Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2021/№47
Друкувати

«Розбір польотів»: якщо «льотчик» звільняється

Савченко Елена, податковий експерт
Працівник (не обов’язково «льотчик» ) звільняється. Наказ готовий — справа за малим: потрібно провести з ним остаточний розрахунок. Як це зробити в сучасних реаліях? Що робити з його трудовою книжкою? Як бути, якщо на момент звільнення е-лікарняний працівника ще не виданий (не готовий до сплати)? Розберемося.

Трудова книжка

Говоримо зараз про «основного» працівника. Про зовнішніх сумісників не говоримо.

Якщо звільняється працівник, якого прийняли на роботу після 10.06.2021, то віддавати йому нічого. Нагадаємо, що трудові книжки таких працівників підприємство зберігати в себе не повинно. А ФОП-роботодавці такі книжки не зберігали й раніше.

А якщо на вимогу такого працівника в його трудовій книжці зробили запис про прийняття? Чудово. Якщо працівник при звільненні не заявить вимоги внести запис про звільнення, то бігати за ним не треба. Заявить — ви зобов’язані такий запис унести (див. ст. 47 і 48 КЗпП в останній редакції).

У будь-якому випадку не забудьте вручити працівникові копію наказу про звільнення (стосується в тому числі й працівників-сумісників)1.

1 Більше деталей знайдете в статті «Копія наказу про звільнення: оформляємо правильно» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 25).

Якщо звільняється працівник, який був прийнятий на роботу до 10.06.2021, але відомості про його трудову діяльність уже успішно передані Пенсійному фонду (ПФ) і трудова книжка йому повернена, то схема дій аналогічна.

А якщо не передані або передані, але не отримано підтвердження про включення відомостей до Реєстру застрахованих осіб? Нічого страшного. У день звільнення віддаємо працівникові разом із копією наказу про звільнення належним чином заповнену трудову книжку із записом про звільнення з роботи. ФОП-роботодавцеві від гріха чимдалі також рекомендуємо в будь-якому випадку зробити в трудовій книжці працівника запис про звільнення (навіть якщо той не наполягає).

Остаточний розрахунок

Незалежно від причин розірвання трудового договору роботодавець зобов’язаний провести з працівником, який звільняється, остаточний розрахунок і виплатити всі належні йому суми (ст. 47 КЗпП). Це може бути заборгованість із зарплати, компенсація за невикористані дні відпусток, вихідна допомога, заборгованість за іншими розрахунками. Нюанси нарахування і виплати таких сум розглянемо далі.

Зарплата та мінзарплатна межа. Зарплату в місяці звільнення нараховують пропорційно відпрацьованому часу. І тут у бухгалтера може виникнути питання з необхідністю здійснення «трудової» доплати до рівня МЗП (мінімальної заробітної плати).

Пам’ятайте, що розмір заробітної плати працівника за повністю (!) виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчий розміру МЗП (для листопада — 6000 грн, для грудня — уже 6500 грн).

Вирішується воно так. Зарплата працівника в місяці звільнення має бути:

— не нижче розміру МЗП, установленого на місяць, — якщо працівник повністю відпрацював місяць і звільняється в останній робочий день місяця;

— не менше МЗП, розрахованої пропорційно виконаній нормі праці, — якщо працівник частково виконав встановлену на місяць норму праці і звільнився у будь-який день місяця, окрім останнього робочого.

Якщо зарплата працівника в місяці звільнення нижче законодавчо встановленого розміру МЗП (чи його пропорційного розміру), роботодавець здійснює доплату до відповідного рівня МЗП2.

2 Додаткові нюанси знайдете в статті «Трудова» доплата до мінзарплати в листах і цифрах» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 26).

Обов’язково треба сказати про працівників-сумісників (як внутрішніх, так і зовнішніх). За ними також може виникнути необхідність доплати до рівня МЗП у місяці звільнення. Але, знову ж таки, оскільки вони працюють на умовах неповного робочого часу, то рівень МЗП треба визначати пропорційно відпрацьованому часу.

Необхідність у нарахуванні доплати до рівня МЗП треба визначати окремо за основним місцем роботи та окремо за сумісництвом (як зовнішнім, так і внутрішнім).

Щоб було зрозуміліше, наведемо формулу розрахунку величини, з якою слід порівнювати заробіток за останній місяць роботи особи, яка звільняється:

МЗПм = МЗП : Н х Ф,

де МЗПм — мінзарплатна межа, нижче якої працівникові не можна виплачувати зарплату;

МЗП — мінімальна заробітна плата, встановлена законодавством у місяці звільнення;

Н — місячна (годинна) норма праці, встановлена на місяць, в якому працівник звільняється;

Ф — кількість фактично відпрацьованих працівником днів (годин) в місяці звільнення.

Закріпимо на прикладі.

Посадовий оклад працівника становить 3500 грн. Йому встановлена надбавка за суміщення професій у розмірі 2000 грн. Інших доплат, надбавок, премій немає. Працівник звільняється 19 листопада 2021 року.

Розрахуємо суму мінзарплатної межі, яка має бути виплачена працівникові при звільненні:

6000 грн : 22 роб. дн. х 15 роб. дн. = 4090,91 грн,

де 6000 грн — МЗП у листопаді 2021 року;

22 роб. дн. — кількість робочих днів у листопаді 2021 року згідно з графіком робочого часу, встановленим на підприємстві;

15 роб. дн. — кількість фактично відпрацьованих працівником днів у листопаді 2021 року.

Заробітна плата працівника в місяці звільнення становить:

(3500 грн + 2000 грн) : 22 роб. дн. х 15 роб. дн. = 3750 грн.

Оскільки сума фактичної заробітної плати (3750 грн) менше мінзарплатної межі (4090,91 грн), то проводимо доплату в розмірі 340,91 грн.

Важливо! Є «трудова» доплата до МЗП (про яку ми тільки-но сказали), а є ще ЄСВ-різниця, вона ж ЄСВ з МЗП.

Актуально тільки для випадку з «основним» працівником.

З нею питання вирішується так. Якщо працівник звільнений останнім робочим днем місяця, то виконуємо вимогу про сплату ЄСВ з МЗП (ЄСВ треба заплатити не менше ніж із поточного розміру МЗП). Якщо звільнений не останнім — ЄСВ платимо з фактичної бази3.

3 Усі нюанси знайдете в статті «ЄСВ з мінзарплати: розбираємося з нюансами» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 33).

Вихідна допомога звільненому. Виплачувати її треба лише в певних випадках. «Сидить» вона в ст. 44 КЗпП. Там же знаходимо мінімальні розміри такої виплати залежно від причин звільнення працівника.

Нерідко викликає питання виплата вихідної допомоги сумісникам. Чи будуть тут якісь особливості? У загальному випадку — ні. Адже загалом процедура звільнення з роботи сумісника аналогічна загальній процедурі звільнення працівника. Тобто сумісникам вихідна допомога виплачується в загальному порядку, якщо підстава їх звільнення передбачена в ст. 44 КЗпП.

Звичайно, роботодавцеві важливо задокументувати виплату працівникам належну їм суму вихідної допомоги, щоб потім не мати проблем з перевіряючими Держпраці. Але як це правильно зробити? Чи треба складати окремий документ про таку виплату? Ні, не треба.

Інформацію про виплату вихідної допомоги, зокрема її розмір (суму), достатньо зазначити в наказі про звільнення працівника.

Для того щоб визначити розмір вихідної допомоги, треба розрахувати середньомісячну заробітну плату працівника. Основним документом, яким регламентований її розрахунок, є Порядок від 08.02.95 № 100 (ср. ).

Так, згідно з п. 2 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують звільненню працівника.

При цьому з розрахункового періоду виключають час, протягом якого:

— працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково;

— за працівником зберігався середній заробіток (період перебування у відпустці або на лікарняному, час виконання державних і громадських обов’язків, а також час перебування у відрядженні, якщо оплата здійснювалася виходячи із «середньої»).

Щоправда, після витягання з розрахункового періоду таких «виняткових» періодів часу може виявитися, що працівник протягом зазначеного двомісячного строку не відпрацював жодного дня. У такому разі середню зарплату необхідно обчислювати виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо ж і протягом цих 2 місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, розрахунок середньої заробітної плати здійснюють виходячи з його тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

А ось для знову прийнятих працівників, які пропрацювали на підприємстві менше 2 календарних місяців, середню зарплату обчислюйте виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Компенсація за невикористану відпустку. Нагадаємо, що компенсацію за невикористані дні відпустки працівникові, який звільняється, виплачують у тому випадку, якщо він не хоче або не може піти перед звільненням у відпустку, яка роботодавців зобов’язує надавати ч. 1 ст. 3 Закону про відпустки4.

4 За винятком випадку, коли працівник звільняється за порушення трудової дисципліни.

При цьому грошовій компенсації підлягають усі не використані працівником дні (ст. 24 Закону про відпустки):

— щорічної основної і додаткових відпусток;

— додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І.

Що стосується інших видів відпусток, зокрема додаткової «чорнобильської» відпустки, то невикористані дні таких відпусток компенсації не підлягають (див. лист Мінпраці від 18.06.2007 № 150/13/133-07).

Зверніть увагу: компенсацію за невикористану відпустку працівникові нараховують незалежно від підстави звільнення.

Тобто навіть коли в працівника відсутнє право на відпустку з подальшим звільненням (наприклад, при звільненні за порушення трудової дисципліни), у нього залишається право на отримання грошової компенсації за таку відпустку5.

5 Детальніше про нюанси розрахунку компенсації за невикористану відпустку при звільненні можна прочитати в матеріалі «Компенсація за невикористану відпустку: де можна помилитися» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 35).

е-Лікарняний та остаточний розрахунок

Тут нас цікавитиме ситуація, коли працівник звільняється, наприклад, 22 листопада, при цьому з 15 по 18 листопада 2021 року він хворів. На порталі ПФУ лікарняний на день звільнення ще не отримав статус готового до сплати. Як провести остаточний розрахунок із таким працівником?

Наш працівник звільняється раніше, ніж його електронний лікарняний лист стане готовим до сплати і підприємство зможе стати до процедури оплати тимчасової непрацездатності.

Відразу зауважимо, що зволікати з проведенням остаточного розрахунку до моменту, поки лікарняний отримає статус «Готовий до сплати (виданий)», роботодавцеві не можна!

Сплатити лікарняний раніше (безпосередньо в день звільнення) теж не можна. Адже підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. Як же бути?

У день звільнення потрібно за загальним правилом провести з працівником остаточний розрахунок. А потім чекати, поки його лікарняний лист отримає статус «Готовий до сплати (виданий)». Після цього підприємство зобов’язане буде нарахувати і виплатити колишньому працівникові лікарняні.

Лікарняні, нараховані після звільнення особі, яка на момент їх нарахування вже не перебуває в трудових відносинах із роботодавцем, оподатковуємо ПДФО і ВЗ на загальних підставах (п.п. 164.2.20 ПКУ). У 4ДФ їх відображаємо за фактом (у місяці) нарахування/виплати з ознакою доходу «127».

Переходимо до ЄСВ. Виплати, нараховані колишнім працівникам після звільнення, потрапляють до бази нарахування ЄСВ, якщо вони нараховані за відпрацьований час. Також до бази потрапляє середня зарплата за вимушений прогул, нарахована згідно з рішенням суду. Лікарняні не входять до фонду зарплати та є, по суті, виплатою за невідпрацьований час. Тому якщо вони нараховані колишньому працівникові (після його звільнення), то ЄСВ із них не стягуємо.

На це звертають увагу податківці, наприклад, у листі ДФСУ від 04.07.2017 № 956/6/99-99-13-02-01-15/ІПК.

У ЄСВсному додатку Д1 такі лікарняні не відображаємо.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам