Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, травень, 2021/№22
Друкувати

Продаж скла, що утворилося після ремонту

Казанова Марина, налоговый эксперт
Ситуація. Провели ремонт приміщення. Залишилася велика кількість вітринного скла, яке підприємство планує продати. Як оформити це в обліку? Як скласти податкову накладну (визначити код УКТ ЗЕД)?

Оприбуткування скла

Скло (від демонтажу колишніх вітрин), що утворилося під час ремонту, відповідає ознакам активу, тому його слід оприбуткувати на баланс.

На підставі чого ми робитимемо таке оприбуткування? Безпосередньо для оприбуткування складається прибутковий ордер (типова форма М-4) (як і для інших ТМЦ, що надходять на підприємство). А підставою для його складання будуть:

(1) документи, що підтверджують ремонт приміщення, під час якого й утворилися відходи/ТМЦ у вигляді скла. Якщо ремонт здійснювався сторонньою організацією — це буде акт виконаних робіт або форма КБ-2в.

Також наказ Мінстату від 29.12.1995 р. № 352 передбачає складання на ремонт основних засобів форми ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів». При цьому назва форми говорить про те, що складати її потрібно у випадку, коли здійснюється фактична (фізична) передача об’єкта в ремонт. Оскільки йдеться про ремонт приміщення, то, якщо ремонт приміщення здійснювався сторонньою організацією, вважаємо, що його можна й не складати. Достатньо актів виконаних робіт від контрагента;

(2) внутрішній акт, складений підприємством, у якому буде зафіксовано, що під час ремонту утворилися такі-то ТМЦ/відходи (у нашому випадку — скло) в такій-то кількості. І в цьому ж акті слід визначити чисту вартість реалізації таких ТМЦ (скла).

Слід зазначити, що, на відміну від Акта на списання основних засобів (форма ОЗ-3), наприклад, форма ОЗ-2 не передбачає зазначення отриманих від ремонту ТМЦ. Тому, на наш погляд, складання додаткового такого внутрішнього акта буде доцільним.

Зауважимо, що запаси, отримані у процесі ремонту і поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо, ліквідації основних засобів), оприбутковуються (п. 2.12 Методрекомендацій № 2*):

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

або за чистою вартістю реалізації;

або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів при наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації.

Враховуючи, що підприємство планує продавати скло, яке утворилося під час ремонту, його слід обліковувати за чистою вартістю реалізації.

Згідно з НП(С)БО 9 чиста вартість реалізації — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Тобто, по суті, це ринкова ціна за мінусом очікуваних витрат на їх реалізацію.

Якраз у внутрішньому акті, про який ми говорили вище, крім кількості ТМЦ, що утворилися після ремонту, можна зафіксувати чисту вартість реалізації таких ТМЦ.

Визначає її безпосередньо спеціально створена на підприємстві комісія, яка складатиме цей акт.

Відходи/запаси, отримані після ремонту, прибуткують проводкою: Дт 209 — Кт 746.

Продаж скла

Тут жодних особливостей. В обліку відображаємо цю операцію як звичайну реалізацію запасів. Тобто показуємо дохід (виручку) від реалізації (Дт 36 — Кт 712). Сума доходу відповідатиме ціні продажу. Одночасно з визнанням доходу на витрати списують собівартість ТМЦ (п. 7 НП(С)БО 16). Роблять це із застосуванням субрахунку 943.

На перший погляд здається, що в такому випадку це призводить до подвійного відображення доходів (уперше — при оприбуткуванні ТМЦ, удруге — при їх продажу). Але насправді дохід від оприбуткування ТМЦ «перекриється» витратами у вигляді списання собівартості ТМЦ (при їх продажу). Відповідно — фактично дохід виникне тільки від реалізації ТМЦ.

ПДВ

Тут теж без особливостей. ПДВ нараховуватиметься в загальному порядку, навіть у тому випадку, якщо ми продаватимемо скло як вторсировину. Звільнення (пільга з ПДВ) діє для: металобрухту (відходи та брухт кольорових і чорних металів з Переліку, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 15) і макулатури (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Для скла подібної пільги немає. Тобто операція з його реалізації оподатковуватиметься ПДВ за ставкою 20 %.

Базою оподаткування буде договірна вартість, але не нижче мінімальної бази, встановленої п. 188.1 ПКУ.

При цьому за мінбазу слід приймати первісну вартість відходів, що реалізовуються (тобто ту, за якою вони зараховані на субрахунок 209).

Що стосується коду УКТ ЗЕД на скло, то який це буде код, залежить від того, як саме ви плануєте продавати це скло:

— як вторсировину (склобій). У цьому випадку тут підходить код УКТ ЗЕД «7001 00 10 00» («склобій, скрап скляний та інші відходи скла»);

— як скло вітринне. Тут потрібно дивитися, що це за скло (його характеристики). Наприклад, це може бути код з товарної групи «7004» УКТ ЗЕД.

Приклад. Під час ремонту приміщення та демонтажу старих вітрин у підприємства утворилося скло — 20 кв. м. Чиста вартість реалізації 1 км. м, визначена комісією підприємства, становить 50 грн. Скло продано за договірною вартістю — за 1200 грн (у тому числі ПДВ — 200 грн).

з/п

Зміст господарської операції

Бухоблік

Сума,

грн

дебет

кредит

1

Оприбутковано скло, що утворилося під час демонтажу старих вітрин

209

746

1000,00

2

Реалізовано скло

361

712

1200,00

3

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

712

641/ПДВ

200,00

4

Списано собівартість реалізованого скла

943

209

1000,00

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам