З 2021 року розпочало діяти ЄСВ-звільнення для тих ФОП (загальна система, єдиний податок), які ще й працюють за основним місцем роботи (див. ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ)*.
* Див., зокрема, «ЄСВ-звільнення-2021 для ФОП і незалежних професіоналів» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 52).
Такі багатоверстатники звільнені від сплати «підприємницького» ЄСВ «за себе» за місяці звітного періоду, за які ЄСВ за них, як за найманих працівників, сплатив основний роботодавець.
Про деталі такої сплати / перевірки ФОП такої сплати ми поговоримо в окремій статті номера. Зараз же сконцентруємося на питанні, що є основне місце роботи.
Це те місце роботи, де одночасно (!) виконуються такі умови:
— працівник працює на підставі укладеного трудового договору;
— знаходиться (оформлена**) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
** Якщо ФОП працює за трудовим договором не в юрособи, а у ФОП, то останній тільки вносить записи до його трудової книжки, після чого повертає її ФОП-працівникові. Деталі знайдете в статті «У кого зберігаються трудові книжки працівників ФОП?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 15).
Тобто «вичислити» основне місце роботи не так уже складно — за трудовою книжкою. А щоб узагалі розвіяти всі сумніви (а раптом роботодавець щось робить не так ), ви можете перевірити своє основне місце роботи на порталі електронних послуг ПФУ: portal.pfu.gov.ua (для чого вам буде потрібен електронний підпис).
У меню «Запит на отримання електронного документа» замовте «Витяг з РЗО». У ньому будуть, зокрема, зазначені ваші роботодавці. З відміткою — основне це місце роботи чи ні.
Зауважимо ще, що з 10.06.2021 р. визначення основного місця роботи в Законі про ЄСВ буде змінено***. З нього зникне згадка про трудову книжку, а звучати воно буде так: основне місце роботи — це те місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, і яке визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, які обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Держреєстру на його підставі.
*** Деталі знайдете в статті «Закон «щодо трудових книжок»: підписаний і опублікований» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 11).
АЛЕ! Принцип залишиться тим же: основне місце роботи там, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору + визначив його основним в заяві про прийняття на роботу.
Доволі часто можна почути запитання: а чи працюватиме ЄСВ-звільнення, якщо у ФОП немає основного місця роботи, але є роботодавець, у якого він працевлаштований за сумісництвом?
ЄСВ-звільнення в такому разі не працює. Але не все втрачено!
Усуньте непорозуміння: працевлаштуйтеся в цього ж роботодавця на основне місце роботи (замість сумісництва) — і буде вам щастя: звільнення від ЄСВ почне працювати! Дивіться, у чому річ.
Терміни «основне місце роботи»/«сумісництво» прив’язані до роботи в межах трудового договору. Здійснюючи підприємницьку діяльність, фізособа не перебуває сама із собою в трудових відносинах (див. лист Мінпраці від 30.11.2005 р. № 06-К54813/26). Відповідно підприємництво не може бути основним місцем роботи з погляду трудового законодавства.
Саме тому якщо потенційний працівник, який є ФОП, на момент укладення трудового договору не працює в іншого роботодавця за основним місцем роботи, то для нього це місце роботи буде основним!
Важливо! Враховуючи, що із цього року податківці будуть моніторити ситуацію з основним місцем роботи ФОП, у виправленні ситуації, якщо ФОП був оформлений як сумісник, мають бути зацікавлені і сам ФОП, і його роботодавець.
Зміну статусу «сумісник —> основний працівник» рекомендуємо проводити через прийняття-звільнення. До речі, такої ж думки із цього питання дотримується й Мінсоцполітики (див., наприклад, лист від 18.10.2017 р. № 446/0/22-17/134).
Порядок дій такий.
Крок 1. Працівник пише дві заяви: про звільнення, наприклад, за власним бажанням і про прийняття на роботу за основним місцем роботи.
Крок 2. На підставі заяв видаємо накази про звільнення і про прийняття на роботу. Ознайомлюємо з ними працівника під підпис.
Крок 3. Направляємо податківцям Повідомлення про прийняття на роботу до допуску працівника до роботи за новим трудовим договором.
Крок 4. У день звільнення проводимо з працівником остаточний розрахунок. До особової картки вносимо запис про дату та підставу звільнення.
Крок 5. У перший робочий день за новим трудовим договором отримуємо від працівника трудову книжку і вносимо до неї запис про роботу в загальному порядку. Усе. ЄСВ-звільнення від сплати «підприємницького» ЄСВ «за себе» починає працювати.
Для зручності ведення обліку використання відпусток рекомендуємо заповнити нову особову картку.
А ось варіант зміни статусу «сумісник —> основний працівник» через переведення ми не рекомендуємо застосовувати!
Чи потрібно буде ФОП повідомляти податківців, що в нього з’явилося основне місце роботи? Ні. Податківці відстежать це самостійно.
А чи можуть бути неприємності в роботодавця, якщо працівник-ФОП, що не має основного місця роботи, був прийнятий за сумісництвом? Розпочнемо з того, що інформацію про прийняття на роботу за основним місцем роботи або за сумісництвом працівник зазвичай зазначає в заяві. При цьому сьогодні трудове законодавство не містить обов’язку роботодавця за сумісництвом перевіряти, чи є в працівника основне місце роботи (лист Мінсоцполітики від 25.05.2015 р. № 198/06/186-15). Тобто роботодавець фактично повинен повірити працівникові на слово. Тому претензій із боку Держпраці тут бути не повинно.
Інша річ, що за відсутності в працівника основного місця роботи може виникнути питання про правильність нарахування ЄСВ. Але, знову-таки, вважаємо, що якщо працівник самостійно зазначив у заяві про прийняття на роботу про своє бажання бути працевлаштованим за сумісництвом, вини роботодавця в можливій недоплаті ЄСВ немає.
Відповідно й санкції за таку недоплату до роботодавця застосовуватися не повинні.