Не все те золото, що блищить, або Не кожен договір — посередницький
* Під ними в цій статті матимемо на увазі договір доручення, комісії або агентський договір.
Посередницькі договори: стисло про головне
Почнемо, власне, із цитати ПКУ, яка слугуватиме нам для внесення ясності в тему, що обговорюється. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ПКУ).
Про договори транспортного експедирування в межах цієї статті говорити не будемо: ця тема неодноразово удостоювалася окремої уваги на сторінках журналу.
Коротко нагадаємо суть договорів, що нас цікавлять, перш ніж приступити до питання, яке послугувало приводом для написання цієї статті.
1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. При цьому в договорі доручення або у виданій на його підставі довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє громадянські права та обов’язки довірителя.
Доручення регулюється гл. 68 ЦКУ (ст. 1000 — 1010).
Повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, довіритель зобов’язаний забезпечити повіреного коштами, необхідними для виконання доручення, та відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення.
При цьому в дохід повіреного-єдиноподатника включається тільки його плата (винагорода) за таким договором.
2. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Договорам комісії присвячена гл. 69 ЦКУ (ст. 1011 — 1028).
Комітент зобов’язаний виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Також комісіонер має право на відшкодування витрат, понесених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором.
До доходу комісіонера, що є платником єдиного податку, включається тільки плата (винагорода) за таким договором.
3. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги іншій стороні (суб’єктові, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок.
Комерційному посередництву (агентським відносинам) присвячена гл. 31 ГКУ (ст. 295 — 305).
Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Винагороду виплачують комерційному агентові після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом (якщо інше не передбачено договором сторін).
До доходу комерційного агента, який є єдиноподатником, включається тільки сума агентської винагороди.
Договір про надання рекламних послуг: що з доходом?
Отримуємо гроші за трансляцію реклами. Але транслювати її будемо не ми, а інший суб’єкт. Із цим іншим суб’єктом укладено договір про те, що ми отримуємо гроші за рекламу від замовника реклами. Частину грошей залишаємо собі за свої послуги. Частину віддаємо йому. Чи повинні ми обліковувати всі гроші як дохід для оподаткування єдиним податком?
У цьому випадку не йдеться про договір про надання рекламних послуг у чистому вигляді 
. Хоча б тому, що задіяні в ньому три сторони:
— рекламодавець, який замовив поширення реклами. Саме він за все платить;
— розповсюджувач (транслятор) реклами — юрособа, що обмежується тільки трансляцією реклами;
— продавець рекламного часу/трансляції реклами. Саме на його рахунок заходить уся сума сплачених рекламодавцем коштів, частину з яких він потім перераховує розповсюджувачеві (транслятору) реклами. Він є єдиноподатником і його цікавить питання обліку «транзитних» сум.
Підходять сюди договір доручення або агентський договір? Дивіться. Загальна риса для таких договорів — повірений/агент діють від імені та за рахунок довірителя/особи, яку представляє агент.
Тобто виглядати повинне все так, що договір на трансляцію реклами уклали між собою рекламодавець і розповсюджувач (транслятор) реклами. При цьому розповсюджувача (транслятора) реклами представляв у такому договорі продавець рекламного часу/трансляції реклами, що діяв, наприклад, за довіреністю, виданою на підставі договору доручення.
Тобто повірений/агент сприяє тому, щоб сторони уклали між собою договір. Зводить їх між собою. У договорі фігурує, але сам за його виконання не відповідає. За це йому платиться винагорода, яка формує єдиноподатковий дохід.
«Транзитні» кошти, які призначені для розповсюджувача (транслятора) реклами, до єдиноподаткового доходу агента не включаються.
Не факт, що відносини із запитання вписуються в договір доручення / агентський договір. «Залишається» комісія. У цьому випадку на продаж. Тут уже комісіонер діє від власного імені, але, як і раніше, за рахунок іншої сторони (комітента). Предметом договору з покупцем (у цьому випадку з рекламодавцем) мають бути послуги з поширення (трансляції) реклами, які фактично надаватиме розповсюджувач (транслятор) реклами. При правильному оформленні відносин (договір комісії, звіти комісіонера тощо) податківці навряд чи будуть проти включення комісіонером у дохід тільки його посередницької винагороди.
Якщо і в цей варіант уписатися не вийде, то до єдиноподаткового доходу потраплять усі надходження.
Блоги 
