/№11
Друкувати

Простій у розрахунку середньої: що потрібно врахувати

Рудая Татьяна, шеф-редактор журнала «Оплата труда»
Тривалий «ковідний» карантин залишив свій слід у діяльності практично всіх підприємств. Багато хто з роботодавців вимушений був оформляти в цей період простій. Тому надходить дуже багато запитань про облік періоду простою не з вини працівника і сум оплати цього часу в розрахунку середньої зарплати. Розбираємося!

Середня зарплата згідно з Порядком №100

Положення Порядку № 100* ми використовуємо для розрахунку сум таких виплат: відпускні, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, середня зарплата, яка зберігається за період військової служби за контрактом, підвищення кваліфікації тощо. Спочатку розглянемо, як період простою потрібно враховувати в розрахунку середньоденної зарплати для відпускних і компенсації за невикористану відпустку.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

У цьому випадку розрахунковий період — 12 календарних місяців, що передують місяцю відпустки або виплати компенсації за невикористану відпустку.

Абзацом шостим п. 2 Порядку № 100 визначено: час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Нагадаємо, згідно зі ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабміном, оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Таке формулювання «не нижче» дозволяє роботодавцям оплачувати час простою в більшому розмірі!

Таким чином, період простою може бути оплачений: у розмірі 2/3 тарифної ставки або за середньою зарплатою.

Далі. У розрахунку середньоденної зарплати за 12 календарних місяців дуже важливим є те, як саме був оплачений період простою. Якщо оплата простою проведена в розмірі 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника, то така оплата вважається частковою. Тому цей період виключається з розрахункового періоду!

При цьому майте на увазі: тривалий період простою виключається з розрахункового періоду разом із вихідними днями, які на нього припадають.

У листі Мінекономіки від 08.02.2021 р. № 4708-06/7891-09 фахівці відомства якраз підкреслюють це.

Тому з розрахункового періоду виключайте всі календарні дні, на які припадає період простою.

Приклад. На підприємстві був введений простій на період з 18.03.2020 р. по 31.05.2020 р. Працівник збирається у відпустку з 9 березня 2021 року. Як визначити кількість календарних днів за розрахунковий період, які беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати?

Розрахунковий період у нашому прикладі: березень 2020 року — лютий 2021 року.

Загальна кількість календарних днів за розрахунковий період — 365.

Кількість святкових і неробочих днів, що припадають на розрахунковий період, — 11.

Кількість календарних днів, що припадають на період простою, становить:

14 + 30 + 31 - 3 = 72.

Зверніть увагу: не зробіть при розрахунку помилку і не «викиньте» двічі з розрахункового періоду святкові та неробочі дні, що припадають на період простою.

У нашому прикладі — це три дні: 19 квітня (Великдень), 1 і 9 травня.

Кількість календарних днів за розрахунковий період становить:

365 - 11 - 72 = 282.

А що робити, якщо період простою оплачений за середньою зарплатою? У цьому випадку період простою не «викидається» з розрахунку середньої зарплати для визначення відпускних і компенсації за невикористану відпустку!

Тепер перейдемо до розрахунку середньої зарплати за останні 2 календарних місяці роботи (таку середню ми розраховуємо для визначення суми вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, на соцпобут і для інших виплат).

Тут усе просто. Зарплату за відпрацьований час ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Період простою не є відпрацьованим періодом. А тому в розрахунку середньоденної зарплати за останні 2 календарних місяці роботи участі не бере. Причому незалежно від того, яким чином оплачений простій (2/3 від окладу чи в розмірі середньої зарплати)!

Середня зарплата згідно з Порядком № 1266

Середньоденну зарплату згідно з Порядком № 1266** ми розраховуємо для визначення суми лікарняних або допомоги по вагітності та пологах. У цьому Порядку чітко визначено, що в розрахунковому періоді не враховуються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин:

** Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного і шестирічного віку за медичним висновком;

— відпустка без збереження заробітної плати.

Відповідно період простою не виключається з розрахункового періоду для визначення суми лікарняних або декретних. Відповідно сума оплати періоду простою включається до розрахунку середньоденної зарплати. Причому не має значення, як був оплачений період простою. Узагальнимо все в табличці.

Включення простою до розрахунку середньої зарплати

Розрахунок середньої зарплати

Період простою оплачений у розмірі:

2/3 посадового

окладу

середньої

зарплати

Для відпускних або компенсації за невикористану відпустку

Не включаємо

Включаємо

Для вихідної допомоги, матеріальної допомоги та інших виплат

Не включаємо

Не включаємо

Для лікарняних або допомоги по вагітності та пологах

Включаємо

Включаємо

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам